10.07.25
Справа № 635/5055/25
Провадження № 1-кс/635/1117/2025
10 липня 2025 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Харківського районного суду Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020004040 від 21 березня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Островерхівка, Зміївського району, Харківського району, Харківської області, громадянина України, українця, має середню освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат» на посаді гранатометника 1 стрілецького відділення
2 стрілецького взводу 7 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону, раніше судимого останній раз: 20.12.2017 Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 17, ч. 3
ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 25.01.2022 з місць позбавлення волі, проживав (до затримання) за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 62025170020004040 від 21.03. 2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
У засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу
у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись
на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розслідування або суду, що підтверджується, тим що обвинувачений є військовослужбовцем військової служби, місцезнаходження військової частини, в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання
і процедура виконання покарання. Також вказаний ризик, обґрунтовується тим,
що ОСОБА_4 починаючи з 20.12.2024 вже перебував у розшуку, переховуючись від органу досудового розслідування та його було знайдено лише 09.04.2025. Крім того, вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні,
що підтверджується тим, що обвинувачений, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючи або умовляючи їх, так
і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали
на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин, а також вчинити інше кримінальне правопорушення
чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, що підтверджується тим, що перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин. Крім цього, останній може продовжити вчиняти злочин у якому обвинувачується. Прокурор зазначив, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_4 та відповідно до ст. 194 КПК України, йому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
а визначений розмір застави згідно з ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.05.2025 залишити без змін.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати нічний домашній арешт.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.05.2025 відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою
із визначеною сумою застави у розмірі 20 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі
60 560,00 гривень. Строк дії ухвали встановлено до 26.07.2025.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу
є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини,
а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах
та порядку, встановлених законом.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025170020004040 від 21.03.2025 в рамках заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Суд, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,
а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд враховує, суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, та положення ч. 8 ст. 176 КПК України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану
до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у вигляді тримання під вартою.
Так, суду стороною захисту не надано доказів щодо можливості обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Крім того, суд вважає, що згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання,
що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні,
у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, дійшов висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Крім цього, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 його процесуальних обов'язків у разі її внесення та відповідає тяжкості кримінального правопорушення у якому він обвинувачується.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 07 вересня 2025 року в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з продовженням визначеної суми застави в розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок
ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця проходження служби; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Строк дії ухвали до 07 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити
до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя ОСОБА_8