Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/6172/25
Провадження № 1-кп/644/747/25
10 липня 2025 р. м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова в особі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду та судового засідання, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ № 12025226210000250 від 26.05.2025 щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Томахівка Вовчанського району Харківської області, з середньо-технічною освітою, одруженого, тимчасово безробітного, маючого інвалідність ІІ групи, зареєстрованого та фактично проживаючо за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
09.07.2025 до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту, зокрема, додані:
- письмова заява ОСОБА_2 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні, яка також підписана захисником;
- письмова заява ОСОБА_3 щодо ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- розписки ОСОБА_2 про отримання копій обвинувального акту та матеріалів дізнання, які також підписані захисником;
- матеріали досудового розслідування.
Обвинувачений не затримувався та стосовно нього запобіжний захід не обирався.
Враховуючи зазначене, суд вважав за можливе розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 України, в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду та судового засідання, із зазначенням у вироку на підтвердження встановлених судом обставин замість доказів тих обставин, які були встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, що узгоджується з приписами статей 381, 382 КПК України.
17 травня 2025 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, будинок 17, на 4 поверсі, зустрів раніше малознайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де між ними виник словесний конфлікти на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Далі ОСОБА_2 , реалізуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_3 та кулаком правої руки наніс йому один удар в обличчя, а саме - в ділянку носа.
Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_2 , спричинив потерпілому ОСОБА_3 , згідно з висновком судово - медичної експертизи №09-438/2025 від 12.06.2025, тілесні ушкодження у вигляді перелома кісток носу в нижній третині зі зміщенням, що належить до легких тілесних ушкоджень, шо спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року. Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Викладені вище судом обставини не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. При призначенні обвинуваченому покарання, суд на підставі ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, середньо-технічну освіту, тимчасово безробітній, одружений, не має судимостей, має інвалідність ІІ групи, знятий з військового обліку з 30.09.2008 внаслідок непридатності до військової служби за станом здоров'я, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 2007 перебуває на обліку у психіатра КНП ХОР «ОПНД» з приводу шизофренії параноїдної, за місцем мешкання характеризується позитивно, вину визнав. В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, про яке вказано у обвинувальному акті, зі змістом якого погодився обвинувачений. Обставин, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено. Частина 2 статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду та обмеження волі. Обираючи обвинуваченому вид покарання суд враховує відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України майновий стан обвинуваченого, який тимчасово безробітній, при цьому у суду відсутні відомості про наявність у нього будь-якого доходу, до того ж обвинувачений має інвалідність ІІ групи. Отже суд доходить висновку про відсутність підстав для призначення покарання у виді штрафу, виправних робіт чи громадських робіт. Отже, для виправлення обвинуваченого недоцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, виправні роботи, або громадські роботи, оскільки у суду немає відомостей про працевлаштування обвинуваченого та наявність у нього достатнього для сплати штрафу розміру доходу. На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України. Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у провадженні відсутні, речові докази відсутні. Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Роз'яснити, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Не обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку надіслати або вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_4