Справа № 727/7691/25
Провадження № 2-а/727/159/25
10 липня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю. О.,
за участю секретаря судового засідання - Боднарук О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
Установив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №847 від 06.06.2025 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП «у зв'язку з тим, що не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+» у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.), чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024».
Вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
Згідно з вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024 року в перший день дії вимог, а саме 18.05.2024 через додаток «Резерв+» позивач уточнив свої облікові дані. Крім того, додатково 11.07.2024 в додатку «Резерв+» відправив запит на виправлення даних, в якому вказав, що з 2005 року перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а 23.07.2024 знову в додатку «Резерв+» відправив запит на виправлення даних, вказавши всі дані свого військового квитка - номер квитка, дату та місце видачі, військове звання, особовий номер, військово-облікову спеціальність, місце посліднього перебування на військовому обліку. В результаті вищевказаних дій 17.04.2025 року позивач був взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тобто в діях позивача відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо уточнення персональних даних.
Крім того, вданій постанові вказано, що відповідно до ст. 268 КУпАП під час складання адміністративного протоколу позивач не надав пояснень. Це твердження є неправдиве, оскільки позивач надав окреме письмове пояснення на паперовому витягу з «Резерв+», про що позивач вказав в адміністративному протоколі ЧМТЦК №847 від 28.05.2025. Також позивачем було вписано в даний адмін. протокол те, що з протоколом він не згідний.
Окрім відсутності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо уточнення персональних даних, як вказано в даній постанові «відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення».
Як вказано в поясненні до адмін. протоколу ЧМТЦК №847 від 28.05.2025 він переїхав з смт. Глибока Чернівецької області в м. Чернівці в січні 2011 року, в лютому 2011 року був прописаний за адресою АДРЕСА_1 , тобто на момент складання протоколу пройшло більше 14 років. Крім того, 18.05.2024 позивач уточнив свої персональні дані через додаток «Резерв+», тобто на момент складання протоколу пройшов один рік і 10 днів.
Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , бо вважає себе невинним, постанову ЧМТЦК №847 від 06.06.2025 необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю у його діях ознак адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та сплином строку давності притягнення до адміністративної відповідальності по даному адміністративному протоколу ЧМТЦК №847 від 28.05.2025.
Також повідомляю, що викладені обставини підтверджуються доказами - копіями постанови ЧМТЦК №847 від 06.06.2025, адміністративного протоколу ЧМТЦК №847 від 28.05.2025, пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.05.2025, оригінали яких знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_5 , копією моєї заяви в ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.06.2025 про оскарження даної постанови з відміткою про отримання та копією відповіді ІНФОРМАЦІЯ_7 від 17.06.2025, копією військового квитка, копією паспорта громадянина України, паперовим витягом з додатку «Резерв+», роздруківкою скріншотів екрана мого мобільного телефону додатку «Резерв+».
На підставі викладеного, позивач просив суд: скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 847 від 06.06.2025 року, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 уважає постанову № 847 від 06.06.2025 про накладення адміністративного стягнення, протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
30.06.2025 суддя своєю ухвалою прийняла та відкрила провадження у справі № 727/7691/25 та призначила справу до розгляду.
09.07.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечують проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 28.05.2025, ОСОБА_1 , 28.05.2025р. о 14:30 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено факт адміністративного правопорушення, а саме: громадянин ОСОБА_2 , який є військовозобов'язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з'явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 порушив вимоги абзацу 7 ч. 3 ст. 1, абзацу 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Розгляд справи відбудеться 06.06.2025 о 10:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), кабінет №25.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.05.2025, в січні 2011 року, під час перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснив переїзд в м. Чернівці і у зв'язку з переїздом звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_9 для постанови на облік і змінив реєстрацію на м. Чернівці, де проживає і до цього часу.
Згідно з постановою № 847 від 06.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , будучи військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що він не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+» у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 по 16.07.2024). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, якій розпочав діяти з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу. Тобто ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постановою визнано винним громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Івано-Франківськ, виданого Івано-Франківськ МУВС МВС в Івано-Франківській області від 05.11.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 08.02.2011.
Згідно з скриншотом з застосунку Резер+ та війс.обліковому документі підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , Постанова ВЛК -, дата ВЛК -, звання - лейтенант, ВОС 701000, організація забезпечення військ (сил) пальним та мастильними матеріалами, відстрочка до 07.08.2025, тип відстрочки п. 13 ч. 1 ст. 23, дата уточнення даних - дані уточнено вчасно.
Згідно з скриншотом з застосунку Резер+ від 16.07.2024 зазначено, що «дані успішно оновлено. І ви зробили це до 16 липня. Цінуємо вашу відповідальність».
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову № 847 від 06.06.2025 протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові № 847 від 06.06.2025, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст.1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 15.03.2025, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення, діяв особливий період.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно з ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого продовжується і який діє на час розгляду справи.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Положення ст. 280 КУпАП встановлюють обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Приписами абз. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (надалі - Закон №3543-XII) визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №3543-XII, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до пп. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
В силу абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 р., який набув чинності 18.05.2024, військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже законодавством для військовозобов'язаних встановлено 60 денний строк для уточнення облікових даних, тобто до 16 липня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є військовозобов'язаним, придатним до військової служби, однак в період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року своїх облікових даних не уточнив, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із доступних способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і відповідно порушив законодавство про військовий обов'язок і військову службу, отже вимог закону не виконав.
Оскільки, ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 по 16 липня 2024 включно) уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 3633-ІХ, тому його дії помилково кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Адже позивач, згідно з самої постанови 847 від 06.06.2025 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 , а згідно з скриншотом з застосунку Резер+ дані уточнено вчасно.
Враховуючи вищезазначене, відповідачем неправомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, штраф накладено неправомірно.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 72-78, 246, 286 КАСУ, ст. 210-1, 251КУпАП, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 847 від 06.06.2025, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000 грн.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 10.07.2025.
Суддя Ю. О. Калмикова