Справа № 161/12613/25 Провадження №11-сс/802/348/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
представника Луцького РУП ГУНП у Волинській області - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 30 червня 2025 року про відмову у задоволенні скарги директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
Директор ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 27.06.2025 року звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Свою мотивував тим, що 27.05.2025 року ТзОВ «Спецкомунтех» подало повідомлення про вчинення злочину, однак відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після його отримання не внесені. У зв'язку з наведеним просив зобов'язати уповноважену особу Луцького РУП ГУНП у Волинській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ТзОВ «Спецкомунтех» від 27.05.2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 30.06.2025 року відмовлено в задоволенні скарги директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що у повідомлені ТзОВ «Спецкомунтех» від 27.05.2025 року фактично не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а зміст повідомлення грунтується виключно на припущеннях. В повідомленні не вказані відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення.
Більше того, як можна зрозуміти зі змісту заяви, товариство ставить за мету саме повернення транспортного засобу як в порядку цивільного, так і в порядку кримінального судочинства.
На думку слідчого судді доводи скаржника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у скарзі обставин, а тому слідчий суддя вважає, що в діях уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області відсутня будь-яка бездіяльність. З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
В поданій апеляційній скарзі директор ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 вважає, що висновки слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області про те, що заява не містить доказів вчинення правопорушення та реальних даних про злочин, не грунтується на доказах, доданих до повідомлення про вчинення злочину, оскільки у заяві зазначені всі відомі обставини, час місце спосіб, особу яку слід встановити та напрямок куди вивезли автомобіль, що належить товариству. Як правоохоронні органи, так і слідчий суддя не звернув увагу на той факт, що власник транспортного засобу юридична особа ТОВ «Спецкомунтех» не передавало цей транспортний засіб у користування ОСОБА_8 шляхом надання їй свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.06.2025 року та зобов'язати уповноважену особу Луцького РУП ГУНП у Волинській області вжити передбачених ч.1 ст.214 КПК України заходів щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно заяви ТОВ «Спецкомунтех» від 27.05.2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
В судове засідання не з'явилисяпрокурор та представник ТОВ «Спецкомунтех», про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали. Їх неявка, у відповідності до норм КПК України, не перешкоджає розгляду справи, а тому суд вирішує розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Луцького РУП ГУНП у Волинській області, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з приписами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі і бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для порушення кримінального провадження.
Слідчий суддя, в даному випадку, не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
З матеріалів скарги убачається, що директор ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 27.05.2025 року звернувся до Луцького РУП ГУНП у Волинській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
Однак, інформація до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилась, хоча згідно до вимог ст.214 КПК України вона підлягала обов'язковому внесенню до нього негайно або ж упродовж 24 годин після її надходження до слідчого чи прокурора.
Таким чином, слідчий суддя, перевіривши всі доводи скарги директор ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 , у задоволенні його скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії відмовив зазначивши, що у повідомлені ТзОВ «Спецкомунтех» від 27.05.2025 року фактично не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а зміст повідомлення грунтується виключно на припущеннях. В повідомленні не вказані відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Більше того, як можна зрозуміти зі змісту заяви, товариство ставить за мету саме повернення транспортного засобу як в порядку цивільного, так і в порядку кримінального судочинства.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України, та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано також Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора України від 30.06.2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості, в тому числі про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
При цьому зміст ч.l ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Крім того, згідно п.2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року №139 відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.09.2021 року, у справі №556/450/18, відповідно до якої підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Відтак, з аналізу викладених вище норм законодавства та позицій касаційної інстанції вбачається відсутність обов'язку у відповідальних осіб вносити будь-які відомості, які надходять до них, а лише ті, які у своїй сукупності певним чином вказують на можливість існування складу того чи іншого кримінального правопорушення, тобто передбачається початкова оцінка обґрунтованості такої заяви чи повідомлення, навіть якщо це прямо не вказано у КПК України.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що слідчий суддя вірно зазначив у своєму рішенні про те, що зазначені обставини у повідомленні директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 від 27.05.2025 року, не є достатніми для внесення уповноваженими особами Луцького РУП ГУНП у Волинській області відомостей до ЄРДР для проведення перевірки конкретних фактів на предмет наявності чи відсутності у діях особи, що вказана в повідомленні, складу кримінальних правопорушень, тому підстави для зобов'язання внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вищевказаним повідомленням від 27.05.2025 року відсутні.
Отже доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, а ухвалу слідчого судді - законною та обґрунтованою.
Підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 30 червня 2025 року про відмову у задоволенні скарги директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: