СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1207/25
пр. № 2/759/2296/25
10 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
06.01.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, у якому позивач просив суд стягнути з відповідача в порядку регресу завдані матеріальні збитки у розмірі 97 900,50 грн та судові витрати по справі у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.06.2023 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» укладено договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №215124967, яким забезпечено ТЗ «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 . Після чого 18.07.2023 року близько 21 години 00 хвилин по а/д Р-04 сполученним с. Ясногоролка, с. Неграші у Фастівському районі Київської області, в напрямку с. Неграці, 1 км + 800 м відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю Т3 «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача, який в той момент перебував у стані алкогольного сп?яніння та Т3 «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 , що встановлено вироком Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2024 р. по справі №370/2678/23 за яким його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Т3 «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок зазнаечних обставин, 07.08.2024р. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу у розмірі 97 900,50 грн. На підставі чого у позивача виникло право стягнення з відповідача суму страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 15 січня 2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 24, 25).
Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
04.02.2025 року від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог, просив відмовити у задоволені позову, зважаючи на те, що вирок Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2025 року не набрав законної сили станом на 29.01.2025 рік та на різі справа перебуває на розгляді в Апеляційному суді м. Києва, а тому вимога про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу є неправомірною (а.с. 30-33).
01.05.2025 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в частині витрат, понесених на лікування у розмірі 12 598,50 грн. та 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю у розмірі 629,93 грн., оскільки виплата страхового відшкодування в розмірі 97 900,50 грн. на користь потерпілої особи була здійснена 07.08.2024 р., а на вирок в частині стягнення на користь ОСОБА_2 у розмірі 12 598,50 грн. витрат, понесених на лікування та 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю у розмірі 629,93 грн. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було подано апеляційну скаргу. Проте ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року по справі №370/2678/23 апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Євроніс Україна» залишено без задоволення. Відтак, вирок в частині стягнення коштів з ПрАТ «СК «Євроніс Україна» залишено без зміни. Внаслідок чого, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 110 728,93 грн (а.с. 45-47).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.07.2023, близько 21 години 00 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», рухався проїзною частиною автомобільної дороги Р-04 сполученням с. Ясногородка - с. Неграші у Фастівському районі Київської області, в напрямку с. Неграші, де на відстані 1 км + 800 м до початку с. Ясногородка, в порушення вимог пунктів 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, згідно з яким «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», 2.3«б» Правил дорожнього руху відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, проявив необережність у виді кримінальної протиправної самовпевненості, порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не врахував дорожню обстановку, в наслідок чого не впорався з керуванням вище вказаного транспортного засобу і допустив виїзд на зустрічну смугу руху по ходу свого руху, та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_3 яка рухалась по даній дорозі в напрямку с. Ясногородка.
Вироком Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2023 року по справі №370/2678/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено покарання, зі застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 97 900,50 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_3 12 598,50 грн. витрат, понесених на лікування та 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 629,93 грн. (а.с. 6-14).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року по справі №370/2678/23 апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Євроніс Україна» залишено без задоволення. Стягнуто із ПрАТ «СК «Євроніс Україна на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. В іншій частині вирок залишено без зміни (а.с. 50-54).
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Станом на дату ДТП 18.07.2023 цивільно-правова відповідальність відповідача ТЗ «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована на підставі полісу №21512467 у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із лімітом за шкоду майну 160 000,00 грн та франшизою 3 200,00 грн (а.с. 5).
Згідно страхового акту №103134/1/2023 від 07.08.2024 року та розрахунку №108134/1 суми страхового відшкодування від 30.07.2024 року складених ПрАТ «СК «Євроінс Україна» визначено розмір страхового відшкодування у розмірі 97 900,50 грн, який призначено до виплати на підставі вироку Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року у справі №370/2678/23 (а.с. 15, 16).
Згідно платіжної інструкції №15166 від 07.08.2024 року вказана сума страхового відшкодування у розмірі 97 900,50 грн, була перерахована на рахунок ОСОБА_4 (а.с. 17).
Згідно страхового акту №108184/2/2024 від 23.04.20205 року та розрахунку №108184/2 від 15.04.20025 року суми страхового відшкодування, складених ПрАТ «СК «Євроінс Україна» визначено розмір страхового відшкодування у розмірі 13 228,43 грн., на користь ОСОБА_2 на підставі вироку Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року у справі №370/2678/23 (а.с. 55).
Згідно платіжної інструкції №8954 від 23.04.2025 року вказана сума страхового відшкодування у розмірі 13 228,43 грн, була перерахована на рахунок ОСОБА_2 (а.с. 56).
Отже, із матеріалів справи вбачається, що позивач поніс матеріальну шкоду у вигляді виплати страхового відшкодування у розмірі 110 728,93 грн, яку він просить стягнути з відповідача по справі а порядку регресу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Відповідно до пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 31, 32, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування».
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (див.: постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Отже, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звертаючись до суду про відшкодування шкоди в порядку регресу до відповідача у розмірі 97 900,50 грн, посилається на те, що відповідач, як водій транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, а тому позивач вважає, що на підставі пп. «а» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик отримав право на компенсацію виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу.
У пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач внаслідок порушення Правил дорожнього руху заподіяв шкоду власнику застрахованого транспортного засобу, на підставі зазначених обставин у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 028,00 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 1, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код за ЄДРПОУ 22868348) завдані матеріальні збитки в порядку регресу у розмірі 110 728 (сто десять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 93 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код за ЄДРПОУ 22868348) судовий збір по справі у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Ключник А.С.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «СК «Євроінс Україна» (код за ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 102);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).