Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13871/24 Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О.
Номер провадження №33/4805/452/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
09 липня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Омельчука Ігоря Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09.09.2024 о 09 год 35 хв в м. Житомирі, по проспекту Незалежності, біля будинку №106 Б, керував транспортним засобом марки Fiat, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду адвокат Омельчук І.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що його підзахисний за вказаних у протоколі обставин транспортним засобом не керував, матеріали справи також не містять належних доказів, які б підтверджували цей факт. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він повідомляв поліцейських про несправність автомобіля на початку їх спілкування, але йому не відомо чому ця розмова не зафіксована. Крім того, вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3012154, не доводить керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. На думку захисника, судове рішення не ґрунтується на належних та достатніх доказах, а тому підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125826 від 09.09.2024, згідно якого, ОСОБА_1 09.09.2024 о 09 год 35 хв в м.Житомирі, по проспекту Незалежності, №106 Б, керував транспортним засобом марки Fiat doblo, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6810, результат 1,25 проміле, тест 5412. Згідно ст.266 КУпАП від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу у дозволеному місці (а.с.1,2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); роздруківкою чеку з приладу Alkotest Drager 6810, згідно з яким за результатами огляду встановлено наявність алкоголю 1.25 проміле (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2024 (а.с.5); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3012154 від 09.09.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення ПДР (керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий) (а.с.6); рапортом старшого лейтенанта поліції П. Жлобіцького від 09.09.2024, зі змісту якого вбачається, що під час несення служби 09.09.2024 в м. Житомирі, по проспекту Незалежності, №106 Б, за порушення п.п.2.3 в) ПДР України зупинено транспортний засіб марки Fiat doblo, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та останньому запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Alkotest Drager в установленому законом порядку, на що водій погодився, проба позитивна - 1.25 проміле, з результатом тесту погодився, до медичного закладу проїхати водій відмовився. В подальшому на водія було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП. Водія відсторонено від керування відповідно до ст.266 КУпАП (а.с.7); відеозаписом події з нагрудної камери поліцейських (а.с.8).
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6810, результат якого показав перевищення допустимої норми - 1.25 проміле. Будь-яких зауважень чи клопотань щодо процедури проходження і результату огляду ОСОБА_1 не заявляв, з результатом погодився, підписав протокол про адміністративне правопорушення, чек за результатами тестування спеціальним засобом Alcotest Drager 6810, акт огляду, постанову про накладення стягнення за порушення водієм ПДР. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256,266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Обставини щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Сукупність наявних у справі доказів беззаперечно підтверджує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, та не викликає сумнівів у доведеності даного факту.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, учасниками справи не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич