Справа № 713/2028/25
Провадження №2-а/713/34/25
іменем України
10.07.2025 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кириляк А.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся у Вижницький районний суд Чернівецької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В позові просить: постанови відповідача №1195, 1196 від 26.06.2025 р. у справах про адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП , скасувати ,а справи закрити . Скасувати акти перевірки стану військового обліку за №50,№51 від 12.06.2025 року. Скасувати Розпорядження №01, в.о. голови Вижницької районної державної адміністрації від 01.01.2025 року в частині включення ТОВ «Дерево плюс» та ТОВ «ЮМ» в План перевірок організації та стану військового обліку на підприємствах на 2025 рік.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступне.
Пунктом 1 частини першою статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті (ч. 2 ст. 20 КАС України).
Частиною третьою статті 21 КАС України передбачено, що якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Загалом, справи щодо оскарження розпоряджень РДА підсудні адміністративним судам (окружним адміністративним судам).
Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що позовна вимога про скасування Розпорядження №01, в.о. голови Вижницької районної державної адміністрації від 01.01.2025 року в частині включення ТОВ «Дерево плюс» та ТОВ «ЮМ» в План перевірок організації та стану військового обліку на підприємствах на 2025 рік на підставі ч. 2 ст. 20 КАС України підсудна окружному адміністративному суду. Відтак, згідно з ч. 3 ст. 21 КАС України адміністративний позов щодо всіх позовних вимог має бути розглянутий окружним адміністративним судом.
Крім того, позивач просить скасувати акти перевірки стану військового обліку від 12.06.2025 року.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач уважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналіз зазначених положень дозволяє дійти висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
У постанові від 10 червня 2021 року у справі № 380/1854/20 Верховний Суд зазначив, що вжите в законі формулювання «не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтермінує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.
Крім того, Верховний Суд в таких спорах вказував, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.
Подібну за змістом правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 та від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18.
Індивідуальний акт - це рішення суб'єкта владних повноважень, яке стосується конкретних осіб та їх прав або інтересів, і дія якого обмежується виконанням або певним строком. Це акт, що приймається в рамках виконання владних функцій або надання адміністративних послуг.
Акт перевірки, як правило, не є індивідуальним правовим актом, оскільки він не створює, не змінює і не припиняє правових відносин для конкретної особи, а лише фіксує певні обставини. Акт перевірки є документом, що відображає результати перевірки, проведеної контролюючим органом. Він може бути підставою для прийняття подальших рішень, але сам по собі не є рішенням, яке встановлює права та обов'язки.
На підставі вищенаведеного , акти перевірки не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень та не можуть бути предметом оскарження у розумінні КАС України
Ураховуючи наведені висновки Верховного Суду, обставини, щодо яких виникли спірні правовідносини, суд роз'яснює позивачу, що спір в цій частині не віднесений до юрисдикції жодного суду, оскільки не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Враховуючи викладене, суд пропонує позивачу уточнити позовні вимоги з урахуванням розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, визначеної статтею 20 КАС України та відповідно до ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.
Керуючись ст. 19-21, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення , - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити, що у випадку якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Антоніна КИРИЛЯК