Справа №155/708/25
Провадження №2/155/447/25
10.07.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», в інтересах якого діє Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01 травня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 15.06.2024 року, будучи клієнтом банку, відповідач уклав з банком кредитний договір ABH0CT15510178468042156 щодо надання останній кредиту в розмірі 100000 грн строком на 24 місяців (тобто до 14.06.2026) зі сплатою процентів у розмірі 75% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору. В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Однак, в порушення умов вищевказаного договору, останній свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 01.05.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 135368,61 грн, яка складається з: 91833,51 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 39481,78 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 4053,32 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT15510178468042156 від 15 червня 2024 року у розмірі 135368,61 грн та судові витрати у розмірі 2422,4 грн.
12 червня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій не погоджується з сумою заборгованості у розмірі 135368,61 грн, вважає її необґрунтованою, непідтвердженою належними та допустимими доказами та вважає такою що не підлягає до задоволення з підстав того, що строк виконання кредитного договору не закінчився, у матеріалах справи відсутні докази вимоги про дострокове повернення кредиту, не погоджується із нарахуванням пені та розрахунком заборгованості.
27 червня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на відсутності підстав викладених відповідачем у відзиві, оскільки відповідач підписала кредитний договір, їй були відомі усі умови договору, в подальшому отримала грошові кошти на зазначену карту. Звернув увагу, що хоча умовами договору й не передбачено здійснення повідомлення відповідача про вимогу дострокового погашення однак банком було повідомлено про це відповідача у відповідності до вимог ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування».
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку електронного документу. Одночасно, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення, також, аналогічне клопотання ним долучено до позовної заяви.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Судом встановлено, що 02.01.2024 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку» (а.с.6), а також заяву про відкриття та ведення поточного рахунку (а.с. 7-8).
Крім того, 02.01.2024 року ОСОБА_1 підписала заяву в АТ «А-Банку» про погодження використання удосконаленого електронного підпису (а.с.10).
15 червня 2024 ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір № ABH0CT15510178468042156 шляхом підписання сторонами заяви про надання послуги «Швидка готівка», за умовами якого відповідач отримав кредит на суму 100000 грн, строком на 24 місяці з 15.06.2024 по 14.06.2026 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75% річних, розмір щомісячного платежу 8222,2 грн. Грошові кошти зараховуються на поточний рахунок відповідача НОМЕР_1 . У випадку порушення зобов'язань із погашення заборгованості передбачено сплату пені у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки (а.с.11 зворот, 12).
Разом із заявою відповідач підписала Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с.13).
Згідно з меморіальним ордером №TR.37390135.37310.65455 від 15.06.2024 банк перерахував на платіжну картку відповідача грошові кошти у сумі 100000 грн (а.с.15 зворот).
З виписки по кредиту № ABH0CT15510178468042156 про рух коштів, сформованою за період з 15.06.2024 року по 30.04.2025, вбачається, що станом на кінець періоду заборгованість ОСОБА_1 становить 135212,75 грн (а.с.15 зворот, 16).
З розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT15510178468042156 від 15.06.2024 року вбачається, що станом на 01.05.2025 заборгованість відповідача становить 135212,75 грн, з яких: 91833,5099999 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 36981,43 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 4053,32 грн - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с. 14 зворот).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 664 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «А-БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст.530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-який час.
У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається із матеріалів справи заява № ABH0CT15510178468042156 від 15.06.2024 року та паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, що підтверджує факт укладення договору, який не заперечується відповідачем.
Факт користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема у дослідженій виписці по кредиту за період 15.06.2024 по 30.04.2025.
Відповідач ОСОБА_1 доказів на спростування доводів позивача про наявність заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості або контррозрахунку, суду не надала.
Пунктом 6 Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» передбачено, що в разі заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитн6ий договір, та здійснити дії направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка».
Підписавши заяву по надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT15510178468042156 від 15.06.2024 року та паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердила свою згоду з тим, що її інформування про зміни умов Договору Банк має здійснювати шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування (мобільний застосунок, e-mail, месенджери та т.п.) (п.18 Заяви).
Із долученої до відповіді на відзив довідки про повідомлення клієнта ОСОБА_1 щодо необхідності погашення заборгованості встановлено, що на фінансовий номер телефону відповідача, вказаний у анкеті-заяві (а.с.6), за допомогою месенджера Viber 16.11.2024 року, 13.12.2024 та 24.02.2025 року були надіслані повідомлення про наявність у ОСОБА_1 заборгованості, необхідність її погашення та можливе звернення до суду у разі не сплати заборгованості, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.
З урахуванням наведеного суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність підстав дострокового повернення кредиту, так як позивач належним чином здійснював інформування відповідача про стан кредитної заборгованості та вказував про необхідність сплати заборгованості.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені за кредитним договором суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що пеня за договором позики нарахована за період з 16.10.2024 по 01.05.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що встановлено пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.
З урахуванням вище зазначеного, заборгованість за пенею за кредитним договором нарахована позивачем за період з 16.10.2024 по 01.05.2025 у розмірі 4053,32 грн стягненню з відповідача не підлягає.
Таким чином, суд всебічно, повно, об'єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом в розмірі 131315,29 грн, а позов частковому задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково (97%), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2349,73 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», в інтересах якого діє Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT15510178468042156 від 15.06.2025 року у розмірі 131315 (сто тридцять одна тисяча триста п'ятнадцять) гривень 29 копійок, яка складається з 91833,51 грн. - заборгованість за кредитом та 39481,78 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 2349 (дві тисячі триста сорок дев'ять) гривень 73 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення в повному обсязі складено 10.07.2025 року.
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв