Справа № 338/1624/24
Провадження № 22-ц/4808/923/25
Головуючий у 1 інстанції Куценко О. О.
Суддя-доповідач Максюта
10 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Баркова В.М., Василишин Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справицивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» адвоката Тараненка Артема Ігоровича на рішення (заочне) Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Куценком О.О. 15 квітня 2025 року в селищі Богородчани Івано-Франківської області,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду у листопаді 2024 року із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 17 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 875573002 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV759QU, ввівши ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснувши кнопку «Так», що є підтвердженням підписання цього договору.
17 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 16250 грн. на банківську карту відповідача, таким чином первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого до 28 листопада 2019 року.
У період з 28 листопада 2019 року до 31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод (до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року): №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого до 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно.
28 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 28/10/24/У, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
На день подання позовної заяви заборгованість відповідача становить 14288,19 грн, яка складається з: 8728,23 грн - заборгованості за кредитом та 5559,96 грн - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 875573002 від 17 лютого 2021 року у розмірі 14288,19 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням (заочним) Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2025 рокуу задоволенні позову відмовлено (а.с.183-186).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юніт Капітал» не надало належних доказів переходу до нього права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 875573002, оскільки кредитний договір укладено 17 лютого 2021 року, а договори факторингу, за умовами яких від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до наступного (нового) кредитора ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанси» передано право вимоги за кредитним договором, які були укладені 28.11.2018 року, 05.08.2020 року відповідно, тобто задовго до укладення кредитного договору. Позивач не довів порушення його прав з боку відповідача, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором факторингу на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» подано апеляційну скаргу з мотивів незаконності та необґрунтованості рішення суду, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку про недоведення факту відступлення права грошової вимоги. В обґрунтування зазначених доводів апеляційної скарги представник товариства наводить обставини, викладені в позовній заяві та додатково мотивує апеляційну скаргу тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу. З урахуванням всіх додаткових угод, долучених до позовної заяви, строк дії договору закінчується 31 грудня 2024 року.
Пунктом 1.2. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме в Реєстрах прав вимог.
Відповідно до п. 1.5 Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності у сторін.
Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Отже, предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
20 липня 2021 року на виконання п. 2.1. Договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги № 143, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 875573002 від 17 лютого 2021 року.
Реєстр відступлення прав за кредитним договором, укладеним із відповідачем підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 20 липня 2021 р., тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-1.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 р., №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії договору до 30 грудня 2024 року. Таким чином виконання цього довору здійснювалось не одномоментно, а з 04.08.2021 року по 30.12.2024 року.
31 серпня 2023 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №11 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
28 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №28/10/24-У за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 .
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, сума грошових вимог зазначені у реєстрі Боржників, витяг якого долучений до позовної заяви.
Відповідно до п. 1.2 договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги щодо заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
На підтвердження вищезазначеного, позивач разом з позовною заявою долучив акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 р.
Отже, згідно із витягом з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 14 288, 19 грн.
Вважає, що суд першої інстанції помилково встановив неможливість переходу права вимоги до боржника на підставі факту укладення договору факторингу, оскільки предметом договору є відступлення прав вимоги, які закріплені у реєстрі оформленому належним чином та підписаному сторонами в межах дії договору та долучені до позовної заяви.
Укладення договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору, договір факторингу зберігав свою чинність.
Щодо долучених до позовної заяви бланків додатків до договору факторингу від 28.11.2018 року №28/1118-01 у яких відсутня інформація про право вимоги та боржників зазначає, що вказані бланки є виключно зразками документів, які встановлюють порядок оформлення відповідної документації.
Разом з тим, на підтвердження правомірності заявлених вимог, позивач долучив разом з позовною заявою належним чином оформлені документи, що посвідчують перехід права вимоги за кредитним договором. Такі документи містять вичерпну інформацію та скріплені належним чином підписами сторін договорів факторингу.
Зазначив, що перехід права вимоги в даних договорах пов'язується з підписанням Реєстру вимог або Акту прийому-передачі.
Щодо відсутності доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором факторингу, що оплата договору факторингу не є імперативною нормою, сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати, тому даний факт не пов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги.
Враховуючи викладене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» в повному обсязі, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 18056, 00 грн судових витрат, понесених у суді першої та апеляційної інстанції у вигляді сплати судового збору 6056 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн (а.с.189-202).
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 14288,19 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 x 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначних справ в силу вимог закону.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 17 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 875573002 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 16250,00 грн (п. 1.1.), строком на 126 днів (п.1.2.), орієнтовна реальна процентна ставка складає 237, 25% річних за користування кредитом протягом дисконтного періоду, що становить 0,65% в день (п. 1.4.), 474,50 %, що становить 1,30% в день, після закінчення дисконтного періоду, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 24493, 62 грн (а.с. 43).
Пунктом 1.6. кредитного договору встановлено, що умови нарахування процентів за Дисконтною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за кредитним Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує датою платежу.
На умовах, викладених в п. 1.6. договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30 % в день від суми кредиту за час користування ним (п. 1.5. договору).
Про вказане також свідчить паспорт споживчого кредиту до договору № 875573002 від 17.02.2021 року (а.с. 42).
Згідно платіжного доручення № 6150ac4f-8712-4022-9c7b-43681827ff89 від 17.02.2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів ОСОБА_1 згідно договору № 875573002 від 17.02.2021 року, в сумі 16250,00 грн (а.с. 79).
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату та на умовах, визначених у договорі. Згідно з п. 2.2. сторони погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором, Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержанні ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника, разом з правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за кредитним договором, та у випадку укладення більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по встановленій формі, підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу Прав вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги ( п. 4.1.). Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року (а.с. 84-87).
28.11.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони погодили внести зміни до п. 8.2., а саме: строк дії Договору встановлено до 31 грудня 2020 року (а.с. 94).
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно з якою сторони виклали Договір Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року у новій редакції. Зокрема, згідно з п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. У п. 8.1 договору вказано про те, що договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. п. 8.2 договору викладено в редакції: «Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором»; з моменту переходу прав вимоги від клієнта до фактора згідно відповідного Реєстру прав вимоги, підписаного сторонами за умовами цього договору, фактор набуває статусу володільця бази персональних даних Боржників, прав вимоги до яких відступаються згідно з цим договором. (а.с.95-101).
Відповідно до додаткової угоди №27 від 31.12.2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 105).
Згідно додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 106).
Відповідно до додаткової угоди №32 від 31.12.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 107).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1), право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку; цей договір набуває чинності та всі права і обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатки, строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 111-113).
Згідно додаткових угод № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року до Договору факторингу №05/0820-01, укладених між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року та до 30.12.2024 року включно (а.с. 120-121).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №875573002 від 17.02.2021 року в розмірі 14288, 19 грн (а.с. 123).
28.11.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №28/10/24-У, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язується відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату та на умовах, визначених у договорі (п. 2.1); в п. 1.1. вказаного договору передбачено, що перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до них, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невідємною частиною договору; перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Строк дії договору закінчується 30.10.2026 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с. 126 -131).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 року відступає на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №875573002 від 17 лютого 2021 року в розмірі 14288,19 грн (а.с. 137-138).
Застосовані норми права
Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Як встановлено з матеріалів справи, 17 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №875573002 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV759QU, сума - 16 250,00 грн, строк - 126 днів.
Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору № 875573002 від 17 лютого 2021 року.
Відповідно до платіжного доручення від 17.02.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16 250, 00 грн, що підтверджується належними доказами.
Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.
Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач посилався на те, що до нього перейшло право вимоги за договором № 875573002 від 17.02.2021 року на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018 року, 05.08.2020 року, 28.10.2024 року, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, а також на підставі вищевказаних реєстрів прав вимоги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої п. 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (а.с.105).
31.12.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року (а.с.106).
31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року (а.с.107).
Згідно витягу з реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр, за яким обчислюється заборгованість за кредитним договором №875573002 від 17.02.2021 року на загальну суму 14288,19 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 8728,23 грн, по відсоткам - 5559,96 грн (а.с. 108-109).
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року (а.с. 111-115).
Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом. 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с. 120).
30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 року включно (а.с.121).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №875573002 від 17.02.2021 року в розмірі 14288,19 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 8728,23 грн, по відсоткам - 5559, 96 грн (а.с. 122-123).
28 жовтня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 28/10/24-У (а.с. 126-132).
За умовами даного договору ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язується відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату та на умовах, визначених у договорі (п. 2.1); в п. 1.1. вказаного договору передбачено, що перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до них, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невідємною частиною договору; перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невідємною частиною цього договору. Строк дії договору закінчується 30.10.2026 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с. 126-131).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 року відступило на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №875573002 від 17 лютого 2021 року в розмірі 14288,19 грн, з яких 8728,23 грн - заборгованість за кредитом та 5559,96 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Укладання договорів факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» до виникнення кредитних правовідносин ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними.
При цьому, право вимоги по кредитному договору №875573002 від 17.02.2021 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.
При цьому, відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів.
Щодо заявленої позивачем суми заборгованості, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.1. договору №875573002 від 17.02.2021 року кредитор зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі 16250,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Кредит надається строком на 126 днів (п.1.2 кредитного договору).
Згідно п.1.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 процентів від суми Кредиту за кожен день користування ним (Дисконтна процентна ставка).
Пунктом 1.5 кредитного договору встановлено, що до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474, 50% річних, що становить 1, 30 % відсотків в день від суми кредиту за час користування (Базова процентна ставка).
Пунктом 1.6. договору встановлено, що умови нарахування процентів за Дисконтною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за кредитним Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує датою платежу.
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» позивачем надано платіжне доручення від 17.02.2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було перераховано кошти на рахунок відповідача (кредитна картка № НОМЕР_1 ) на суму 16250, 00 грн.
Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором заборгованість відповідача за кредитним договором №875573002 від 17.02.2021 року, станом на 06.11.2024 року (включно) складає 14288,19 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 8728,23 грн, по відсоткам - 5559,96 грн.
Згідно розрахунку заборгованості відсотки у розмірі 5559,96 грн нараховано у період з 18.02.2021 року по 23.06.2021 року, тобто в межах строку кредитування (126 днів) (а.с.21).
При цьому варто зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, свого контррозрахунку заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитом у розмірі - 14288,19 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 8728,23 грн, по відсотках 5559,96 грн.
З урахуванням вище викладеного, на підставі ч.1 п.п.1,3,4 ст.376 ЦПК України, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 875573002 від 17.02.2021 у розмірі 14 288,19 грн, яка складається з: 8728, 23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5559,96 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та за розгляд справи апеляційним судом (2422,40+3633,60=6056 грн.).
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що звертаючись до суду апеляційної інстанції представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Тараненко А.І. просив суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну допомогу у розмірі 12 000 грн, з яких 6 000 грн в суді першої інстанції та 6 000 грн в апеляційній інстанції.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу сторона апелянта надала копію договору про надання правової допомоги № 30132024-02 від 30 жовтня 2024 року, що підписано сторонами АО «Тараненко і партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.27-29).
Відповідно до п 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 30132024-02 від 30.10.2024 року.
Відповідно до п. 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Також, позивачем надано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №30132024-02 від 30.10.2024 року, який є додатком до договору (а.с.30), додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої допомоги №30132024-02 від 30.10.2024 року (а.с.31-33), а також акт прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2024 року (а.с.34).
Актом прийому-передачі наданих послуг від 30 жовтня 2024 року, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №30132024-02 від 30.10.2024 року, АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання позовної заяви - 5 000 грн (2 год), вивчення матеріалів справи - 1000 грн (2 год). Всього надано послуг на загальну суму 6000 грн.
Надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, врахувавши складність справи, суть спору, характер послуг, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Стосовно витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
До апеляційної скарги скаржником було долучено акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 30132024-02 від 30.10.2024 року, яким АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання апеляційної скарги - 6000, 00 грн.
Відтак, слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 12000,00 грн за надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити.
Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою діяльністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, заборгованість за кредитним договором №875573002 від 17.02.2021 року у розмірі 14 288,19 грн (чотирнадцять тисяч двісі вісімдесят вісім гривень дев'ятнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою діяльністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, судові витрати у розмірі 6056, 00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень нуль копійок) за сплату судового збору та 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Максюта І.О.
Судді Барков В.М.
Василишин Л.В.