Справа № 161/12920/25 Провадження №11-сс/802/351/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання- ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження (ЄРДР № №12025030000000394 від 18.04.2025) за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 02 липня 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 02 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
Водночас підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто по 02.09.2025 року, включно, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання в суді першої інстанції слідчим суддею прийнято рішення про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки, на думку слідчого судді, такий запобіжний захід буде достатньою мірою гарантувати дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурором подано апеляційну скаргу в якій він вважає оскаржене судове рішення незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що слідчим суддею безпідставно застосовано стосовно ОСОБА_8 надто м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки при розгляді клопотання у суді було надано достатньо даних, які свідчать про можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Просить оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного в своїй апеляційній скарзі просить скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Апеляційні доводи обґрунтовує тим, що при застосуванні до підозрюваного цілодобового домашнього арешту він позбавлений можливості працювати лікарем та допомагати своїм пацієнтам, що має наслідок і в роботі медичного закладу загалом. Крім того, належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 будь-яким чином може перешкоджати кримінальну провадженні стороною обвинувачення не надано, а тому зазначені в клопотанні ризики є лише припущеннями. Враховуючи наведене та особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, позитивну характеристику доцільним буде застосування більш м'якої форми домашнього арешту, а саме в нічний час.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, міркування прокурора та слідчого, які заперечили проти апеляційних вимог захисника підозрюваного та підтримали апеляційну скаргу сторони обвинувачення у повному обсязі, підозрюваного та його захисника, які просили залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, підтримали свою апеляцію, апеляційний суд доходить наступного висновку.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам як: переховування від органів досудового розслідування або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено і це відповідає матеріалам провадження, що в СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025030000000394 від 18.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , якому 02.07.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні згаданого кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку.
Отже, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, колегія суддів вбачає, що вони об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, а також наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8 до вчинення певних протиправних дій.
На думку колегії суддів слідчий суддя належним чином оцінив всі обставини, передбачені діючим законодавством, та дійшов обґрунтованого висновку про недостатність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрав останньому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Апеляційний суд вивчивши матеріали клопотання погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування стосовно ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання, на думку колегії суддів, існуючих ризиків, передбачених п. 2, 4 ч 1 ст. 177 КПК України, повністю достатньо застосування такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.
При цьому, апеляційна скарга прокурора не містить обґрунтованих підстав необхідності застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, окрім самого факту заперечення рішення слідчого судді. Таким чином, прокурором не доведено, що ризики, вказані в клопотанні слідчого, виправдовують обмеження свободи (тримання під вартою) підозрюваного, не надано й реальних фактичних даних, котрі із певною вірогідністю давали б підстави стверджувати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас захисником підозрюваного не наведено переконливих і достатніх аргументів про доцільність застосування стосовно ОСОБА_8 домашнього арешту лише в нічний період доби. Наведені захисником дані про особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, здійснення лікарської практики взято до уваги під час апеляційного розгляду, однак зазначені обставини, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 фактично не зменшують доведених під час апеляційного розгляду ризиків у кримінальному провадженні, а тому не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питання про обрання в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження
Зокрема, на думку колегії суддів, цілодобовий домашній арешт є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та буде достатньою мірою для забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зважаючи на наведене, доводи апеляційних скарг прокурора та захисника підозрюваного не спростовують висновків, викладених в ухвалі слідчого судді, та не дають законних підстав для зміни обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на будь-який інший запобіжний захід.
Отже, взявши до уваги особу підозрюваного ОСОБА_8 , який має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, проте підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доцільність та необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді саме цілодобового домашнього арешту.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржена ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, тому підлягає залишенню без змін
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України Волинський апеляційний суд,
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 02 липня 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді