СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6724/25
ун. № 759/14990/25
10 липня 2025 рокуСуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину квартири, суд-
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Басараб Н.В. звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про визнання права власності на 1\2 частину квартири.
Розглянувши подані матеріали, вбачається наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з такого.
Згідно з ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ізЗаконом України «Про державний бюджет України на 2025 рік'прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн. Позивач визначив ціну позову від вартості майна в розмірі 1281 329,35 грн.
Отже, при поданні позову позивач повинен сплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову, у розмірі 12813,29грн., водночас матеріали позовної заяви доказів сплати судового збору не містять.
При цьому, одночасно з позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач послався на те, що знаходиться у скрутному матеріальному положенні, оскільки наразі, нажаль, тимчасово не працює. У зв'язку з відсутністю в нього доходу, розмір судового збору буде перевищувати 5% розміру його річного доходу. На підтвердження вказаних обставин надав:- довідку про доходи з Святошинської районної державної адміністрації управління соціальної та ветеранської політики про джерела,суми нарахованого доходу зідно якої за період з жовтня 2024 по березень 2025року отримує по 2,120,00 грн. щомісячно.
Ознайомившись з клопотанням позивача, суддя приходить висновку, що у його задоволенні належить відмовити, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1, 3ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір'враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Питання зменшення розміру судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках, зазначених у законі, за наявності лише вагомих для цього підстав.
Водночас, жодна із наданих довідок не є доказом того, що розмір судового збору у цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Разом із тим, як вбачається з позову, позивач мав можливість звернутись платною правовою допомогу.
Крім того, вищевказані довідки самі по собі, не охоплюють повний дохід фізичної особи, оскільки, окрім зазначених доказів, доказами, які у своїй сукупності підтверджують дохід фізичної особи, зокрема, є: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбаченихст. 8 Закону України «Про судовий збір'для звільнення позивача від сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову позивачеві у задоволенні його клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це особи, якою подано позов і наданням їй строку для усунення зазначених недоліків5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом сплати судового збору, з урахуванням ціни позову, у розмірі 12813,29грн., з поданням доказів про його сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст.175,176,185,260 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору-відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину квартири- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.М. Шум