Житомирський апеляційний суд
Справа №285/5983/24 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.
Номер провадження №33/4805/461/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
09 липня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Василюка Андрія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Василюка Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 15.11.2024 о 16 год 05 хв в с Мала Цвіля Звягельського району Житомирської області по вул Центральній, 7, керував мопедом Honda Dio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер та в найближчому лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Василюк А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, вказав на відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки, порушення ним правил дорожнього руху. В суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що вів мопед в руках, який не працював. Також, вказав, що постанова про порушення ним ПДР не є належним доказом у справі. Під час спілкування з працівниками поліції останні не представилися та не назвали йому причини зупинки. Звернув увагу, що наявний у справі відеозапис не є безперервним, не фіксує рух транспортного засобу, моменту зупинки та причин зупинки. Також, на його думку, судом не враховано, що працівниками поліції допущені порушення вимог чинного законодавства під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Крім того, захисник вказав на упереджене ставлення працівників поліції до Щиголя В.В. В апеляційній скарзі захисник послався на судову практику національних судів та Верховного Суду у подібних справах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №174376 від 15.11.2024, вбачається, що ОСОБА_1 15.11.2024 о 16 год 05 хв в с Мала Цвіля Звягельського району Житомирської області по вул Центральній, 7, керував мопедом Honda Dio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер та в найближчому лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №174376 від 15.11.2024 (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.11.2024 (а.с.4); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №252606 від 15.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1,2 ст.126 КУпАП (а.с.7); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 15.11.2024 (а.с.3); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 15.11.2024 (а.с.6); відеозаписом події з відеореєстратора службового автомобіля та бодікамери поліцейського (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського та автомобільного відеореєстратора об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Даний доказ є належним і допустимим, оскільки не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в протоколі. ОСОБА_1 ознайомлено з його правами та обов'язками, протоколом про адміністративне правопорушення, іншими процесуальними документами та відсторонено від керування транспортним засобом.
Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 з початку спілкування з поліцейським не заперечував факту керування транспортним засобом та згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №252606 від 15.11.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом без мотошолома, не мав посвідчення водія, не мав при собі технічний паспорт на мопед (а.с.7). Зазначена постанова є чинною та є належним доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності зафіксованого відеозаписом факту керування транспортним засобом не виключають наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції надав правильну і неупереджену оцінку доказам, а також твердженням апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі зібраних у матеріалах справи доказів у апеляційного суду не виникає.
Твердження ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що він пересувався пішки, ведучи несправний мопед, суд оцінює як обрану ним позицію захисту, що має на меті уникнення відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про відсутність причин для зупинки транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки відеозапис підтверджує, що водій лежав обабіч проїзної частини дороги поруч з мопедом, що об'єктивно свідчить про наявність законних підстав для перевірки його стану на ознаки сп'яніння.
Посилання на те, що водія не було направлено до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, є безпідставним, оскільки він відмовився від його проходження.
Аргументи захисника на не роз'яснення прав при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи про порушення ПДР працівник поліції вже роз'яснив ОСОБА_1 його права. Відсутність повторного роз'яснення не обмежила можливості реалізації права на захист.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 та ст.266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп'яніння, працівниками поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Посилання у апеляційній скарзі на упереджене ставлення до ОСОБА_1 спростовуються наявним у справі відеозаписом.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається захисник, преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Інші доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, надані захисником документи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Василюка Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич