Справа № 167/405/25 Провадження №11-кп/802/464/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 30 квітня 2025 року,
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кострома, рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, засуджено за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Скасовано арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.04.2025.
Вирішено також долю речових доказів, а саме:
- 10 (десять) особин виду «лящ», 1 (одну) особину виду «судак звичайний», 2 (дві) особини виду «щука звичайна», 2 (дві) особини виду «карась сріблястий» та 1 (одну) особину виду «білизна звичайна», які передано на зберігання ФОП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , металевий човен, 1 (одну) сітку з жилки білого кольору висотою 1,4 м, довжиною близько 50 м, яка знаходиться в сейф-пакеті №HYQ0038489 та 2 (дві) сітки фіолетового кольору висотою 1,4 м, довжиною 50 м, які поміщено до сейф-пакету № HYQ0038490, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області,- конфісковано в дохід держави на підставі ст.96-1 КК України;
- оптичний носій (диск) на якому записано відеозаписи з боді-камери, де зафіксовано виявлення ОСОБА_7 , який здійснював незаконний вилов водних біоресурсів на рибогосподарському водному об'єкті заплава річки Стир, урочище «Чебені» поблизу с.Топільне Рожищенської територіальної громади Луцького району Волинської області, - залишено при матеріалах справи.
Згідно з даним вироком суду, ОСОБА_7 15 квітня 2025 року орієнтовно о 22:00 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом у період нересту, прибув до рибогосподарського водного об'єкту - заплави річки Стир, урочище «Чебені», що розташоване поблизу с.Топільне Рожищенської ТГ Луцького району Волинської області, за географічними координатами 50.9651970, 25.3022164, де усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, самовільно, всупереч вимог пп.1 п.1 розділу IV, пп.4, 11 п.4 розділу IV, пп.1 п.3 додатку 3 Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022, ст.27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», використовуючи заборонені для любительського та спортивного рибальства знаряддя лову водних живих ресурсів, а саме: сітку з жилки фіолетового кольору довжина (L) 50 м, висота (h) 1,4 м, вічко (в) 50 мм; сітку з жилки фіолетового кольору довжина L - 50 м, h - 1,4 м, в - 50 мм; сітку з жилки білого кольору L - 50 м, h - 1,4 м, в - 50 мм, які виготовлені з мононитки (волосінні (жилки)), повністю розуміючи, що здійснює незаконне зайняття рибним промислом, за допомогою човна вийшов на водне плесо та встановив зазначені риболовецькі сітки в межах заплави річки Стир, урочище «Чебені», яке відповідно до п.1 додатку №1 до наказу Волинського рибоохоронного патруля №35 від 24.03.2025 «Про затвердження переліку меж нерестовищ у період нересту водних біоресурсів на рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) Волинської області у 2025 році» належить до нерестовищ у період нересту водних біоресурсів.
Продовжуючи свої протиправні дії, 16 квітня 2025 року орієнтовно о 03:30 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 за допомогою човна повернувся до встановлених риболовецьких сіток у заплаві річки Стир, урочище «Чебені», дістав їх із води і таким чином, незаконно виловив 10 особин виду «лящ», 1 особину виду «судак звичайний», 2 особини виду «щука звичайна», 2 особини виду «карась сріблястий» та 1 особину виду «білизна звичайна».
В подальшому, цього ж дня, близько 04:20 год. ОСОБА_7 , поряд з яким знаходились заборонені знаряддями лову та вищевказана незаконно виловлена риба, був виявлений інспекторами Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Волинській області (Волинський рибоохоронний патруль) на водному плесі заплави річки Стир, урочище «Чебені» поблизу с.Топільне Рожищенської ТГ Луцького району Волинської області.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_7 , з урахуванням загальної кількості, вартості, місця здобутих водних біоресурсів та їх екологічної цінності, внаслідок незаконного вилову риби 16 квітня 2025 року на водному об'єкті під час нересту із використанням заборонених знарядь лову, заподіяв Рожищенській міській раді Луцького району Волинської області істотну шкоду в розмірі 31 824 грн.
У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності його винуватості, правильності кваліфікації його дій, а також виду та розміру призначеного покарання, оскаржує судове рішення в частині вирішення долі речового доказу - металевого човна, який конфісковано судом у порядку ст.96-1 КК України. Захисник зазначає, що металевий човен постановою слідчого був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна можлива лише коли таке перебуває у власності засудженого. При цьому, спеціальна конфіскація у відповідності до ст.96-1 КК України застосовується у разі, якщо майно було предметом кримінального правопорушення, або коли воно було підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Вказує, що металевий човен фактично являється власністю його сусіда ОСОБА_10 , що може останній підтвердити. Цей човен був виготовлений власноруч ОСОБА_10 з металу алюмінію у 2005 році, і він реєстрації не підлягає. Обвинувачений ОСОБА_7 цей човен взяв у ОСОБА_10 ще за два місяці перед його затриманням в тимчасове користування, не вказавши мети його використання, тобто останній ( ОСОБА_10 ) не знав про його використання в якості знаряддя вчинення протиправних дій. Під час затримання ОСОБА_7 повідомив, що човен належить йому, оскільки не усвідомлював наслідків своїх дій. При цьому, в судовому засіданні, яке проводилось у спрощеному порядку, ОСОБА_7 не мав можливості пояснити суду ту обставину, що металевий човен, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, належить сусіду ОСОБА_10 . Тому захисник вважає, що в даному випадку спеціальна конфіскація металевого човна не може бути застосована.
Посилаючись на вищевикладене, апелянт просить оскаржуваний вирок в частині вирішення долі речового доказу - металевого човна змінити, повернувши цей човен його власнику ОСОБА_10 .
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які скаргу підтримали та просили задовольнити, думку прокурора, який вважав скаргу безпідставною у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок, - без змін, апеляційний суд доходить до наступного висновку.
За положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікація його дій за ч.1 ст.249 КК України, а також вид та розмір покарання, є правильними і ґрунтуються на зібраних у встановленому законом порядку доказах, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Разом з тим, сторона захисту в апеляційній скарзі вказує про незаконність і необґрунтованість судового рішення в частині вирішення долі речового доказу - металевого човна, який судом конфісковано у порядку 96-1 КК України.
З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
За положеннями ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку, окрім іншого, зазначається мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. В резолютивній частині такого судового рішення у тому числі зазначається рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.171-174 цього Кодексу. При цьому, у п.1 цієї норми зазначено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю) .
Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч.1 ст.249 цього Кодексу.
Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п.4 ч.1 ст.96-2 КК України).
Як встановлено судом і не оспорюється обвинуваченим ОСОБА_7 , останній металевий човен використовував як засіб пересування на воді для незаконного зайняття рибним промислом.
Вказаний металевий човен постановою дізнавача СД ВП №1 (с.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 від 16.04.2025 був визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідно на нього ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.04.2025. - накладено арешт, який в подальшому оскаржуваним вироком було скасовано.
Такі обставина підтверджуються й обвинувальним актом та оскаржуваним вироком.
Беручи до уваги наведені норми законодавства та встановлені обставини, вищевказаний металевий човен, є фактичним засобом/знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у вчиненні якого визнаний винуватим ОСОБА_7 .
Апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався у повній мірі, та вірно встановивши обставини кримінального провадження, прийшов до обґрунтованого та законного висновку про конфіскацію металевого човна у відповідності до положень до ст.96-1, 96-2 КК України та ч.9 ст.100 КПК України, оскільки цей човен використаний як засіб/знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
При цьому, апеляційні доводи сторони захисту про те, що металевий човен не належить обвинуваченому ОСОБА_7 , а іншій особі ОСОБА_10 , який не був обізнаний про мету його використання першим, у зв'язку з чим він не може бути конфіскований в дохід держави, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не знайшли свого логічного підтвердження будь-якими доказами. Водночас, ОСОБА_7 при його затриманні особисто вказував, що металевий човен належить йому, про що також зазначено в апеляційній скарзі.
Тому апеляційний суд такі твердження сторони захисту розцінює як спосіб для уникнення спеціальної конфіскації металевого човна, який був безпосереднім засобом/знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо необґрунтованості та незаконності судового рішення в частині вирішення долі речового доказу, колегія суддів вважає такими, що зводяться саме до безпідставного повернення металевого човна, який був засобом/знаряддям вчиненням кримінального правопорушення.
З огляду на вищевикладене, вирок суду в частині вирішення долі речового доказу - металевого човна зміні, як про це просить сторона захисту, не підлягає, оскільки він є цілком законним, обґрунтованим і вмотивованим в розумінні ст.370 КПК України.
Будь-яких порушень законодавства, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення в означеній частині у даному кримінальному провадженні, апеляційним судом встановлено не було.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок, - без змін.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 30 квітня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.
Головуючий
Судді