Справа №155/802/25
Провадження №2/155/481/25
(заочне)
10.07.2025 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», 16 травня 2025 року звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20095,07 грн.
Свій позов обґрунтовує, що 10 червня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9811582 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 14938. Згідно умов якого відповідачу було надано кредит на суму 8500 грн. зі сплатою комісії за надання кредиту 850,00 грн. строком на 360 днів (процентна ставка за користування коштами 1,5 %).
17 грудня 2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року.
02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 020425-У, згідно умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року, становить - 20095,70 грн., яка складається з наступного: 9350,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10745,70 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по справі.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача не надійшов.
Рух справи в суді
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 19 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 10 липня 2025 року.
Позиція учасників судового розгляду
В судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки за фактичним місцем реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Причину неявки в судове засідання останній не повідомив, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подав.
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 10 червня 2024 року ТзОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9811582 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 14938 (а.с. 11-15).
За цим договором кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.1. договору). Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: "10"червня 2024 р. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8500.00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.8. договору).
Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 8500.00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби (п. 1.2. договору). Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «05» червня 2025р. згідно умов пункту 3.4 цього договору (п. 1.3. договору). Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на «05» липня 2024р., та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.4. договору).
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5. договору). Стандартна процента ставка складає 1,47% (один цілих 47 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (1.5.1. договору). Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 850.00 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору (1.6. договору). Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.5% (один цілих 5 десятих) та розраховується в процентах (п. 1.7.1. договору).
Позичальник зобов'язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: «05» червня 2025р (п. 3.4. договору).
Строк договору становить 360 календарних днів. Місцем укладення договору є місцезнаходження товариства (п. 7.2. договору).
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору №00-9811582 від 10.06.2024 року, з якого вбачається, що тип кредиту - кредитна лінія, сума/ліміт кредиту 8500,00 грн., строк кредитування 360 календарних днів, мета отримання кредиту - споживчі потреби, процентна ставка, відсотків річних - 536.55% річних стандартна процентна ставка - 1,47% за кожен день користування кредитом з 1 дня по дату повернення (закінчення строку кредитування), тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 45832,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 54332,00 грн., реальна річна процентна ставка відсотків річних 9598,20 % (а.с. 21-22).
Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений та згідний з умовами договору, що підтверджується його електронним підписом. Уклавши договір, підтвердив, що ознайомився повністю, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримувались Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАКС КРЕДИТ», текст яких розміщений на сайті https://treba.credit/contacts/ (а.с. 16-20).
Довідкою про ідентифікацію стверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікований ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 14938, 10.06.2024 року о 10:24:24, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор +380931380246 (а.с. 23).
На виконання умов договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ», користуючись послугами ТОВ «Платежі онлайн», через платіжний сервіс «Platon» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 8500,00 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №1401/12 від 23.12.2024 року (а.с. 24-25) та випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 10.06.2024 року по 15.06.2024 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 19 травня 2025 року про витребування доказів.
Крім того, згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-250529/42642-БТ від 03 червня 2025 року, наданою на виконання вищевказаної ухвали суду від 19 травня 2025 року, банківська карта № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 , фінансовий телефон, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_3 .
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі.
Таким чином, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
Відповідно до копії виписки з особового рахунку за Кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Юніт капітал» станом на 07.05.2025 року становить 20095,70 грн., з яких: 9350,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10745,70 грн. - заборгованість за простроченими відсотками кредиту (а.с. 32).
Матеріалами справи також встановлено, що 17.12.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача (а.с. 34-36).
Відповідно до Реєстру боржника від 17.12.2024 року до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року у розмірі 20095,70 грн., яка складається з 9350,00 грн. - суми заборгованості за простроченим тілом кредиту, 10745,70 грн. - суми заборгованості за простроченими відсотками кредиту (а.с. 43-зворот).
Крім того, 02.04.2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №020425-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (а.с.45-48).
Пунктом 1.1 договору, передбачено, що фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру боржника від 02.04.2025 року до Договору факторингу №020425-У від 02.04.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року у розмірі 20095,70 грн., яка складається з 9350,00 грн. - суми заборгованості за простроченим тілом кредиту, 10745,70 грн. - суми заборгованості за простроченими відсотками кредиту (а.с. 52-зворот).
Як вбачається розрахунку заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року, станом на 17 грудня 2024 року (перехід права вимоги від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»), ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 20095,70 грн. (8500,00 грн. - тіло кредиту, 850,00 грн. - комісія, 10745,70 грн. - проценти за користування кредитом (а.с.33-зворот).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювали нарахувань за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року становить 20095,70 грн., яка складається з 9350,00 грн. - суми заборгованості за простроченим тілом кредиту та комісії, 10745,70 грн. - суми заборгованості за простроченими відсотками кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач не виконував належним чином взяті на себе боргові зобов'язання.
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору .
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постанові від 07.04.2021у справі№ 623/2936/19 Верховний суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Укладений 10.06.2024 року ОСОБА_1 договір із ТзОВ «МАКС КРЕДИТ» відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 10 червня 2024 року між ТзОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії №00-9811582 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТзОВ «Юніт Капітал» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, не надав доказів сплати ним зазначеної суми в повному розмірі.
Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму тіла кредиту, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8500,00 грн., яка ним не сплачена, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8500,00 грн. тіла кредиту.
Отже, відповідач не виконав повністю свого обов'язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договорами строк, чим допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом суд зазначає наступне.
З наданого розрахунку заборгованості ТзОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-9811582 від 10.06.2024 року вбачається, що проценти за ставкою 1,47 % за кожен день користування кредитом нараховані відповідачу за період з 10.06.2024 року по 03.09.2024 року (тобто до відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 17.12.2024 року) в сумі 10745,70 грн. у відповідності до п. 1.5.1. кредитного договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5% поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, укладаючи 10 червня 2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 1,47 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1% в день та строком користування коштами 86 днів, тобто за період, вказаний у розрахунку заборгованості - з 10 червня 2024 року по 03 вересня 2024 року.
В такому випадку розмір відсотків за користування кредитом становить 7310,00 грн.:
8500,00 грн. х 1% х 86 днів = 7310,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення відсотків підлягає до задоволення частково у розмірі 7310,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за комісією
В п.1.6 договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 850,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням кредиту. Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився сплатити комісію за надання кредиту.
Аналізуючи умови кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки умовами договору передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.
Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 850,00 грн. підлягає до задоволення.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором кредитної лінії, яка ним добровільно не сплачується.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом, проти позову не заперечив.
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов'язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9811582 від 10 червня 2024 року підлягають задоволенню частково у розмірі 16660 грн., яка складається з 9350,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та комісією, 7310,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Щодо судових витрат у справі
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року №07/04/25-02, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду №4 до Договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 2 години, вартість послуг - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту - 1 година, вартість послуг - 500 грн., підготовка та подача клопотання - 1 година, вартість послуг - 500 грн. Всього витрати на професійну правову допомогу складають 7000,00 грн.
На думку суду, витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 7000 гривень. є неспівмірними з предметом позову та складністю справи, оскільки дана справа є типовою, не потребує глибокого аналізу законодавства, розгляд справи проводився без участі представника позивача.
Враховуючи наведене, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3000 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги суд задовольнив на 82,90% (16660,00х100:20095,70), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2008,17 грн. (2422,40х71,71:100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 512-514, 516-518, 526, 530, 547, 610, 625, 626, 1048-1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273, 280, 282-289, 354, 625, ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №00-9811582 від 10 червня 2024 року в розмірі 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163) сплачений судовий збір в сумі 2008 (дві тисячі вісім) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі є:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163);
відповідач: ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.