Справа № 541/2581/25
Провадження № 1-кс/541/627/2025
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
09 липня 2025 рокум. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії,
02 липня 2025 року ОСОБА_3 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області зі скаргою, в якій просила зобов'язати прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені нею у заяві від 30.06.2025 стосовно посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371, ч. 3 ст. 127 КК України; зобов'язати прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 вчинити процесуальну дію по врученню пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого; зобов'язати прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 вчинити процесуальну дію щодо письмового повідомлення про прийняття і реєстрацію вищевказаної заяви.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 зазначила, що 30.06.2025 вона звернулася до суб'єкта оскарження із письмовою заявою про вчинення злочину в порядку ст. 214 КПК України, в зв'язку з тим, що 28.06.2025, близько 11 год 00 хв у місті Миргород, в гаражному кооперативі «Спутник», із застосуванням фізичної сили, її син був затриманий невідомими людьми одягненими у військову форму, поміщений обличчям донизу в мікроавтобус і доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де і по цей час проти своєї волі утримується під озброєною вартою без відповідного рішення суду.
Окрім того, ОСОБА_3 вказує, що у зв'язку з незаконним затриманням і примусовою доставкою до приміщення РТЦК та СП її син ОСОБА_6 офіційно відмовився від проходження ВЛК, оскільки не має при собі навіть елементарної медичної документації, яка має суттєве значення. Однак, незважаючи на його офіційну відмову від проходження ВЛК, його і досі незаконно утримують, піддають катування та знущанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 02 липня 2025 року визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, у поданій скарзі просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Уповноважена особа Миргородської окружної прокуратури Полтавської області не з'явилася у судове засідання. 08.07.2025 на адресу суду надійшла заява від прокурора ОСОБА_7 в якій він повідомив, що Миргородською окружною прокуратурою розглянуто заяву ОСОБА_3 від 30.06.2025 щодо можливого вчинення протиправних дій посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлено для розгляду та перевірки в межах компетенції до Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про що заявника повідомлено листом за №54-5434вих-25 від 30.06.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність суб'єкту оскарження не є перешкодою для розгляду скарги, а слідчий суддя обмежений щодо строку розгляду скарги, на підставі чого слідчий суддя розглядає скаргу за відсутності слідчого.
В свою чергу, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника та уповноваженої особи Миргородської окружної прокуратури Полтавської області.
Дослідивши та перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що 30 червня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Миргородської окружної прокуратури Полтавської області з заявою про злочин, в якій вказав щодо можливого вчинення протиправних дій посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 червня 2025 Миргородська окружна прокуратура Полтавської області надала ОСОБА_3 відповідь про те, що її заява направлена до Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні. При цьому, закон наділяє цих осіб не правом, а покладає на них обов'язок прийняти, зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення. Правом проведення будь-яких перевірок з метою визначення наявності чи відсутності підстав для внесення відповідних відомостей в ЄРДР, як і правом вибору, які саме заяви та повідомлення реєструвати, які з них вносити до ЄРДР, зазначені особи не наділені.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону встановлені законодавцем на загальнодержавному рівні, є імперативними, тобто обов'язковими для виконання.
Таким чином, невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, є суттєвим порушенням вимог закону і свідчить про протиправну бездіяльність слідчого.
Однак, уповноваженими особами Миргородської окружної прокуратури заява ОСОБА_3 від 30.06.2025 розглянута та того ж дня направлена для подальшої організації розгляду до Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, що не може свідчити про бездіяльність прокурора.
Відповідно до п. 3.1. Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.05.2023 №144, організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у тому числі вчинені організованими групами і злочинними організаціями, а також передбачені статтями 255-1, 255-2, 255-3 КК України: проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); вчинені військовослужбовцями; військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, добровольцями добровольчих формувань територіальної громади; а також під час виконання службових обов'язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, оборонно-промислового комплексу України та органів державної влади, які комплектуються військовослужбовцями; вчинені на території розташування військових частин, установ, організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державного космічного агентства України та підприємств оборонно-промислового комплексу України; у сфері службової діяльності та проти власності, об'єктом посягання яких є військове майно та (або) кошти для потреб оборони, у тому числі для військових адміністрацій з питань здійснення заходів правового режиму воєнного стану; інші кримінальні правопорушення у порядку, визначеному КПК України, у тому числі якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб'єктом або хоча б одне правопорушення у кримінальному провадженні відповідає вищевказаним критеріям.
Таким чином, Полтавська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону здійснює організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням щодо кримінальних правопорушень, вчинених під час виконання службових обов'язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, тобто і працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з цим направлення відповідної заяви Миргородською окружною прокуратурою до вищевказаної спеціалізованої прокуратури за належністю є обґрунтованим та здійснено в межах визначеної компетенції.
Оцінивши обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1