Справа № 161/23748/24
Провадження № 2/161/1299/25
24 червня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/23748/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 150 000 доларів США, та судові витрати по платі судового збору.
Позивач та його представник, кожен зокрема, в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляв, від нього до суду не надходило відзиву та заяви про розгляд справи у його відсутності.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.
Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є позикодавець - за договором позики.
23 вересня 2019 року громадянин Республіки Польща ОСОБА_3 , який є відповідачем по справі, склав розписку про визнання боргу перед ОСОБА_4 (а.с. 6).
Як вбачається із змісту розписки, що громадянин Республіки Польща ОСОБА_3 визнав факт отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 150 000 доларів США та обов'язок повернути вказані грошові кошти в сумі 150 000 доларів США ОСОБА_1 як борг (а.с. 6).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
03 червня 2024 року ОСОБА_1 надіслав громадянину Республіки Польща ОСОБА_5 вимогу про погашення боргу згідно розписки про визнання боргу від 23 вересня 2019 року з вимогою повернення грошових коштів в сумі 150 000 доларів США в строк до 30 червня 2024 року (а.с. 9-11). Вказана вимога була вручена громадянину Республіки Польща ОСОБА_5 13 червня 2024 року.
Громадянин Республіки Польща ОСОБА_3 зобов'язання з повернення грошових коштів відповідно до умов укладеного з ОСОБА_1 договору позики та згідно розписки про визнання боргу від 23 вересня 2019 року належним чином не виконав. В результаті чого в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 150 000 доларів США, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15 140 гривень (а.с. 31). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об'ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 15 140 гривень.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що громадянин Республіки Польща ОСОБА_3 зобов'язання з повернення грошових коштів відповідно до умов укладеного з ОСОБА_1 договору позики та згідно розписки про визнання боргу від 23 вересня 2019 року належним чином не виконав. В результаті чого в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 150 000 доларів США. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову, стягнення на користь позивача виниклої заборгованості та судових витрат.
Керуючись ст. ст. 11, 526, 625, 1046 ЦК України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 263-268, 280 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість за договором позики та розпискою про визнання боргу від 23 вересня 2019 року, в сумі 150 000 доларів США.
Стягнути з громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15 140,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко