09.07.2025 Провадження по справі № 2-а/940/16/25
Справа № 940/810/25
Іменем України
09 липня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Косович Т.П.
при секретарі: Козуб І.С.
з участю адвоката Неживка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 139 від 14.03.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі, посилаючись на те, що дана постанова є незаконною, ґрунтується на неповному та необ'єктивному з'ясуванні обставин справи, оскільки його про дату, час та місце розгляду справи повідомлено не було, а отже і не було надано можливості реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Крім того, він, як військовослужбовець, у відповідності ст. 15 КУпАП має нести відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами, а не на загальних підставах.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Неживок І.В. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та зробив заяву про подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
В судовому засіданні встановлено, що 14.03.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова № 139 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень за те, що він 19.02.2025 року о 21 год. 48 хв. за адресою АД М-05 Київ-Одеса 78 км. не мав при собі військового-облікового документу та не пред'являв його за вимогою поліцейського в особливий період, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч .3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач вказував, що позивачем порушені вимоги частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац перший якої передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Аналогічні положення закріплені в абзаці третьому пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Таким чином, позивач як громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язаний мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженої на це посадової особи.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на те, що його з 27.02.2025 року мобілізовано до лав Збройних Сил України, що підтверджується копією його військового квитка серії НОМЕР_1 від 27.02.2025 року та копією листа військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 1/27/10-65 від 27.02.2025 року, а тому його, як військовослужбовця, у відповідності ст. 15 КУпАП мало бути притягнуто до відповідальності за дисциплінарними статутами, а не на загальних підставах.
Проте суд такі доводи відхиляє, оскільки відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Так як ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, 19.02.2025 року, а на військову службу його було прийнято 27.02.2025 року, то на момент вчинення даного правопорушення останній не мав статусу військовослужбовця, а тому підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте відповідачем не доведено та матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в день винесення постанови, а саме на 14.03.2025 року.
Це призвело до порушення вимог ст. 277-2 КУпАП та обмежило права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
За таких обставин, оскільки позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а також скористатися правом на захист, що призвело до порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав на об'єктивний та справедливий розгляд справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як протиправна.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскільки скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав передбачає повторний розгляд справи про адміністративне правопорушення, підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутні, то позовні вимоги підлягають задоволенню з визнанням протиправною та скасуванням оскаржуваної постанови та направленням справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат. При цьому, згідно ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В судовому засіданні представник позивача до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а тому суд на даний час таку вимогу не розглядає.
Керуючись, ст.ст. 5, 77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 139 від 14.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 гривень, та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення: 14.07.2025 року.
Суддя: Т.П.Косович