Справа № 161/13447/25
Провадження № 2/161/4713/25
про залишення без руху
10 липня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
08.07.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В своєму позові ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на частину земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 .
Однак, вищевказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 176 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.
Як слідує з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Проте, в позовній заяві представник позивача - адвокат Курбай Л.М. зазначає, що ціну позову станом на дату подання позову визначити неможливо.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Оскільки позовна заява подана з порушенням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві, про визнання права власності на майно, не вказана ціна позову, що в свою чергу унеможливлює встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачкою.
При цьому, ціна позову щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, відповідно до ч. 1 п. 9 статті 176 ЦПК України, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, що належить фізичним особам на праві приватної власності, а тому, суд також зазначає про наступне.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності»
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
З огляду на те, що позовна заява не містить ціни позову та відсутній звіт про оцінку майна, що унеможливлює визначення ціну позову, а відтак у суду відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності на нерухоме майно, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позивачці ОСОБА_1 слід зазначити у позові його ціну, з доданням відповідного звіту про оцінку майна, а також пред'явити до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, виходячи з ціни позову, або ж надати докази наявності пільг щодо сплати судового збору.
В подальшому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 176 ЦПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог позивачці необхідно буде сплатити несплачену суму судового збору до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 10 липня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська