Справа №760/25957/24 2/760/3518/25
про залишення без руху позовної заяви
28 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсним договору дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення,
ОСОБА_5 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним договору дарування.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 жовтня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16 грудня 2024 стороною позивача подано до суду заяву про зміну складу відповідачів і уточнення позовних вимог, в якій просив залучити до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_7 та розглядати справу в межах таких вимог: визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1310106580000, укладений 26 липня 2017 між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В., зареєстрований в реєстрі за №907; витребувати майно з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1310106580000, на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в частках у праві спільної часткової власності в розмірі 1/2 за кожним із них; відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення часток у праві спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1310106580000, в розмірі 1/2 за ОСОБА_3 і в розмірі 1/2 за ОСОБА_2 .
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_5 - адвоката Кузнєцова І. С. про уточнення позовних вимог. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7 .
Представник відповідачів - ОСОБА_4 в судовому засіданні просив залишити уточнену позовну заяву без руху, посилаючись на те, що в ній позивачем, серед інших, заявлено також вимогу майнового характеру - витребування майна з чужого незаконного володіння, однак не надано документу на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі, не зазначено ціни позову у розмірі дійсної вартості квартири, що підлягає витребуванню, на момент звернення із відповідною заявою, а також не надано доказів на підтвердження вартості нерухомого спірного майна.
Представник позивача заперечував проти залишення уточненої позовної заяви без руху, оскільки вважає, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння не є вимогою майнового характеру та за неї вже сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, а також вказав, що судом вже постановлено ухвалу про прийняття відповідної заяви.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.
Крім того, 27 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Білобловський С. В. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивував тим, що він також є представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» у справі № 911/1223/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Малополовецьке» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» про стягнення 2 269 790,61 грн. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07 травня 2025 року у справі № 911/1223/25 підготовче судове засідання було відкладено на 28 травня 2025 року об 11-30 год., тому він не може бути присутнім у судовому засіданні у цій цивільній справі, що призначене на 28 травня 2025 року об 11-00 год., у зв'язку з чим, просив відкласти судове засідання.
На підтвердження вищевикладених обставин представником відповідача подано до суду копію ордеру про надання ним правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» та копію ухвали Господарського суду Київської області від 07 травня 2025 року про відкладення підготовчого судового засідання у справі № 911/1223/25.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Враховуючи вищевикладене, що представник відповідача Білобловський С. В. вперше не з'явився в судове засідання, та повідомив про причини його неявки, що на підставі поданих ним документів визнані судом поважними, тому клопотання підлягає задоволенню.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом, після відкриття провадження, встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що у позовах про витребування майна ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна на день подання позову.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовних вимог в уточненій позовній заяві, предметом оскарження є вимоги немайнового характеру (визнання договору недійсним та відновлення становища, що існувало до порушення) та майнового характеру (витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння).
Таким чином, у порушення зазначених вище вимог закону, враховуючи наявність вимоги майнового характеру, позивачем не визначено ціни позову з урахуванням дійсної вартості спірного майна на день подання уточненої позовної заяви, а також не надано доказів дійсної вартості такого майна.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У додатках до позовної заяви містяться квитанції від 13 жовтня 2024 року про сплату позивачем судового збору в розмірі 968,96 грн та від 13 грудня 2024 року про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» .
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписом пункту 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028 грн.
Отже розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру повинен становити 968,96 (3 028х0,4 = 1 211,20х0,8 = 968,96), майнового характеру повинен становити не менше 968,96 грн (3 028х0,4 = 1 211,20х0,8 = 968,96), але не більше 12 112 грн (3 028х5 = 15 140х0,8 = 12 112).
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір за заявлені ним дві вимоги немайнового характеру, у той час як доказів на підтвердження сплати судового збору за вимогу майнового характеру матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене та наявність у позовній заяві вимоги майнового характеру, позивачеві необхідно визначити ціну позову, яка з урахуванням пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України визначається дійсною вартістю спірного майна на день подання позову, надати суду докази вартості квартири за адресою: АДРЕСА_2 (експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна, тощо) та сплатити судовий збір у порядку встановленому законом.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом'янському районі/Солом'янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, визначивши ціну позову у відповідності до вимог чинного законодавства, а також надати докази дійсної вартості спірного нерухомого майна на день подання уточненої позовної заяви, сплати судового збору за вимогу майнового характеру, виходячи з визначеної ціни позову.
Відповідно до частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 175-177, 187, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсним договору дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення, залишити без руху.
Надати позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Білобловського Сергія Володимировича про відкладення розгляду справи задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна