Справа № 761/27639/25
Провадження № 1-кс/761/18282/2025
04 липня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001194 від 18.10.2024,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001194 від 18.10.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024100000001194 від 18.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території міста Києва та інших міст України діє група осіб, які вчиняють шахрайські дії, з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме: за допомогою телефонних дзвінків зв'язувались із потерпілими, вводили їх в оману, представляючись співробітниками ООН, входили в довіру та повідомляли неправдиву інформацію, що нібито останнім повинна надійти грошова соціальна допомога. Потерпілі, будучи введеними в оману, надавали особисті данні останніх цифр банківських карток та вводили комбінацію на власних телефонах *21*номер телефону#, що призводило в подальшому до перерахування з їх банківських рахунків грошових коштів.
Крім того в ході досудового розслідування встановлено, що у період з початку 2024 року по теперішній час до органів Національної поліції України надійшло 17 звернень від потерпілих осіб на загальну суму приблизно 210 000 гривень, зазначені кошти були зняті готівкою в м. Києві.
З показань свідка ОСОБА_4 від 30.10.2024 встановлено, що з потерпілою ОСОБА_5 безпосередньо спілкувався ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а грошові кошти з картки ОСОБА_5 в подальшому було переказано на картку N? НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
З показань потерпілої ОСОБА_8 від 24.10.2024 встановлено, що 16.10.2024 на власний мобільний телефон потерпілої надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_2 . В ході розмови невідома особа представилась представником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 2400 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 .
З показань потерпілого ОСОБА_9 від 25.10.2024 встановлено, що 08.09.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_4 . В ході розмови невідома особа представилась представником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 1210 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_10 .
З показань потерпілого ОСОБА_11 від 05.12.2024 встановлено, що 31.08.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_6 . В ході розмови невідома особа представилась працівником Пенсійного фонду України та під приводом нарахування пенсії шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 15781 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_11 .
З показань потерпілої ОСОБА_12 від 11.12.2024 встановлено, що 25.05.2024 на власний мобільний телефон потерпілої надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_8 . В ході розмови невідома особа шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 5157 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_9 , а також було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 1072 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_10 , які належать ОСОБА_12 .
З показань потерпілого ОСОБА_13 від 05.12.2024 встановлено, що 14.10.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_11 . В ході розмови невідома особа представилась працівником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 8741 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_12 , яка належить ОСОБА_13 .
З показань потерпілого ОСОБА_14 від 10.12.2024 встановлено, що 06.05.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_13 . В ході розмови невідома особа представилась працівником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 12510 грн. з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_14 , яка належить ОСОБА_14 .
З показань потерпілого ОСОБА_15 від 05.12.2024 встановлено, що 29.07.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_15 . В ході розмови невідома особа представилась працівником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 5632 грн. з банківського рахунку «ПриватБанку» № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_15 .
З показань потерпілого ОСОБА_16 від 26.12.2024 встановлено, що 05.10.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_17 . В ході розмови невідома особа представилась працівником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 2550 грн. з банківської картки «ПриватБанку» № НОМЕР_18 , яка належить ОСОБА_16 .
З показань потерпілого ОСОБА_17 від 13.12.2024 встановлено, що 12.10.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_17 . В ході розмови невідома особа представилась працівником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 3901 грн. з банківської картки «ПриватБанку» № НОМЕР_19 , яка належить ОСОБА_17 .
З показань потерпілого ОСОБА_18 від 13.12.2024 встановлено, що 21.05.2024 на власний мобільний телефон потерпілого надійшов дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_8 . В ході розмови невідома особа представилась працівником ООН та під приводом надання грошової допомоги від ООН шляхом обману, здійснила несанкціонований доступ до онлайн банкінгу «Приват24». Внаслідок чого було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 67946 грн. з банківських карток «ПриватБанку» № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , які належить ОСОБА_18 .
В ході здійснення виїмки документів від 07.05.2025, які перебувають у володінні АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_12 , яка належить ОСОБА_13 шахрайським шляхом було отримано доступ до онлайн банкінгу заявниці та списано грошові кошти шляхом зняття готівки в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» САК28255 за адресою м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 9. Встановлено, що зняття грошових коштів в банкоматі здійснювала особа, схожа на гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатково встановлено, що з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_12 шахрайським шляхом було отримано доступ до онлайн банкінгу заявниці та списано грошові кошти шляхом поповнення мобільного телефону НОМЕР_23 на суму 254 гривні. В подальшому встановлено, що мобільний номер телефону НОМЕР_23 належить ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Також встановлено, що з картки «ПриватБанку» № НОМЕР_18 , яка належить ОСОБА_16 шахрайським шляхом було отримано доступ до онлайн банкінгу заявниці та списано грошові кошти шляхом переказу грошових коштів на картку № НОМЕР_24 , яка належить ОСОБА_20 , ІПН НОМЕР_25 , який проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
26.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2025, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_19 , за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi 9 C (пароль НОМЕР_30) в корпусі синього кольору з чохлом червоного кольору, Іmei: НОМЕР_26 Іmei2: НОМЕР_27 з абонентськими номерами НОМЕР_23 та НОМЕР_28 , а також тримач від сім-карти «Лайфселл» НОМЕР_29 , які належать ОСОБА_19 та поміщено до сейф пакету №IСR0007845.
26.06.2025 слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 винесено постанову про визнання вищевказаних речей і документів - речовими доказами.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 про дату та час розгляду клопотання повідомлялася належним чином, однак у судове засідання не з'явився, при цьому звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність.
Від власника вилученого майна - ОСОБА_19 надійшла зава про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність.
В той же час, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна на підставі письмових матеріалів справи.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001194 від 18.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
26.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2025, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi 9 C (пароль НОМЕР_30) в корпусі синього кольору з чохлом червоного кольору, Іmei: НОМЕР_26 Іmei2: НОМЕР_27 з абонентськими номерами НОМЕР_23 та НОМЕР_28 , а також тримач від сім-карти «Лайфселл» НОМЕР_29 , які належать ОСОБА_19 та поміщено до сейф пакету №IСR0007845.
Постановою слідчого від 26.06.2025 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024000000001098 від 25.11.2024.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного майна.
Крім того, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокуроравідділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001194 від 18.10.2024, - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно в ході проведення обшуку 26.06.2025 за місцем проживання ОСОБА_19 , за адресою: АДРЕСА_4 , а саме на: мобільний телефон Redmi 9 C (пароль НОМЕР_30) в корпусі синього кольору з чохлом червоного кольору, Іmei: НОМЕР_26 Іmei2: НОМЕР_27 з абонентськими номерами НОМЕР_23 та НОМЕР_28 , а також тримач від сім-карти «Лайфселл» НОМЕР_29 , які належать ОСОБА_19 та поміщені до сейф пакету №IСR0007845.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя