Справа № 367/2477/24
Провадження №2/367/1209/2025
Іменем України
11 червня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Миколаєнко П.М.,
представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - Савелової Ю.М. ,
представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, -
18 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - Савелова Юлія Михайлівна звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю, в якому просить визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначає, що 08 листопада 2022 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, який був зареєстрований Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 547.
Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Стверджує, що після народження дитини відносини між сторонами почали погіршуватися, а в подальшому ставали все гіршими, оскільки відповідач почав поводити себе нестримано, агресивно по відношенню до позивачки та її дитини від першого шлюбу, а також їх спільної дитини, крім того, почав зловживати алкогольними напоями.
Зазначає, що відповідач не виконував обов'язків із забезпечення сім'ї, не бажав працевлаштуватися, внаслідок чого, позивач була вимушена вийти з декретної відпустки та була позбавлена радості материнства, згодом відповідач почав принижувати позивачку, що вона нібито не виконує своїх материнських обов'язків.
Наголошує, що за період спільного проживання відповідач неодноразово був ініціатором конфліктів та сварок, під час яких ображав та принижував позивача та дітей, вчиняв домашнє насильство, що полягало у словесних образах, погрозах, приниженні, що спричиняли дітям та позивачу емоційну невпевненість, також ОСОБА_3 здійснював фізичну форму домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 та дітей, що включала ляпаси, стусани, штовхання, заподіяння тілесних ушкоджень, дані обставини підтверджуються відповіддю на запит адвоката Савелової Юлії Михайлівни від відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області № 181/ел/109/1402/01-2024 від 04 січня 2024 року та відповіддю від Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 83/109/1400/24 від 04 січня 2024 року.
Зазначає, що з даних доказів вбачається, що позивач за період перебування у шлюбі з відповідачем неодноразово зверталась до органів Національної поліції зі скаргами на дії відповідача, зокрема 10 вересня 2023 року від ОСОБА_1 надійшло повідомлення до служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , буянить її чоловік, дії ОСОБА_3 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, працівниками поліції було складено адміністративний протокол, винесено терміновий заборонний припис та направлено протокол до Ірпінського міського суду Київської області.
Вказує, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 22 вересня 2023 року було встановлено, 10 вересня 2023 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме душив, наніс удар в район голови, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_3 на судовому засіданні визнав свою вину, потерпіла ОСОБА_1 по даній справі просила провадження відносно чоловіка закрити, повідомила, що вони примирилися, оскільки відповідач їй погрожував та залякував тим, що не буде давати бачитися з дитиною. Суд визнав винним ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, дана постанова набрала законної сили 03 жовтня 2023 року, однак, 19 лютого 2024 року відповідач подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу за вищезазначеною постановою, однак йому було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження.
Наголошує, що ОСОБА_3 продовжує здійснювати домашнє насильство по відношенню до ОСОБА_1 , а також їх спільного сина, оскільки примусово насильницькими діями відібрав у матері дитину, перешкоджає їх зустрічам, переховується від неї та органів поліції, дані обставини підтверджуються неодноразовими зверненнями позивача до органів Національної поліції, що підтверджується талонами-повідомленнями єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяв.
Зокрема, 25 січня 2024 року о 10 годині 00 хвилин позивач звернулася до ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою, що її чоловік ОСОБА_3 , не дає бачитися зі спільною дитиною, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку № 1684 про прийняття і реєстрацію заяви.
06 лютого 2024 року о 19 годині 04 хвилин ОСОБА_1 звернулася з повідомленням про те, що буянить чоловік та погрожує забрати дитину до ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, в цей день батько дитини в черговий раз відібрав насильницькими діями малолітню дитину від матері, а також завдав останній тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 отримала удар плечового пояса і плеча в той момент, коли тримала дитину на руках, внаслідок удару у неї відбувся забій м'яких тканин та гематоми, дані обставини підтверджуються копією талону-повідомлення єдиного обліку № 020852 від 06 лютого 2024 року та медичною довідкою № 11 Травматологічного пункту травматологічного відділення Ірпінської центральної міської лікарні від 08 лютого 2024 року.
Представник позивача, звертає увагу суду, що на момент подачі даного позову вік дитини 1 рік 4 місяці.
Наголошує на тому, що неодноразові звернення позивача до правоохоронних органів стосовно позбавлення можливості вільно спілкуватися та бачитися із своєю дитиною результатів не дали, позивач позбавлена можливості вільно спілкуватися та бачитися зі своєю дитиною, батько дитини переховується від органів поліції, в тому числі і з метою уникнення мобілізації.
Зазначає, що з метою виконання своїх батьківських обов'язків, реалізації права на материнство та спілкування зі своєю дитиною, 08 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2024 року заяву про забезпечення позову було задоволено, постановлено на час розгляду судової справи, визначити місце та час спілкування малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: щотижня з 17 години 00 хвилин четверга до 08 години 00 хвилин понеділка, а також зобов'язано батька дитини - ОСОБА_3 передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зазначені вище дні для спілкування та виконання батьківських обов'язків.
Однак, представник позивача зазначає, що, відповідач, який особисто ознайомився з даною ухвалою у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області наступного дня після її винесення, продовжує навмисно поводити себе зухвало, провокаційно, протизаконно, оскільки умисно не виконує навіть рішення суду, що підтверджується копією талону-повідомлення єдиного обліку № 4167 про прийняття і реєстрацію заяви, виданого ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 15 березня 2024 року.
Вказує, що ОСОБА_1 зі своєю донькою від першого шлюбу на даний час проживає окремо у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором оренди квартири від 13 листопада 2023 року, укладеного на ім'я позивача, у вищезазначеній квартирі є всі необхідні умови, санітарно-гігієнічний стан приміщення відповідає нормам, що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 01 березня 2024 року.
Зазначає, що позивач офіційно працевлаштована та працює з 23 травня 2018 року на посаді головного технолога в ПП «Деліція», з місця роботи ОСОБА_1 характеризують як грамотного та відповідального працівника, яка спроможна на високому рівні здійснювати виконання поставлених завдань, має добрі організаторські здібності та практичний досвід роботи з людьми, до виконання службових обов'язків ставиться відповідально, виконує їх в повному обсязі, в складних умовах діє впевнено, приймає вірні та виважені рішення, активно працює над підвищенням своїх професійних знань, у керівництва підприємства користується довірою.
Таким чином, представник позивача вказує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, дохід і може забезпечити сина всім необхідним.
Стверджує, що, позивач зарекомендувала себе як старанна мама, оскільки відповідно до характеристики наданої директором ліцею № 4 міста Буча ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню старшої доньки, її здоров'ю, цікавиться навчанням та поведінкою, займається розвитком дитини.
Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 105 від 20 лютого 2024 року, позивачка не має протипоказань для виконання батьківських обов'язків.
Крім того, зазначає, що позивачка незнятої чи непогашеної судимості не має.
Вказує, що позивачка, як матір малолітньої дитини, усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально - побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров'я, духовного та розумового розвитку, вважає за необхідне визначити місце проживання сина з нею.
Зазначає, що ОСОБА_1 дуже любить свого сина і спроможна забезпечити його всім необхідним, у разі необхідності може у будь-який момент зменшити своє робоче навантаження, почати працювати дистанційно.
Стверджує, що позивач має з сином психологічний контакт, прив'язаність один до одного, з огляду на досвід, який є в суспільстві, проживання дитини саме з матір'ю є для дитини більш прийнятним, оскільки в матері більше емоційно-вольової мотивації, можливостей та часу приділяти дитині увагу.
Вказує, що проживання сина з ОСОБА_3 не відповідає інтересам дитини, оскільки батько дитини зловживає алкогольними напоями, є кривдником в контексті ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за своїми людськими моральними якостями не спроможний виховати у дитини відповідальну поведінку, сформувати культурні, духовні, сімейні цінності, повагу до Закону, крім того у ОСОБА_3 відсутні належні умови проживання та стабільний дохід.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача зазначає, що найкращим інтересам дитини відповідатиме визначення місця її проживання разом з матір'ю, оскільки вона має стабільний дохід, є відповідальною людиною, спроможною забезпечити дитині належні матеріально-побутові умови проживання, належним чином подбати про її психічне та фізичне здоров'я, духовний та розумовий розвиток, сформувати необхідні, культурні, сімейні та духовні цінності у дитини, а тому позовну заяву просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання, зобов'язано Виконавчий комітет Бучанської міської ради надати письмовий висновок щодо розв'язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 серпня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що ОСОБА_6 є довгоочікуваною та бажаною дитиною для батька, до народження дитини батько працював і зробив заощадження.
Стверджує, що нездатність матері доглядати за новонародженим сином зумовила необхідність батькові звільнитися з роботи з метою догляду за дитиною.
Зазначає, що ОСОБА_1 після народження дитини неодноразово заявляла, що син їй не потрібен, вона не може сидіти вдома, їй «рве кришу» від перебування вдома, вона не може доглядати за дитиною, оскільки син схожий на батька і тому неприємний їй, що хоче його продати або віддати комусь.
Вказує, що одного разу позивач ледь не втопила сина у ванній, дитина до сих пір боїться води.
Наголошує, що бували випадки, коли ОСОБА_1 залишала дитину наодинці зі своєю донькою від попереднього шлюбу, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зачиняла їх в квартирі, а сама йшла на прогулянку в парк.
Представник відповідача зазначає, що позивач не здатна була забезпечити навіть мінімальний догляд хворому сину, у зв'язку з чим саме ОСОБА_3 звертався до лікарів у випадках хвороби дитини та виконував вказівки лікаря щодо лікування ОСОБА_6 .
Стверджує, що з метою забезпечення синові належного догляду, ОСОБА_3 був вимушений взяти обов'язки по догляду за сином на себе, оскільки саме батько здійснював догляд за дитиною, то на нього були оформлені виплати з допомоги при народженні дитини.
Зазначає, що після того, як в травні 2023 року ОСОБА_1 вийшла на роботу з відпустки по догляду за дитиною, вона стала вести аморальний спосіб життя, ймовірно вживала наркотичні речовини: очі часто були скляні мутні і холодні, додому приходила лише ночувати, могла й зовсім не прийти.
Вказує, що в листопаді 2023 року позивач залишила ОСОБА_6 та старшу доньку ОСОБА_8 і просто пішла з дому, її розшукували, згодом вона знайшлась, забрала ОСОБА_8 та знову зникла.
Представник відповідача зазначає, що таким чином ОСОБА_1 самоусунулась від виховання сина, вийшла на роботу та з травня 2023 року майже зовсім не проводила з сином час, а з листопада 2023 року взагалі відсутня в його житті.
Стверджує, що 06 лютого 2024 року позивач насильницьким способом із застосуванням сили та залученням сторонніх осіб, скориставшись тим, що ОСОБА_3 не було вдома, незаконно потрапили до будинку, вибивши в ньому вікна викрала сина, який на той момент спав та був не одягненим у теплий одяг.
Зазначає, що батько зміг повернути сина додому, але є висока ймовірність повторних спроб викрадення дитини, що завдасть малолітньому ОСОБА_6 шкоди.
Наголошує, що саме ОСОБА_3 з моменту народження сина забезпечує його необхідний догляд, дитина звикла до оточення в якому знаходиться з народження та саме з батьком син має тісний емоційний зв'язок.
За таким обставин, представник відповідача зазначає, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 з матір'ю не відповідає найкращим інтересам дитини.
Крім того, вказує, що жодних доказів застосування насильства як щодо спільної дитини, так і щодо доньки ОСОБА_1 від першого шлюбу в позовній заяві не міститься.
Стверджує, що оскільки позивач працевлаштована, працює повний робочий день та повний робочий тиждень, вона не має реальної можливості здійснювати повноцінний цілодобовий догляд за дитиною, якій ще не виповнилось 2 роки, ОСОБА_1 за власного бажання вирішила вийти на роботу та усунутись від догляду за сином, залишення дитини на чужу людину (няню) або в дитячому садочку не відповідатиме найкращим інтересам сина, в той час як батько може забезпечити належне піклування і розвиток.
Враховуючи вищевикладене, а також ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, забезпечення ОСОБА_3 усіх необхідних умов для розвитку та проживання дитини, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини із ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, 13 серпня 2024 року, представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до Ірпінського міського суду Київської області подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, яка була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом протокольною ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2024 року.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що ОСОБА_6 є довгоочікуваною та бажаною дитиною для батька, до народження дитини батько працював і зробив заощадження.
Стверджує, що нездатність матері доглядати за новонародженим сином зумовила необхідність батькові звільнитися з роботи з метою догляду за дитиною.
Зазначає, що ОСОБА_1 після народження дитини неодноразово заявляла, що син їй не потрібен, вона не може сидіти вдома, їй «рве кришу» від перебування вдома, вона не може доглядати за дитиною, оскільки син схожий на батька і тому неприємний їй, що хоче його продати або віддати комусь.
Вказує, що одного разу позивач ледь не втопила сина у ванній, дитина до сих пір боїться води.
Наголошує, що бували випадки, коли ОСОБА_1 залишала дитину наодинці зі своєю донькою від попереднього шлюбу, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зачиняла їх в квартирі, а сама йшла на прогулянку в парк.
Представник відповідача зазначає, що позивач не здатна була забезпечити навіть мінімальний догляд хворому сину, у зв'язку з чим саме ОСОБА_3 звертався до лікарів у випадках хвороби дитини та виконував вказівки лікаря щодо лікування ОСОБА_6 .
Стверджує, що з метою забезпечення синові належного догляду, ОСОБА_3 був вимушений взяти обов'язки по догляду за сином на себе, оскільки саме батько здійснював догляд за дитиною, то на нього були оформлені виплати з допомоги при народженні дитини.
Зазначає, що після того, як в травні 2023 року ОСОБА_1 вийшла на роботу з відпустки по догляду за дитиною, вона стала вести аморальний спосіб життя, ймовірно вживала наркотичні речовини: очі часто були скляні мутні і холодні, додому приходила лише ночувати, могла й зовсім не прийти.
Вказує, що в листопаді 2023 року позивач залишила ОСОБА_6 та старшу доньку ОСОБА_8 і просто пішла з дому, її розшукували, згодом вона знайшлась, забрала ОСОБА_8 та знову зникла.
Представник відповідача зазначає, що таким чином ОСОБА_1 самоусунулась від виховання сина, вийшла на роботу та з травня 2023 року майже зовсім не проводила з сином час, а з листопада 2023 року взагалі відсутня в його житті.
Стверджує, що 06 лютого 2024 року позивач насильницьким способом із застосуванням сили та залученням сторонніх осіб, скориставшись тим, що ОСОБА_3 не було вдома, незаконно потрапили до будинку, вибивши в ньому вікна викрала сина, який на той момент спав та був не одягненим у теплий одяг.
Зазначає, що батько зміг повернути сина додому, але є висока ймовірність повторних спроб викрадення дитини, що завдасть малолітньому ОСОБА_6 шкоди.
Наголошує, що саме ОСОБА_3 з моменту народження сина забезпечує його необхідний догляд, дитина звикла до оточення в якому знаходиться з народження та саме з батьком син має тісний емоційний зв'язок.
За таким обставин, представник відповідача зазначає, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 з матір'ю не відповідає найкращим інтересам дитини.
Представник зазначає, що за таких обставин визначення місця проживання сина з батьком відповідає найкращим інтересам дитини.
Стверджує, що оскільки позивач працевлаштована, працює повний робочий день та повний робочий тиждень, вона не має реальної можливості здійснювати повноцінний цілодобовий догляд за дитиною, якій ще не виповнилось 2 роки, ОСОБА_1 за власного бажання вирішила вийти на роботу та усунутись від догляду за сином, залишення дитини на чужу людину (няню) або в дитячому садочку не відповідатиме найкращим інтересам сина, в той час як батько може забезпечити належне піклування і розвиток.
Зазначає, що ОСОБА_3 є власником нерухомості та живе за рахунок заощаджень, зроблених до народження дитини, оскільки має приділяти дитині належні час та увагу та не має можливості наразі працювати.
Зауважує, що первісний позов матері і зустрічний позов батька про визначення місця проживання дитини взаємопов'язані, виникли з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову виключає повністю задоволення первісного позову, і саме спільний їх розгляд є доцільним в найкращих інтересах дитини.
Підсумовуючи, представник зазначає, що враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, в інтересах дитини буде доцільно визначити її місце проживання разом із батьком, а тому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_3 .
19 серпня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - Савелової Юлії Михайлівни надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву, у якій зазначила, що аргументи, викладені відповідачем за первісним позовом у відзиві жодним чином не спростовують позицію позивача щодо того, що в інтересах дитини буде визначити її місце проживання разом з матір'ю, враховуючи наступне.
Зазначає, що ОСОБА_3 насильницькими діями розлучив дитину з матір'ю, вже пів року не виконує ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2024 року про забезпечення позову до подання позовної заяви, внаслідок чого, відкрито кримінальне провадження, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дії відповідача щодо насильного розлучення дитини з матір'ю мають насильницький характер (є проявом психологічного та фізичного насильства), який викликає стрес та страждання як дитини, так і матері, перешкоджає розвитку психологічного благополуччя дитини, має негативний вплив на психо-емоційний, фізичний, когнітивний, руховий, мовленнєвий розвиток дитини, що може призвести до затримки психо-моторного розвитку або розвитку розладів аутичного спектру, веде в майбутньому до соціальної дезадаптації дитини на труднощів самореалізації у соціумі.
Вказує, що саме тому, позивач за первісним позовом вважає, що проживання дитини з батьком істотно перешкоджає інтересам дитини.
Зауважує, що ОСОБА_1 закінчила Погребищенський медичний коледж у 2010 році за спеціальністю «Лікувальна справа» і здобула кваліфікацію «фельдшер», вивчала педіатрію, має два роки досвіду роботи медичною сестрою та три роки фельдшером виїзної бригади невідкладної медичної допомоги, що підтверджується записами у її трудовій книжці, а тому на професійній основі здатна здійснювати якісний догляд за новонародженою дитиною, яка, тим більше, є другою дитиною у позивача, отже твердження відповідача за первісним позовом щодо нездатності ОСОБА_1 здійснювати догляд за новонародженою дитиною є безпідставними.
Стверджує, що аргументи відповідача за первісним позовом щодо неналежного догляду ОСОБА_1 за здоров'ям дитини спростовуються копією медичної документації пацієнта ОСОБА_5 від 10 серпня 2023 року та 29 листопада 2023 року від лікаря-педіатра Колесник О.С. амбулаторії групової практики № 1 КНП «Бучанський ЦПМСД» БМБ, відповідно до якої ОСОБА_1 зверталася з дитиною до закладу охорони здоров'я на плановий профогляд до року, а також під час хвороби дитини та отримувала медичний висновок по догляду за хворою дитиною у період з 29 листопада 2023 року по 01 грудня 2023 року; відповіддю на запит адвоката № 171 від 22 березня 2024 року КНП «Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бучанської міської ради, відповідно до якої декларація з лікарем-педіатром була укладена саме матір'ю дитини в період з 08 грудня 2022 року по 12 березня 2024 року, позивач супроводжувала дитину під час звернень до закладу охорони здоров'я для отримання медичної допомоги, а саме: відвідування по хворобі, проведення вакцинації згідно календаря профілактичних щеплень.
Зазначає, що ОСОБА_1 перебувала у декретній відпустці та отримувала соціальні виплати при народженні дитини на рахунок у банку, який був відкритий на її ім'я, що підтверджується копією наказу ПП «Деліція» № 443 від 06 грудня 2022 року про надання відпустки по догляду за дитиною, сином ОСОБА_1 , копією наказу ПП «Деліція» № 220 від 02 червня 2023 року при вихід на роботу під час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 , копією довідки з АТКБ «ПриватБанк» про залишок на рахунку типу «Пакунок малюк», відкритого на ім'я ОСОБА_1 , копією довідки з АТКБ «ПриватБанк» про надходження на рахунок ОСОБА_1 виплат соціального фонду, тобто твердження щодо того, що ОСОБА_3 здійснював догляд за дитиною та на нього були оформлені виплати з допомоги при народженні дитини є неправдивими.
Вказує, що відповідно до копії довідки ПП «Деліція» № 321 від 15 серпня 2024 року про те, що позивач працює на посаді головного технолога неповний робочий день по дві години з понеділка по п'ятницю з 09 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин, субота, неділя - вихідні дні, тому твердження відповідача щодо того, що в інтересах дитини буде проживати з батьком лише на тій підставі, що у нього є вільний час для цього - безпідставне.
Зазначає, що обставини щодо вживання ОСОБА_1 наркотичних речовин, ведення аморального способу життя, залишення дитини без нагляду є надуманими, оскільки відповідачем дані обставини не підтверджуються жодними доказами.
Звертає увагу суду, що батько дитини схильний до зловживання алкогольними напоями та водіння авто у нетверезому стані, крім того ОСОБА_3 є військовозобов'язаним, який отримав повістку на відправку, отже, в той час, коли в Україні триває в безперервному режимі вже третій рік війна, відповідач намагається законними методами отримати незаконний результат (визначити місце проживання дитини з батьком, щоб ухилитися від військової служби та виконання своїх конституційних обов'язків щодо захисту країни).
Враховуючи вищевикладене, відповідачем за первісним позовом у відзиві на позовну заяву не спростовано позицію позивача, а тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
03 вересня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського Київської області від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - Савелової Юлії Михайлівни надійшов відзив на зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, у якому зазначила, що категорично заперечує проти задоволення позовних вимог позивача за зустрічною позовною заявою у зв'язку з наступним.
Зазначає, що ОСОБА_3 чинить активні та пасивні перешкоди в особистому спілкуванні матері з сином та повністю заборонив участь матері у житті та вихованні дитини, їх побаченнях.
Також, позивач за зустрічною позовною заявою не надає доступу до дитини працівникам державної виконавчої служби, органам місцевого самоврядування та працівникам відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради, куди також зверталася неодноразово матір дитини.
Наголошує на тому, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задоволено, на час розгляду судової справи про визначення місця проживання визначено місце та час спілкування малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір'ю ОСОБА_1 , за наступним графіком: щотижня з 17 години 00 хвилин четверга до 08 години 00 хвилин понеділка, зобов'язано батька дитини - ОСОБА_3 передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матері дитини - ОСОБА_1 , у зазначені вище дні для спілкування та виконання батьківських обов'язків.
Зазначає, що не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про нібито порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року по справі № 367/2251/24, апеляційне провадження № 22-ц/824/9380/2024, яка набрала законної сили з моменту її прийняття за апеляційного скаргою батька дитини було встановлено, що у нього відсутні обставини, які б мали право позбавляти матір дитини можливості спілкуватися з малолітнім сином.
Вказує, що у вищезазначеній постанові, суд апеляційної інстанції визнав, що у ОСОБА_3 відсутні обставини перешкоджати спілкуванню матері та дитини та не виконувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, обставини викладені у даній постанові є преюдиційним фактом, тобто обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно або неповно, та не має права їх тлумачити на власний розсуд.
Представник позивача за первісним позовом звертає увагу суду, що навіть після того, як постанова Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року по справі № 367/2251/24 набрала законної сили, позивач за зустрічною позовною заявою зухвало продовжує умисними діями відчужувати дитину від матері, намагаючись створити передумови, щоб дитина забула матір, від матері приховується будь-яка інформація про дитину, про стан її здоров'я, безпеку, умови проживання, харчування та інша важлива інформація.
Стверджує, що дії ОСОБА_3 свідчать про те, що він не діє і ніколи не діяв в найкращих інтересах дитини, оскільки він своїми жорстокими і егоїстичними свідомими вчинками завдає шкоди психічному та фізичному здоров'ю дитини, а також її матері.
Під найкращими інтересами дитини позивач завуальовує виключно свої потреби у комфорті та безпеці, оскільки є військовозобов'язаною особою, тому, вирішив «замінити» дитині матір собою, яка не позбавлена батьківських прав, забуваючи, що народився особою чоловічою статі, а не жіночої і що дитина має право на спілкування, як з батьком, так і з матір'ю.
Наголошує на тому, що Комітетом ООН із прав дитини принцип «найкращих інтересів дитини» був докладно розкритим у Зауваженні загального порядку № 14 «Про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів». Зокрема, Комітет акцентує призначенням концепції найкращих інтересів дитини - забезпечити як повномасштабну та ефективну реалізацію всіх прав, проголошених у Конвенції, так і всебічний розвиток дитини, а також закликає в оцінці найкращих інтересів дитини у кожному окремому випадку дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей». Визначення того, яке саме рішення буде прийнято в найкращих інтересах дитини, має починатися з оцінки конкретних обставин, які роблять дитину унікальною. Це означає врахування судом одних та ігнорування інших елементів, а також впливає на те, яким чином вони будуть зважені один щодо одного.
Комітетом визнано за доцільне скласти невичерпний, не підпорядкований перелік елементів, які можуть розглядатися при проведенні оцінки найкращих інтересів дитини будь-якою особою, відповідальною за прийняття рішень, з урахуванням якого в питаннях визначення та оцінки найкращих інтересів дитини враховується велика кількість факторів та аспектів, вартих уваги, зокрема: погляди та прагнення дитини; її особистість, вік та стать, персональна історія та соціально-культурне тло; турбота, захист і безпека дитини; благополуччя дитини; сімейне оточення, стосунки та контакти із сім'єю; соціальні контакти дитини з однолітками і дорослими; фактори вразливості, тобто ризики, з якими дитина стикається, і можливості захисту, забезпечення її прав і можливостей; наявні в дитини навички та розвиток її здібностей; права і потреби у галузях охорони здоров'я та освіти; розвиток дитини, її поступовий перехід у доросле і самостійне життя; будь-які інші особливі потреби дитини.
Таким чином представник позивача за первісним позовом зазначає про те, що ОСОБА_3 , який незаконно та безпідставно чинить активні та пасивні перешкоди в особистому спілкуванні матері з сином та повністю заборонив участь матері у житті дитини, виховує дитину в дусі неповаги до прав та свобод інших людей та діє не в найкращих інтересах дитини, яка враховуючи свій вік особливо потребує уваги, турботи, спілкування з рідною матір'ю, оскільки генетично взаємозв'язана з нею, тобто позивач не поважає свою дитину та здійснює батьківські права всупереч інтересам дитини.
Вказує, що зустрічна позовна заява є безпідставною та надуманою, а також до неї не додано жодних належних доказів того, що відповідач неналежним чином здійснювала догляд за дитиною, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками та доказів того, що саме в інтересах дитини буде визначити місце проживання з батьком.
Вказує, що всі доводи позивача, викладені в зустрічній позовній заяві про те, що ОСОБА_1 не здатна забезпечити догляд за дитиною, вживає наркотичні речовини, веде аморальний спосіб життя, залишає дитину без нагляду, працює повний робочий день, а тому не має можливості здійснювати повноцінний цілодобовий догляд за дитиною спростовуються долученими до матеріалів справи доказами, зокрема до відповіді на відзив на первісну позовну заяву від 19 серпня 2024 року.
Наголошує на тому, що позивач мотивує свою зустрічну позовну заяву лише вигаданими підставами, які не підтверджуються належними доказами, зокрема ОСОБА_3 не надано доказів того, що він отримував дохід, відсутні докази накопичення заощаджень, останній вводить суд в оману стверджуючи, що він звільнився з роботи у зв'язку з тим, що матір дитини нездатна була здійснювати догляд за новонародженою дитиною, оскільки не надано доказів того, що позивач взагалі колись працював.
Зазначає, що у матеріалах цивільної справи є достатньо доказів того, що позивач за первісним позовом зловживає спиртними напоями, здійснює домашнє насильство, має відкрите кримінальне провадження, виховує дитину з порушенням вимог законодавства, чинить активні та пасивні перешкоди в особистому спілкуванні матері з сином.
Натомість докази, які б свідчили про те, що саме в інтересах дитини визначити її місце проживання з батьком у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вище зазначене, просить у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити у повному обсязі.
04 вересня 2024 року від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву за первісним позовом, в яких зазначив, що материнської любові дитина була позбавлена не через дії ОСОБА_3 , а через самоусунення ОСОБА_1 , відмову від грудного вигодовування, вихід на роботу та відмову від виховання дитини, в той же час, в найкращих інтересах дитини мати стале безпечне середовище та перебувати в оточенні людей до яких дитина звикла з народження.
Стверджує, що наявність у позивача за первісним позовом медичної освіти не свідчить про здатність та бажання матері здійснювати догляд за новонародженою дитиною.
Візити до лікаря підтверджені медичною документацією не свідчать про систематичне звернення ОСОБА_1 до лікаря.
Зазначає, що наказ ПП «Деліція» № 220 від 02 червня 2023 року суперечить довідці №332 від 15 серпня 2024 року, а тому довідка № 332 від 15 серпня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 працює на посаді головного технолога по дві години з понеділка по п'ятницю викликає сумнів з приводу її достовірності або є підробленою.
Твердження щодо схильності ОСОБА_3 до зловживання алкогольними напоями та водіння авто у нетверезому стані не підтверджується належними та допустимими доказами.
Вказує, що отримання повістки ОСОБА_3 не підтверджене належними та допустимими доказами, та є лише маніпуляціями позивача у період воєнного стану, додана до матеріалів справи копія повістки видана не за місцем реєстрації проживання та обліку ОСОБА_3 , не містить підтвердження вручення під підпис та не містить обов'язкових реквізитів.
Звертає увагу суду, що домашньою адресою у повістці вказано с. Плисків, яке є місцем народження позивача за первісним позовом, а тому, ця повістка викликає сумнів з приводу її достовірності або є підробленою.
Крім того, представник зазначає, що на спростування доказів і тверджень викладених у відповіді на відзив додає копію витягу про відсутність судимості, копії ухвал Ірпінського міського суду Київської області від 07 березня 2024 року про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо викрадення дитини та від 16 травня 2024 року про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_10 щодо викрадення дитини і нанесення тілесних ушкоджень, копію листа Комунального некомерційного підприємства «Бучанський центр первинної медико санітарної допомоги» від 28 серпня 2024 року.
Враховуючи викладене вище, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
13 вересня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, у якій зазначив, що проживання та перебування дитини на повному утриманні ОСОБА_3 зумовлене тим, що після народження сина ОСОБА_1 самоусунулась від його виховання, відмовилась від грудного вигодовування, заявила про своє бажання вийти на роботу, в той же час, в найкращих інтересах дитини мати стале безпечне середовище та перебувати в оточенні людей до яких дитина звикла з народження.
Наголошує на тому, що відповідач за зустрічною позовною заявою здійснювала спробу насильницького викрадення дитини з невідомою метою.
Крім того, зазначає, що наявність у ОСОБА_1 медичної освіти не свідчить про здатність та бажання матері здійснювати догляд за новонародженою дитиною, так само і не свідчить про можливість одноосібно виховувати малолітнього сина, не покладаючи обов'язку з нагляду за хлопчиком на старшу доньку, що суперечило б інтересам як старшої доньки, так і хлопчика, та наражало б його на небезпеку.
Вказує, що долучені до матеріалів справи ОСОБА_1 та її представником докази не спростовують той факт, що в найкращих інтересах дитини є визначення місця проживання ОСОБА_6 з батьком.
Враховуючи вищевикладене, просить відхилити доводи, викладені у відзиві та задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком у повному обсязі.
04 вересня 2024 року від Бучанської міської ради до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області на виконання ухвали суду від 25 квітня 2024 року надійшов Висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також Рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради від 07 червня 2024 року № 3719 із вищезазначеного питання.
04 листопада 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області витребувано у Головного управління ДПС у Київській області інформацію про доходи ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 01 листопада 2022 року по 01 листопада 2024 року включно, а також витребувано від ПП «Деліція» належним чином завірені копії табелів обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 за період з 02 червня 2023 року до 04 листопада 2024 включно; зобов'язано Орган опіки та піклування Бучанської міської ради надати письмовий висновок щодо розв'язання спору за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання з батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 грудня 2024 року на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04 листопада 2024 року від Головного управління ДПС України у Київській області надійшли витребувані докази.
06 січня 2025 року Приватним підприємством «Деліція» до канцелярії Ірпінського міського суду подано копії витребуваних витягів із табелю використання робочого часу за період з 02 червня 2023 року по 04 листопада 2024 року включно.
07 січня 2025 року до суду на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04 листопада 2024 року від Бучанської міської ради надійшов лист в якому зазначено, що ухвалою зобов'язано орган опіки та піклування Бучанської міської ради надати письмовий висновок щодо розв'язання спору за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, однак відомості про проживання громадянина ОСОБА_3 разом із малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території Бучанської міської територіальної громади - відсутні. Вказують, що Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 07 червня 2024 року за № 3719 вже було затверджено відповідний висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю, який підтримують та просять врахувати при прийнятті рішення.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 січня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник - Савелова Юлія Михайлівна просили задовольнити первісну позовну заяву та визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у первісній позовній заяві та інших поданих ними заявах по суті справи.
Представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні первісного позову, задовольнити зустрічну позовну заяву та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві та інших поданих ним заявах по суті справи.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 в судовому засіданні 24 квітня 2025 року підтримав подану зустрічну позовну заяву та просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним, посилаючись на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві та інших поданих представником відповідача заявах по суті справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Бучанської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника Виконавчого комітету Бучанської міської ради про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача, та його представника, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного позову та зустрічної позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 08 листопада 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 547 (т.1, а.с. 22).
Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народилася дитина - ОСОБА_5 , про що 29 листопада 2022 року Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 457 (т.1, а.с.23).
Відповідно до копії наказу директора приватного підприємства «Деліція» Роберта Секери від 06.12.2022 №443, технологу ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною (сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), до досягнення ним трирічного віку, з 05.01.2023 по 11.11.2025 (т.2, а.с. 205).
Згідно із копією наказу директора Приватного підприємства «Деліція» Роберта Секери від 02.06.2023 №220, дозволено технологу ОСОБА_1 з 05 червня 2023 року приступити до роботи на умовах неповного робочого дня (4 години: з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.) під час відпустки по догляду за дитиною (т.2, а.с. 206).
Відповідно до виписки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 24.10.2022 відкрила рахунок Пакунок малюка, залишок на якому становить 1, 93 грн. (т.2, а.с. 207).
Згідно із випискою АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 отримувала виплати соціального фонду з грудня 2022 року по жовтень 2023 року включно (т.2, а.с. 208-209).
Відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 травня 2024 року у справі № 367/1372/24, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 08 листопада 2022 року у Бучанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 547, розірвано. Рішення суду набрало законної сили 01.07.2024 (т.3, а.с. 118-120).
ОСОБА_1 також має доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області 29 січня 2013 року, актовий запис № 64 (т.1, а.с. 44).
Відповідно до характеристики наданої директором Бучанського ліцею № 4, ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її здоров'ю, цікавиться навчанням та поведінкою, займається розвитком дитини (т.1, а.с.45).
Згідно з висновком психічного обстеження дитини ОСОБА_7 від 08 жовтня 2024 року, проведеного дитячим психологом Матвійчук Катериною Юріївною , між ОСОБА_7 та матір'ю сформований тісний емоційний зв'язок, під час бесіди з дитиною та проведеними діагностичними методиками з нею, психологом відмічена позитивна прив'язаність ОСОБА_8 до матері, під час обстеження наявного фізичного чи психологічного насилля щодо дитини виявлено не було, до дитини не пред'являються підвищені вимоги, застосовується демократичний стиль виховання, дитина самостійна у прийнятті рішень, відповідно свого віку, зразок для наслідування у ОСОБА_8 - мама (т.3, а.с. 158-159). Відповідно до диплому магістра НОМЕР_6 , Катерина Матвійчук закінчила у 2021 році з відзнакою Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю - психологія, має численні сертифікати щодо проходження підвищення кваліфікації (т.3, а.с. 150-156).
Згідно з відповіддю Комунального некомерційного підприємства «Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 22 березня 2024 року № 171 на адвокатський запит Савелової Юлії Михайлівни декларація про вибір лікаря була укладена між лікарем-педіатром Колесник Оленою Сергіївною та ОСОБА_1 в період з 08 грудня 2022 року по 12 березня 2024 року, мати супроводжувала дитину під час звернень до закладу для отримання медичної допомоги, а саме: відвідування по хворобі, проведення вакцинації згідно календаря профілактичних щеплень, під час візитів до лікаря поводила себе звичайно, відхилень у її поведінці по відношенню до дитини, чи до персоналу не було (т.2, а.с. 201).
Відповідно до довідки ПП «Деліція» № 45 від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_1 працює в ПП «Деліція» з 23 травня 2018 року по теперішній час на посаді головного технолога (т.1, а.с.41).
Відповідно до довідки ПП «Деліція» № 321 від 15 серпня 2024 року, ОСОБА_1 працює в ПП «Деліція» з 23 травня 2018 року по теперішній час на посаді головного технолога, графік роботи з неповним робочим днем по 2 години з понеділка по п'ятницю з 09 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв., субота, неділя - вихідні дні (т.2, а.с. 210).
Згідно із характеристикою головного технолога ОСОБА_1 , виданою ПП «Деліція» від 31 січня 2024 року, остання характеризується як грамотний та відповідальний працівник, спроможна на високому рівні здійснювати виконання поставлених завдань, має добрі організаторські здібності та практичний досвід роботи з людьми, до виконання службових обов'язків ставиться відповідально, виконує їх в повному обсязі, в складних умовах діє впевнено, приймає вірні та виважені рішення, активно працює над підвищенням своїх професійних знань, у керівництва підприємства користується довірою (т.1, а.с. 42).
Відповідно до довідки про доходи, виданої в лютому 2024 року Приватним підприємством «Деліція», загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з серпня 2023 року по січень 2024 року без урахувань ПДФО становить 163 446 (сто шістдесят три тисячі чотириста сорок шість) гривень 63 копійки (т.1, а.с.43).
Відповідно до довідки про доходи, виданої 09.05.2024 Приватним підприємством «Деліція», загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з листопада 2023 року по квітень 2024 року без урахувань ПДФО та В/З становить 179 752 (сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні 17 копійок (т.1, а.с.105).
Згідно з довідкою ПП «Деліція» № 45 від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_1 з 23 травня 2018 року працює на посаді головного технолога (т.1, а.с. 41).
Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про прийняття особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незнятої чи непогашеної судимості не має (т.1, а.с. 47).
Згідно з довідкою про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 105 від 20 лютого 2024 року виданою Комунальним некомерційним підприємством «Бучанський консультативно-діагностичний центр» Бучанської міської ради, протипоказань для виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 не виявлено (т.1, а.с. 46).
Згідно з довідкою про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 135 від 16 вересня 2024 року виданою ТОВ «Медпроф», протипоказань для роботи працівником підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі ОСОБА_1 не виявлено (т.3, а.с. 170).
Відповідно до копії диплому з відзнакою, серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 закінчила у 2010 році Погребищенський медичний коледж за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобула кваліфікацію фельдшер (т.2, а.с. 197), а також працювала з 2010 по 2018 роки на посадах медичної сестри та фельдшера (т.2, а.с. 199-200).
Позивачкою надано докази про супроводження нею дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час звернення до лікаря Амбулаторії групової практики №1 КНП «Бучанський ЦНМСД» БМР - 10 серпня 2023 року, 23 листопада 2023 року, 29 листопада 2023 року (т.2, а.с.202-204).
Відповідно до договору оренди квартири від 13 листопада 2023 року, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 , остання є орендарем квартири за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 28-31).
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 01 березня 2024 року, головним спеціалістом сектору з питань соціально-правового захисту дітей ВССДС ЦСС УСП БМР Кучеренко А.Р. та головним спеціалістом сектору з питань соціально-правового захисту дітей ВССДС ЦСС УСП БМР Поляруш І.Н. на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 від 21 грудня 2023 року за № М-7219/12.1-07, з метою обстеження житлово-побутових умов проживання проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_3 .
У даному акті зазначено, що у квартирі створено всі необхідні умови для проживання, кухня та кімната відповідно умебльовані та облаштовані побутовою технікою, санітарно-гігієнічний стан приміщення відповідає нормам. У кімнаті розміщено дитяче ліжечко для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для старшої дитини, малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку, відпочинку та навчання. У мами зі старшою донькою стосунки хороші, доброзичливі, благонадійні. У квартирі проживають: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.1, а.с. 56-57).
Згідно із копією Акта депутата Бучанської міської ради Продан О.Л. від 08 травня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_3 , проживали на підставі договору оренди житла ОСОБА_1 (мати) та ОСОБА_5 (син) з 13 листопада 2023 року до 19 грудня 2023 року, зі старшою донькою ОСОБА_7 проживають по теперішній час, інформацію, викладену в акті підтвердили сусіди ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т.1, а.с. 104).
Згідно з Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 07 червня 2024 року № 3719 «Про визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », Виконавчий комітет Бучанської міської ради розглянувши ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 квітня 2024 року у цивільній справі № 367/2477/24 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, враховуючи рекомендацію комісії з питань захисту прав дитини від 06 червня 2024 року, вирішив визначити місце проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю, громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та затвердити відповідний висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини. Зобов'язано батьків дитини, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належним чином виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини та не перешкоджати один одному в участі у її вихованні та утриманні (т.3, а.с.2, 4).
Відповідно до висновку відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано за доцільне, щоб малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов'язано батьків, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перешкоджати один одному в участі у вихованні їх спільної дитини.
Як видно із вказаного висновку, 01.03.2024 спеціалістами відділу було проведено обстеження житлового-побутових умов проживання громадянки ОСОБА_1 .
06.03.2024 спеціалістами відділу разом з поліцейським офіцером громади був здійснений виїзд, з метою розгляду питання та обстеження житлово-побутових умов проживання громадянина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 . У результаті виїзду встановлено, що батько дитини, громадянин ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не перебували за вказаним місцем проживання, зі слів власника будинку та матері громадянина ОСОБА_3 , вони із сином тимчасово проживають в м. Києві, у родичів, тому, враховуючи відсутність дитини та батька - обстежити житлово-побутові умови дитини не було можливим.
Спеціалістам відділу жодного разу не вдавалося зв'язатися з громадянином ОСОБА_3 , на телефонні дзвінки він не відповідає, неодноразово за допомогою застосунку «Вайбер» запрошувався на засідання комісії з питань захисту прав дитини, кожного разу, через відсутність зв'язку із батьком дитини, розгляд питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини було відкладено.
Матір'ю дитини ОСОБА_1 створено всі необхідні умови для повноцінного виховання та розвитку малолітньої дитини ОСОБА_5 , офіційно працевлаштована, має на утриманні старшу доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , характеризується позитивно.
Умови проживання батька дитини, його особисті якості, можливість створення належних умов для виховання, станом на 06.06.2024, відділу служби у справах дітей та сім'ї так і не відомі.
У висновку зазначено, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою передачі йому дитини, при складенні висновку беруться до уваги відомості, отримані за результатами обстеження умов проживання, з позовної заяви з додатками, з характеристик, при цьому враховуючи вік дитини, особисті якості батьків, та можливість створення належних умов для виховання (т.3, а.с. 3, 5).
Згідно із копією відповіді Відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 83/109/1400/24 від 04 січня 2024 року, наданої на запит адвоката Савелової Ю.М., за запитуваний період зареєстровано наступні звернення ОСОБА_1 : №16584, 10.09.2023 о 20:46, подія - домашнє насильство, 10.09.2023 о 20:41 надійшло повідомлення від служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_1 , буянить чоловік, в будинку малолітня дитина 9 міс., ШМД не потрібна, заявниця ОСОБА_1 , за результатами виклику складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП; №20859, 13.11.2023 о 15:47, 13.11.2023 о 15:44 зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_1 , буянить чоловік, ШМД не потрібно, зброї не застосовує, зі слів забрав документи заявниці та словесно погрожує, заявниця ОСОБА_1 , за результатами виклику складено адміністративний протокол за ст. 183 КУпАП; №24694, 19.12.2023 о 19:04, 19.12.2023 о 19:02 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_1 , чоловік зачинився в будинку та не дає заявниці забрати спільну дитину, заявниця ОСОБА_1 , результат виклику - списано до справи (т.1, а.с. 24).
Відповідно до копії відповіді Відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 181/ел/109/1402/01-2024 від 04 січня 2024 року наданої на запит адвоката Савелової Ю.М., у Відділі поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події від 10 вересня 2023 року за № 16584 було зареєстровано повідомлення громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами розгляду вказаного повідомлення було складено протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 933324 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_3 , 1987 р.н., та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА № 282791, вказаний протокол разом з матеріалами направлено на розгляд до Ірпінського міського суду (т.1, а.с. 25).
Згідно з копією постанови Ірпінського міського суду Київської області від 22 вересня 2023 року у справі № 367/7283/23, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого суд обмежився усним зауваженням, провадження у справі на цій підставі закрито (т.1, а.с. 117-118).
Постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року у справі 367/7283/23, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 22 вересня 2023 року, апеляційна скарга повернута ОСОБА_3 (т.1, а.с. 112-116).
Відповідно до копії талону повідомлення єдиного обліку № 1684 від 02.02.2024 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 25.01.2024 о 10:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області із заявою про те, що її чоловік ОСОБА_3 не дає бачитися зі спільною дитиною (т.1, а.с.32).
Згідно з копією талону-повідомлення єдиного обліку № 020852 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 06 лютого 2024 року о 19:04 год. звернулася до Відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області у зв'язку з тим, що буянить чоловік та погрожує забрати дитину (т.1, а.с. 33).
Згідно із копією медичної довідки № 11 Травматологічного пункту травматологічного відділення Ірпінської центральної міської лікарні від 08 лютого 2024 року, довідка видана ОСОБА_1 про те, що остання 06 лютого 2024 року, отримала травму з наступним діагнозом - удар плечового пояса і плеча, забій м'яких тканин, підшкірні гематоми ділянки правого плеча, правого променево-зап'ясткового суглобу (т.1, а.с.38).
10.02.2024 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , зверталася до Відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області із повідомленнями про те, що ОСОБА_3 не відповідає на дзвінки та не дає бачитись зі спільною дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на думку заявниці чоловік перебуває у будинку за вказаною адресою: (т.1, а.с.34-35).
01.03.2024 о 08:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , до Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що з чоловік заявниці вчиняє протиправні дії та не дає бачитись з дитиною (т.1, а.с. 37).
01.03.2024 о 17:30 год. за адресою: АДРЕСА_3 , до Відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло звернення від ОСОБА_1 про те, що з 06.02.2024 чоловік заявниці ОСОБА_3 , не повідомляє їй про своє місцезнаходження, спільна дитина ОСОБА_5 наразі перебуває з чоловіком (т.1, а.с. 36).
04.03.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника Гостомельської селищної військової адміністрації, в якій просила обстежити умови проживання її дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться з батьком ОСОБА_3 , зазначила, що дитину вона не бачила з 06.02.2024, так як батько її насильно забрав та не дозволяє бачитися (т.1, а.с.40).
Згідно з відповіддю Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 04 квітня 2024 року, наданій ОСОБА_1 , надати акт обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має можливості, оскільки під час виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів ОСОБА_3 проживає за сел. Ворзелем (т.1, а.с. 103).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2024 року у справі №367/2251/24 задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Савелової Ю.М. про забезпечення позову до подачі позовної заяви, на час розгляду судової справи про визначення місця проживання дитини, визначено місце та час спілкування малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: щотижня з 17 години 00 хвилин четверга до 08 години 00 хвилин понеділка, зобов'язано батька дитини - ОСОБА_3 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зазначені вище дні для спілкування та виконання батьківських обов'язків (т.1, а.с. 48-55).
Відповідно до постанови Київського апеляційного суду у справі № 367/2251/24 від 06 червня 2024 року, залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2024 року - залишено без змін (т.2, а.с. 228-241).
Згідно з копією постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2024 року по справі № 367/2251/24, касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Якименко Микола Миколайович залишено без задоволення, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року в оскаржуваній частині залишено без змін (т.3, а.с. 197-212).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 4167 від 15.03.2024 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 15.03.2024 о 10:16 год. за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до Відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою про те, що ОСОБА_3 не виконує ухвалу суду, дана заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції (т.1, а.с.58-59).
Згідно з актами державного виконавця від 28 березня 2024 року, 04 квітня 2024 року, 11 квітня 2024 року, батько дитини ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній, ухвала суду від 11 березня 2024 року у справі №367/2251/24 не виконана (т.1, а.с. 106-108).
Постановами про накладення штрафу від 04 квітня 2024 року та від 19 квітня 2024 року, винесеними у виконавчому провадженні № НОМЕР_9, головним державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченком Євгеном Валерійовичем, за невиконання ухвали суду у справі № 367/2251/24 від 11 березня 2024 року на ОСОБА_3 накладено штрафи у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень та 3 400 (три тисячі чотириста) гривень відповідно (т.1, а.с. 109-110).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058264 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 16.05.2024 за №4939 щодо невиконання рішення суду чоловіком, а саме не дає дитину для зустрічі (т.1, а.с. 119).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058265 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 23.05.2024 за №5243 про те, що чоловік забрав дитину ОСОБА_5 (т.1, а.с. 119).
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111420000065 від 14 червня 2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.06.2024 слідчим Відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та розпочато досудове розслідування, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 13.06.2024 до ЧЧ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулася ОСОБА_1 з заявою про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 умисно не виконує ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2024 щодо зобов'язання передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_1 (ІКС ІПНП №6149) (т.2, а.с. 193).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 7021 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 о 17:22 за адресою АДРЕСА_5 , про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не дає бачитися зі спільною дитиною, є ухвала суду (т.3, а.с. 163).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 7281 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 о 17:28 за адресою АДРЕСА_6 , про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не дає бачитися зі спільною дитиною, є ухвала суду (т.3, а.с. 164).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058284 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 18.07.2024 за №7613 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не дає бачитися зі спільною дитиною, є ухвала суду (т.3, а.с. 175).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 8174 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 о 18:15 за адресою АДРЕСА_6 , про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не виконує ухвалу суду, в цей день мав передати дитину ОСОБА_5 (т.3, а.с. 174).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058293 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 08.08.2024 за №8431 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не виконує рішення суду, не дає бачитися з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.3, а.с. 176).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058306 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 29.08.2024 за №9352 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не виконує рішення суду та не дає бачитися з дитиною ОСОБА_5 (т.3, а.с. 165).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058308 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 08.09.2024 за №9819 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не виконує рішення суду та не дає бачитися з дитиною ОСОБА_5 (т.3, а.с. 166).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058315 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 13.09.2024 за №10020 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не виконує рішення суду, а саме не дає бачитися з дитиною (т.3, а.с. 167).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058340 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 22.09.2024 за №10416 про те, що колишній чоловік не виконує рішення суду та не дає бачитися з дитиною (т.3, а.с. 168).
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 058341 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 04.10.2024 за №10983 про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не виконує рішення суду та не дає бачитися з дитиною (т.3, а.с. 169).
Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/1847/22 від 04 липня 2022 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою Київського апеляційного суду у справі № 367/1847/22 від 28 березня 2024 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2022 року, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала (т.2, а.с. 179-184).
Згідно з відповіддю відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради № 04-03/2127 від 16 серпня 2024 року та акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 15 серпня 2024 року, встановити перебування малолітнього ОСОБА_5 та його батька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 не вдалося, підтвердити чи спростувати факт проживання малолітнього за вищезазначеною адресою неможливо, за вказаною адресою перебував співмешканець матері громадянина ОСОБА_3 , поводився неадекватно, конструктивного діалогу не вийшло, на телефонні дзвінки ОСОБА_3 та його матір не відповідають (т.3, а.с. 138-140).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 27 вересня 2024 року, складеного спеціалістами ВС СДС ЦССЦСП БМР на підставі звернення ОСОБА_1 від 18.09.2024, за адресою: АДРЕСА_5 , під час інспектування вийшов вітчим, який поводив себе агресивно, переходив на особисті образи, до будинку представники служби не заходили, в бесіді вітчим сказав, щоб з усіма питаннями зверталися до юридичної компанії, яка представляє інтереси, на інші пояснення чути нічого не захотів (т.3, а.с. 160-162).
Згідно із відповіддю Служби у справах дітей Київської обласної військової адміністрації від 16.08.2024 №1751/47.01/47.04/2024, на звернення ОСОБА_1 , зазначено, що відділ служби у справах дітей та сім'ї не володіє інформацією про місце перебування малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2022 р.н., а отже, скласти акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, за результатами проведення якого буде отримано висновок щодо рівня безпеки дитини, з метою вжиття відповідних та негайних заходів для її безпеки та захисту - також неможливо (т.3, а.с. 195-196).
Згідно із відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10 жовтня 2024 року №7/6322, адресованої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не оновлював свої військово-облікові дані, громадянин ОСОБА_3 підлягає мобілізації, має штрафи за порушення ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військово-лікарську комісію не проходив (т.3, а.с.149).
Позивачкою долучено копію повістки на відправку, адресованої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.2, а.с.196).
Згідно із відповіддю представника Уповноваженого ВРУ з прав людини ОСОБА_1. від 26.08.2024 №51227.4/Р-28239.3/24/48.1, у межах розгляду звернення, направлено лист до Національної поліції України з проханням вжити заходів щодо встановлення місцеперебування дитини з метою дотримання права заявниці на виховання сина та спілкування з ним (т.3, а.с. 136-137).
Також, представником позивачки ОСОБА_1 долучено докази звернення ОСОБА_1 до: начальника служби у справах дітей та сім'ї Бучанської райдержадміністрації до 19.07.2024, Міністра оборони України від 16.11.2024, начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 27.12.2024, начальника ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 31.12.2024, з проханням вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження дитини ОСОБА_5 та його батька ОСОБА_3 (т.4, а.с. 84-97).
Відповідно до копії обмінної карти пологового будинку, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 народила дитину чоловічої статі (т.2, а.с. 49-50).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області № 967 від 26 грудня 2023 року, виданої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , останній перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області та отримує допомогу на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2, а.с.128).
Відповідно до копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 06.02.2024, до Відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулася ОСОБА_10 із заявою, в якій зазначила, що 06.02.2024 близько 11:20 год. її невістка ОСОБА_1 прийшла з невідомими особами до її будинку за адресою: АДРЕСА_7 , та з невідомою особою у формі поліції залізли через вікно та забрали дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого зникли з місця події (т.2, а.с.58-59).
Згідно з талоном-повідомленням єдиного обліку № 1077 від 06.02.2024 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу дію, 06 лютого 2024 року до відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернувся ОСОБА_3 із заявою про те, що 06.02.2024 о 11:29 за адресою: АДРЕСА_6 , невстановлені особи, які назвалися службою в справах дітей разом з працівниками поліції та з колишньою дружиною заявника ОСОБА_1 проникли до житла заявника та без рішення суду забрали дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2, а.с. 103).
Відповідно до копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 11.07.2024, та письмових пояснень від 11.07.2024, до Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулася ОСОБА_10 із заявою, в якій просила обмежити присутність ОСОБА_1 , яка систематично приходить за її місцем проживання, незважаючи на апеляційну скаргу (т.2, а.с.6, 8).
Згідно із актом депутата Бучанської міської ради Риженко Людмили Володимирівни від 19.01.2024, за адресою: АДРЕСА_5 , проживають без реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 20.12.2023 (т.2, а.с.124).
Відповідно до акта депутата Бучанської міської ради Риженко Людмили Володимирівни від 25 березня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_5 , проживають без реєстрації ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , а також з січня 2024 року проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , побутові умови придатні для проживання як дорослих, так і малолітньої дитини (т.2, а.с. 125).
Відповідачем надано доказ звернення до лікаря Амбулаторії №1 КНП «Бучанський ЦПМСД» БМР 04.01.2024, пацієнт - ОСОБА_5 , заключення ГРВІ (т.2, а.с. 46).
Згідно з відповіддю Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 16 лютого 2024 року на заяву ОСОБА_3 щодо реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , останньому відмовлено у реєстрації місця проживання малолітньої дитини у зв'язку з тим, що в поданому пакеті документів відсутня згода матері (т.2, а.с. 136).
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 09.01.2024 незнятої чи непогашеної судимості не має (т.2, а.с. 251).
Згідно з висновком фахівця ОСОБА_18 від 09 вересня 2024 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на звернення його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має тісну, надійну прив'язаність та позитивну прихильність до батька, який є його опорним об'єктом і якого він чітко пов'язує з відчуттям захищеності та безпеки, фігуру батька дитина наразі сприймає як важливу і основну для себе, тяжіє до активного спілкування та боїться втратити можливість спілкування з ним. Дитина перебуває у сталому середовищі, що є для неї безпечним та є прийнятним. Зміна місця проживання дитини з місця проживання з батьком на місце проживання з матір'ю є неможливою через те, що викличе у дитини значні психологічні травмівні зміни. Відібрання дитини від батька є неприпустимим через негативні психологічні наслідки для здоров'я дитини. У випадку не виконання рекомендацій існує загроза психологічного травмування ОСОБА_6 та розвитку у нього несприятливих наслідків впливу надмірних для дитини стресових факторів внаслідок порушення безпечності та надійності середовища: деформація прив'язаності щодо споріднених осіб, депресивні стани, розлади соціальної адаптації, труднощі у стосунках з оточуючими. Відповідно до диплому кандидата наук НОМЕР_8 , виданого на підставі рішення атестаційної колегії від 04 липня 2013 року, ОСОБА_18 присуджено науковий ступінь кандидата психологічних наук із спеціальності медична психологія (т.4, а.с. 1-9).
Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Київській області від 18.12.2024, наданою на виконання ухвали суду від 04.11.2024, та долученою до неї відповіддю на запит від 18 грудня 2024 року, номер запиту 1036-2024-0003253 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела-суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_3 за період з 4 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року, встановлено, що з січня 2024 року по вересень 2024 року ОСОБА_3 нараховувались щомісяця 860 (вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок соціальних виплат УСВП Бучанської РДА, інформація про інші доходи відсутня (т.4, а.с. 46-48, 128-129).
Відповідно до наданих на виконання ухвали суду від 04.11.2024 Приватним підприємством «Деліція» витягів із табелів обліку використання робочого часу за період з 02 червня 2023 року по 04 листопада 2024 року, стосовно працівника - головного технолога (провідного технолога, заступника головного технолога) ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на вказаних посадах із різною зайнятістю, в тому числі, неповний робочий день (т.4, а.с. 50-69).
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» заява № 2091/13 Суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року заява № 31111/04 зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування.
Проте, найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19, провадження № 61-11625сво22.
У постанові від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17 Верховний Суд виснував, що коли батьки перебувають у рівних умовах, мають однакове ставлення до своїх батьківських обов'язків та в разі однакової прихильності дитини до обох батьків, місце проживання дитини має бути визначено з тим із батьків, яким створено більш сприятливі умови для проживання дитини.
Наведені правові висновки Верховного Суду потрібно розуміти так, що суди під час вирішення спору про визначення місця проживання дитини мають керуватися принципом якнайкращих інтересів дитини, а при однаковому ставленні батьків до виконання своїх батьківських обов'язків та забезпечення умов проживання дитини враховувати сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Судом встановлено, що з 08 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у шлюбі. Шлюб розірвано рішенням суду від 29.05.24, яке набрало законної сили 01.07.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народився спільний син - ОСОБА_5 .
Після народження дитини позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_5 до досягнення ним трирічного віку.
З 05 червня 2023 року позивачці директором підприємства було дозволено приступити до роботи на умовах неповного робочого дня під час відпустки по догляду за дитиною.
Сторони, спільна дитина ОСОБА_5 , а також донька ОСОБА_1 від попереднього шлюбу - ОСОБА_7 проживали до 13 листопада 2023 року за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 - в АДРЕСА_1 .
Відносини між сторонами не склалися, і з 13 листопада 2023 року позивачка ОСОБА_1 разом з дітьми - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 переїхала проживати на орендовану квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Фактично з того часу розпочався спір між сторонами стосовно місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
06 лютого 2024 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 без згоди позивачки (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 забрав малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з місця проживання позивачки ОСОБА_1 - до себе.
З того часу (з 06.02.2024) відповідач не надає можливості позивачці бачити дитину та спілкуватися з нею, змінив місце проживання з дитиною, не повідомляє позивачці адресу фактичного місцезнаходження свого та малолітньої дитини.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_3 вказував, що відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 після народження ОСОБА_5 була нездатна доглядати за дитиною, одного разу ледь не втопила дитину у ванній, не турбувалася про сина, коли він хворів, залишала вдома наодинці із донькою від попереднього шлюбу, 2013 року народження, після виходу з відпустки по догляду за дитиною стала вести аморальний спосіб життя, ймовірно вживала наркотичні речовини, в листопаді 2023 року залишила ОСОБА_6 та старшу доньку і просто пішла з дому, її розшукували. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначає, що саме він з народження дитини забезпечував сину все необхідне, і саме з батьком малолітній ОСОБА_6 має тісний емоційний зв'язок.
Оцінивши досліджені судом докази, суд прийшов до висновку, що вищевказані доводи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 не підтверджені жодним належним, допустимим та достовірним доказом, та спростовуються наданими позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 доказами в сукупності.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, а саме орендує житло, де створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку, відпочинку та навчання дітей, офіційно працевлаштована та має достатній і стабільний заробіток, має можливість працювати неповний робочий день у разі такої потреби, за місцем роботи характеризується позитивно, також має медичну освіту, належним чином виконує обов'язки щодо навчання старшої доньки, пройшла психіатричний огляд, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин - протипоказань для виконання батьківських обов'язків не виявлено, займалася лікуванням сина - ОСОБА_5 , про що надані відповідні зазначені вище медичні документи, незнятої чи непогашеної судимості не має.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 559/1215/19-ц, висновок органу опіки та піклування є документом, який подається для прийняття відповідного рішення судом, тобто він є доказом у цивільній справі, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору виконує допоміжну функцію при вирішенні спорів, які стосуються прав та інтересів дітей, та спрямований передусім на отримання максимальної інформації щодо обставин, які мають значення для вирішення конкретного спору.
Як вбачається з матеріалів справи, питання про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було предметом розгляду комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Бучанської міської ради Київської області.
Спеціалістами відділу служби у справах дітей було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 та встановлено, що матір'ю дитини створено всі необхідні умови для повноцінного виховання та розвитку малолітньої дитини ОСОБА_5 , мати офіційно працевлаштована, має на утриманні старшу доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до характеристик з місця роботи та навчального закладу доньки, матір дитини характеризується позитивно.
При цьому, спеціалістами відділу 06.03.2024 був здійснений виїзд з метою обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , однак встановлено, що ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_5 не перебували за вказаним місцем проживання, тому враховуючи відсутність дитини та батька - обстежити житлово-побутові умови дитини не було можливим. Спеціалістами відділу служби у справах дітей жодного разу не вдалося зв'язатися із громадянином ОСОБА_3 - на телефонні дзвінки він не відповідає, неодноразово запрошувався на засідання комісії з питань захисту прав дитини за допомогою застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями «Вайбер». Умови проживання батька дитини, його особисті якості, можливість створення належних умов для виховання, відділу служби у справах дітей та сім'ї невідомі. Окрім того, відділу служби у справах дітей та сім'ї стало відомо про невиконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області про забезпечення позову, справа №367/2251/24 громадянином ОСОБА_3 , який тим самим протиправно обмежує спілкування дитини з матір'ю.
Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 07 червня 2024 року № 3719 «Про визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », враховуючи рекомендацію комісії з питань захисту прав дитини, затверджено висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю, громадянкою ОСОБА_1 .
Суд вважає, що наданий органом опіки та піклування висновок щодо розв'язання спору про визначення місця проживання дитини є повним, об'єктивним, обґрунтованим, складений з урахуванням інтересів дитини.
Представником відповідача під час підготовчого судового засідання було заявлене клопотання про витребування від органу опіки та піклування Виконавчого комітету Бучанської міської ради письмового висновку щодо розв'язання спору у справі №367/2477/24 за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком за місцем проживання дитини - АДРЕСА_5 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.11.2024 було задоволене заявлене клопотання та зобов'язано Орган опіки та піклування Бучанської міської ради надати письмовий висновок щодо розв'язання спору за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання з батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання ухвали суду 07 січня 2025 року до суду від Бучанської міської ради надійшов лист в якому зазначено, що відомості про проживання громадянина ОСОБА_3 разом із малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території Бучанської міської територіальної громади - відсутні. Вказують, що Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 07 червня 2024 року за № 3719 вже було затверджено відповідний висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю, який підтримують та просять врахувати при прийнятті рішення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою фактично не проживає, також, ОСОБА_3 разом із дитиною ОСОБА_5 не проживає в АДРЕСА_5 . Вказані обставини підтверджуються зазначеними вище доказами, а також поясненнями самого ОСОБА_3 , наданими ним в судовому засіданні 24.04.2025, який зазначив, що з 06 лютого 2024 року деякий час проживав з дитиною у АДРЕСА_5 , після чого змінив місце проживання з дитиною, про що позивачці не повідомляв, та відмовився повідомити суду адресу свого фактичного місця проживання разом з малолітньою дитиною.
Станом на момент розгляду справи адреса фактичного місця проживання відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 та малолітньої дитини ОСОБА_5 - суду не відома, також, суду не відомі умови проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем ОСОБА_3 не надано.
У судовому засіданні 24.04.2025 відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 відмовився назвати суду адресу свого фактичного місця проживання разом з малолітньою дитиною, посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_1 становить небезпеку для дитини, проте, жодного доказу на підтвердження вказаних доводів відповідач ОСОБА_3 не надав.
Також, у судовому засіданні 24.04.2025 відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 зазначив про те, що проживає з малолітньою дитиною - ОСОБА_5 у орендованій квартирі, дитина забезпечена всім необхідним, перебуває вдома, дитячий садок не відвідує, відповідач працює, місце роботи не назвав, та коли він на роботі, то з дитиною перебуває няня.
Проте, жодного доказу на підтвердження вказаних доводів відповідачем не надано.
Відповідач ОСОБА_3 з січня 2024 року отримує соціальну допомогу при народженні дитини на малолітню дитину ОСОБА_5 - 860 грн. у місяць, відомості щодо інших доходів відповідача ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. У судовому засіданні 24.04.2025 відповідач ОСОБА_3 повідомив, що працює та отримує дохід, однак, доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем не надано. Також, ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження доводів поданої зустрічної позовної заяви щодо наявності у нього заощаджень та нерухомого майна у власності.
Встановлено, що незнятої чи непогашеної судимості ОСОБА_3 не має.
При прийнятті рішення суд також враховує поведінку відповідача ОСОБА_3 , який протягом тривалого часу (з 06 лютого 2024 року) не надає можливості дитині малолітнього віку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , бачити матір - ОСОБА_1 та спілкуватися з нею, таким чином, не діє в найкращих інтересах дитини.
Суд враховує, що батько без згоди матері і за відсутності об'єктивних обставин, які б загрожували нормальному життю і розвитку дитини, змінив місце проживання малолітньої дитини, якій на той час виповнилося лише 1 рік та майже 3 місяці, позбавивши матір можливості спілкуватися з сином тривалий час, що, вочевидь, суперечить інтересам дитини.
Позбавлення матері будь-якої можливості контактувати з її дитиною виключає за своєю суттю будь-які шанси на відновлення належного емоційного контакту між дитиною та матір'ю, покращення психоемоційного характеру їх відносин. Разом з тим, здоровий психоемоційний характер стосунків дитини з обома батьками, незалежно від їх сімейного статусу та місця проживання, емоційний контакт з обома батьками, відповідатиме найкращим інтересам дитини.
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року справа № 607/7767/22 викладений, зокрема, такий висновок: наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір'ю пов'язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши у березні 2022 року місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування.
Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суди мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.
Суд наголошує, що сім'я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 761/25544/19).
Таким чином, в порушення частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України ОСОБА_3 під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів про те, що визначення місця проживання дитини разом із ним відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
При цьому сам по собі факт, що дитина з 06.02.2024 фактично проживає з батьком ОСОБА_3 не є визначальним для вирішення спору, оскільки, як було встановлено судом, відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 самостійно змінив місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , 2022 р.н., без згоди позивачки, не повідомляє позивачці адресу фактичного місця проживання дитини, та не надає їй можливості бачити дитину та спілкуватися з нею.
Враховуючи права та інтереси дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, потребу дитини в увазі, підтримці і любові обох батьків, вік дитини, а також, дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах, найкращим інтересам дитини буде відповідати визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з матір'ю.
Крім того, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_5 має старшу сестру - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає з матір'ю ОСОБА_1 , при цьому, роз'єднання брата та сестри також не буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 431/5643/16-ц зроблено висновок, а саме «Після розлучення батьків, з червня 2014 року малолітня ОСОБА_3, проживає постійно, крім матері, також і з своїм старшим рідним братом - ОСОБА_4 , 2003 року народження, а тому розлучення рідних брата та сестри складе додаткове навантаження на психічний стан ОСОБА_6 та може вкрай негативно позначитися на її психічному здоров'ї та моральному настрої, і таке розлучення не буде вважатися вчиненим у найкращих інтересах дитини».
Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмет а доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до наданого представником відповідача висновком фахівця ОСОБА_18 від 09 вересня 2024 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на звернення його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має тісну, надійну прив'язаність та позитивну прихильність до батька, який є його опорним об'єктом і якого він чітко пов'язує з відчуттям захищеності та безпеки, фігуру батька дитина наразі сприймає як важливу і основну для себе, тяжіє до активного спілкування та боїться втратити можливість спілкування з ним. Дитина перебуває у сталому середовищі, що є для неї безпечним та є прийнятним. Зміна місця проживання дитини з місця проживання з батьком на місце проживання з матір'ю є неможливою через те, що викличе у дитини значні психологічні травмівні зміни. Відібрання дитини від батька є неприпустимим через негативні психологічні наслідки для здоров'я дитини. У випадку не виконання рекомендацій існує загроза психологічного травмування ОСОБА_6 та розвитку у нього несприятливих наслідків впливу надмірних для дитини стресових факторів внаслідок порушення безпечності та надійності середовища: деформація прив'язаності щодо споріднених осіб, депресивні стани, розлади соціальної адаптації, труднощі у стосунках з оточуючими (т.4, а.с. 1-9).
У висновку, викладеному у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, Верховний Суд виснував, що взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження, виконаного юридичним психологом ОСОБА_1, апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв'язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
Отже, Верховний Суд констатував, що висновок спеціаліста психолога не є належним доказом у справі з причини: 1) не урахування психологом фактичних обставин справи; 2) не спілкування психолога з дитиною або одним із батьків; 3) не вивчення матеріалів справи.
Враховуючи, що висновок фахівця ОСОБА_18 від 09 вересня 2024 року складався без урахування фактичних обставин справи, без вивчення матеріалів справи, без безпосередньої участі матері - ОСОБА_1 , беручи до уваги, що психологом досліджувалась прив'язаність дитини до батька на підставі розповіді батька, з яким на той час перебувала дитина, враховуючи вік дитини, неможливість дитиною у такому віці висловити свою думку, тривалу ізоляцію дитини від матері, оскільки на момент обстеження дитина не бачила матір понад 7 місяців, такий висновок фахівця суд визнає неналежним доказом у справі.
Крім того, суд визнає неналежним, тобто таким, що не стосується предмета доказування, доказ, долучений до відзиву на первісний позов та до зустрічного позову, а саме: висновок спеціаліста №4 від 09.02.2024, складений судово-медичним експертом Бучанського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи Ляховичем С.І. щодо отримання легких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 (т.2, а.с. 126-127).
Також, суд визнає неналежними, тобто таким, що не стосуються предмета доказування, квитанцію ПТ «Ломбард «Столичний» і К» до прибуткового касового ордеру №362311080016 від 08.11.2023 щодо оплати ОСОБА_1 процентів (т.2, а.с.250); копію ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.03.2024 у справі №369/3889/24, оскільки у вказаній ухвалі не зазначено, стосовно яких саме обставин ОСОБА_3 звертався до Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою від 29.02.2024 (т.2, а.с. 254); копію ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2024 у справі №369/819/24, оскільки у вказаній ухвалі зазначено, що ОСОБА_10 зверталася до Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою від 06 травня 2024 року щодо викрадення дитини та нанесення тілесних ушкоджень, однак, копія вказаної заяви не долучена, а тому у суду відсутні підстави вважати, що вказана ухвала стосується предмету доказування у даній справі (т.2, а.с. 255).
Крім того, суд визнає неналежним доказом долучений до відзиву на первісний позов та до зустрічного позову, скріншот повідомлення, адресованого абоненту «Карінка» (т.2, а.с.12, 62, 99), як такий, що не стосується предмету доказування у даній справі.
Згідно із ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Також, відповідачем ОСОБА_3 не доведено достовірність та належність, а саме відношення до предмета доказування, доказу, долученого до відзиву на первісний позов та до зустрічного позову, а саме скріншоту переписки з абонентом «Мама» (т.1, а.с. 16, 63, 100).
Враховуючи зазначене, вказані докази судом не приймаються до уваги при прийнятті рішення.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відтак, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком - задоволенню не підлягає.
Питання щодо стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору підлягають вирішенню за правилами статті 141 ЦПК України, згідно частини першої якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю - задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком - залишити без задоволення.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Бучанської міської ради, код ЄДРПОУ 04360586, адреса: Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 10 липня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравчук