Іменем України
09 липня 2025 року
м. Харків
справа № 757/7322/23
провадження № 22-ц/818/2217/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Львової С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року, ухвалене суддею Пархоменко І.О., -
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року, з урахування ухвали цього ж суду від 03 січня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 09 липня 2021 року у розмірі 20 340,27 доларів США, що складається з основної заборгованості у розмірі 20 000 доларів США та суми трьох відсотків річних у розмірі 340,27 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 438,16грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним заочним рішення суду ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , було подано клопотання про призначення у справі лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи на вирішення якої просила поставити наступні питання:
- Які значення мають слова та словосполучення «Я… беру… в долг…» (мова оригіналу), зафіксовані у борговій розписці від 09 липня 2021 року, підписаної ОСОБА_2 ?
- Яким є об'єктивний зміст досліджуваного словосполучення «Я… беру… в долг…» (мова оригіналу), зафіксованого у борговій розписці від 09 липня 2021 року, підписаної ОСОБА_2 ? Він свідчить про намір виконати дію (взяти кошти в позикодавця) чи про її завершення ?
- Чи можна зі змісту боргової розписки від 09 липня 2021 року, підписаної ОСОБА_2 , однозначно зрозуміти, що кошти від позикодавця позичальнику були передані під час або в день її підписання?
Проведення експертизи просила доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В обгрунтування клопотання зазначає, що предметом даної справи є стягнення заборгованості за борговою розпискою від 09 липня 2021 року у розмірі 20 000 доларів США. Оспорювана розписка від 09 липня 2021 року не містить чіткої вказівки про передачу коштів до або в момент її підписання, та не містить умови отримання Відповідачем як позичальником у борг грошей після підписання розписки та не зазначено дати отримання таких коштів саме в сумі 20 000 дол. США. Зі змісту розписки не можна однозначно зрозуміти, коли саме виконана дія (і чи взагалі вона виконана), а саме передача грошей від Позивача Відповідачу. Вважає, що оскільки спірна розписка не містить інформацію, що стосується предмету доказування, тому необхідно провести семантико-текстуальну експертизу писемного мовлення боргової розписки від 09 липня 2021 року. Дана експертиза підтвердить чи спростує те, що зазначене позичальником слово «беру» не може оцінюватися судом як підтвердження факту передачі грошових коштів, та те, що з формулювань розписки не вбачається можливим встановити обставину, що разом з підписання розписки позичальник отримав визначену грошову суму. Результати експертизи маються ключове значення у даній справі.
Колегія суддів, обговоривши заявлене клопотання, вважає, що воно задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 17 Постанови від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Відповідно до п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
За п.п. 2.1 п. 2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/3, (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 № 1950/5) лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.
Відповідно до п. п. 2.1.2. вказаних рекомендацій семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Об'єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.
Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.
Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об'єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
З аналізу наведених приписів ЦПК України випливає, що призначення судом експертизи є обов'язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Разом з тим обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, можуть бути встановлені без проведення судової експертизи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку суд може на підставі наявних в матеріалах справи доказів, самостійно, без залучення експерта та застосування спеціальних знань, встановити обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі, та вирішити спір по суті.
Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (див., серед інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).
Крім цього, в силу ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що в суді першої інстанції відповідачем вже заявлялось дане клопотання, яке ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 жовтня 2024 року було залишено без задоволення.
Заперечень на вказану ухвалу в порядку частини 2 статті 353 ЦПК України апеляційна скарга на містить.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.103, 104, 112 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , про призначення у справі судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина