СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/533/25
ун. № 759/11070/24
09 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі ВКЗ, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000154 від 13.01.2024 відносно ОСОБА_3 , за ч. 2 ст. 121 КК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисники - ОСОБА_5 ,
В судовому засіданні прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити помірний розмір застави, оскільки ризики, на які посилається прокурор, відсутні, а тяжкість покарання не може бути підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, також звернув увагу на міцні соціальні зв'язки обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. ч. 6,8 ст. 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд з'ясовує всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке обрання можливе та виправдане.
Так, ОСОБА_3 відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, крім того пов'язаний із застосуванням насильства небезпечного для життя в момент заподіяння, а отже, являє собою значну суспільну небезпеку.
Прокурором доведено, що продовжують існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду та не виконання його процесуальних рішень, оскільки обізнаність обвинуваченого ОСОБА_3 про суворість передбаченого законом покарання, у випадку визнання його винуватим, обґрунтовує ризик його уникнення. Також існують ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати свідків, оскільки вони є друзями з дитинства, йому відомі їх місця проживання, іншим чином перешкоди кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування обвинуваченого під вартою.
Суд, оцінюючи наявність підстав для тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи стадію судового розгляду, вважає, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Одночасно суд бере до уваги те, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд не погоджується з позицією захисника, яка полягає в тому, що доводи прокурора є надуманими та обраний винятковий запобіжний захід обумовлений тяжкістю покарання, оскільки прокурором доведено, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що існують підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого потерпілому завдані тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Керуючись ст.ст. 197, 331, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.09.2025 включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала діє до 06.09.2025 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 10.07.2025.
Суддя ОСОБА_1