Справа № 761/28166/25
Провадження № 1-кс/761/18574/2025
07 липня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000567 від 01.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000567 від 01.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що ГУНП в Київській області, під процесуальним керівництвом прокурорів Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025110000000567 від 01.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.06.2025 о 18:48 год., відбулось зіткнення автомобіля «Audi A4», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мопедом «Альфа», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухаючись поблизу буд. № 14-А, по вул. Бащенка с. Бендюгівка Обухівського району Київської області, допустив виїзд зустрічну смугу руху. Внаслідок даної ДТП водій ОСОБА_5 загинув на місці події.
30.06.2025 в ході огляду місця події, автомобіль марки «Audi A4», н.з. НОМЕР_1 та мопед марки «Альфа», н.з. НОМЕР_2 , вилучено та поміщено на спец. майданчик за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності 139 .
Автомобіль марки «Audi A4», н.з. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Мопед марки «Альфа» перебував у користуванні ОСОБА_5 . Разом з цим, установлено, що державний номерний знак НОМЕР_2 , який встановлений на вказаному мопеді, зареєстрований за автомобілем «Volkswagen Polo».
З метою забезпечення збереження речових доказів, здобуття доказів у кримінальному провадженні, необхідністю проведення експертних досліджень, прокурор звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлялася завчасно та належним чином. Разом з тим, в клопотанні зазначає про проведення судового розгляду без її участі.
Власники тимчасово вилученого майна, в судове засідання не прибули. При цьому слідчим ОСОБА_7 надано відомості, про те що було повідомлено володільця майна ОСОБА_8 про день та час судового розгляду, а власник мопеда загинув внаслідок ДТП.
В той же час, неявка прокурора та представника власника та/або володільця вилученого майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, надані на його обґрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що СУ ГУНП в Київській області, під процесуальним керівництвом прокурорів відділу Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025110000000567 від 01.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
30.06.2025 в ході огляду місця події, автомобіль марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 та мопед марки «Альфа», д.н.з. НОМЕР_2 , було вилучено, та поміщено на спец. майданчик за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності 139.
Автомобіль марки «Audi A4», н.з. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Мопед марки «Альфа» перебував у користуванні ОСОБА_5 . При цьому, відповідно до даних, наведених у клопотанні прокурора, установлено, що державний номерний знак НОМЕР_2 , який встановлений на вказаному мопеді, зареєстрований за автомобілем «Volkswagen Polo».
Вказане майно постановами слідчого від 01.07.2025 визнано речовим доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вказане майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення їх збереження, проведення необхідних експертних досліджень, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000567 від 01.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на: автомобіль марки «Audi A4», н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; мопед марки «Альфа», який перебував у користуванні ОСОБА_5 , які поміщені на майданчик тимчасового затримання за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності 139.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя