Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/2055/25
Провадження № 2/552/1445/25
іменем україни
10.07.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
за участю
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 18.03.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
В поданій до суду позовній заяві позивач посилався на те, що відповідачам надані послуги з теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 01.02.2025 існує заборгованість в розмірі 26756,92 грн.
Крім того вважає, що відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачі мають сплатити вказану суму боргу із врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
В своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за отримані послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 30218,85 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.04.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.
Позивач просив проводити розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказувала на невірне зазначення позивачем анкетних даних її, як відповідача, просила розстрочити виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, матеріали цивільної справи № 552/5344/24, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.12.2021 по 01.02.2025 надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , але плата за послуги не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 26756,92 грн.
При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Оскільки відповідачі покладені на них як споживача обов'язки належним чином не виконували, за отримані послуги не сплачували, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання.
При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Тому з відповідачів на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" підлягає стягненню сума заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.12.2021 по 01.02.2025 в розмірі 26756,92 грн та 3 % річних в сумі 672,57 грн, нарахований індекс інфляції в розмірі 2789,36 грн, а всього - 30218 грн 85 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Дослідженими судом матеріалами встановлено, що відповідачі є особами з інвалідністю другої групи, від сплати судового збору звільнені.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Понесені позивачем судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про, зокрема, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання, врегульовано нормами ст. 435 ЦПК України, відповідно до якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Повідомлені відповідачем обставини не можуть бути оцінені як підстава для розстрочення виконання рішення суду в розумінні норм ст. 435 ЦПК України.
За нормами Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п. 40). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту.
Суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем наявності виняткових обставин, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" суму заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.12.2021 по 01.02.2025 в розмірі 26756,92 грн та 3 % річних в сумі 672,57 грн, нарахований індекс інфляції в розмірі 2789,36 грн, а всього - 30218 грн 85 коп.
Компенсувати Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" понесені судові витрати в розмірі 3028 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", місцезнаходження 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код 03338030.
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 10.07.2025.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко