Справа № 643/7695/25
Провадження № 1-кп/643/851/25
10.07.2025 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12025226830000021, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, звільненого 09.03.2025 з військової служби за станом здоров'я, раніше не судимого, має статус ВПО, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , 04.04.2025 приблизно о 10:00 год. замовив у невстановленої особи за допомогою мессенджеру Telegram психотропну речовину PVP, попередньо обговоривши спосіб розрахунку та місце її отримання. В подальшому, ОСОБА_4 перерахував на вказаний невстановленою особою банківський рахунок грошові кошти у розмірі 504,00 грн. в якості розрахунку за раніше замовлену психотропну речовину та отримав за допомогою повідомлення в мессенджері Telegram місце її перебування. 04.04.2025 приблизно об 11:00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаними в листуванні з невстановленою особою координатами на відкритій ділянці місцевості, поруч з дев'ятиповерховим панельним будинком № 5 по вул. Амосова в Немишлянському районі м. Харкова, біля гаражів із землі підібрав два прозорі полімерні пакунки з кристалічною речовиною білого кольору всередині. Розуміючи, що всередині пакунків міститься замовлена ним психотропна речовина, ОСОБА_4 , діючи умисно, з мотивів реалізації особистих потреб, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, поклав їх до бокового відділення барсетки, що була при ньому, сховавши серед особистих речей, тим самим незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та почав її незаконно зберігати для подальшого особистого вживання без мети збуту, з мотивів реалізації особистих потреб.
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 , незаконно зберігаючи при собі вищевказану психотропну речовину, вирушив від зупинки громадського транспорту «вулиця Руслана Плоходько» звідки проїхав трамваєм № 8 до зупинки громадського транспорту «станція метро «Захисників України», при цьому, частину замовленої ним психотропної речовини вжив шляхом паління, залишки від чого помістив до наявної у нього порожньої пачки з-під цигарок для подальшого повторного вживання, тим самим незаконно перевіз раніше придбану психотропну речовину PVP. 04.04.2025 о 20:05 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у вестибюлі «станції метро «Захисників України» КП «Харківський метрополітен», розташованої в будівлі № 94-М по проспекту Героїв Харкова в Салтівському районі м. Харкова був зупинений працівниками поліції, відповідно до ст.ст. 31, 32 Закону України «Про національну поліцію» для перевірки документів особи, під час якої ОСОБА_4 на запитання поліцейських щодо наявності у нього заборонених предметів чи речовин, пояснив, що має при собі наркотичний засіб - PVP, який він придбав (замовив) та зберігав для власного споживання без мети збуту. Того ж дня в період часу з 20 год. 32 хв. по 21 год. 40 хв. під час огляду місця події на території станції метро «Захисників України» КП «Харківський метрополітен», розташованої в будівлі № 94-М по проспекту Героїв Харкова в Салтівському районі м. Харкова, ОСОБА_4 надав для огляду та подальшого вилучення два прозорі полімерні пакунки з кристалічною речовиною білого кольору та пачку з-під цигарок з вугільними залишками від паління, загальною масою 0,6143 г, які містять в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP становить: 0,3123 г, 0,0660 г, 0,0712 г. Загальна маса - 0,4495 г. Відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця № І, список № 2).
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ч.4 ст. 309 КК України, у зв'язку з тим, що він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування, що підтверджується Епікризом КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» №2473 від 10.06.2025.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити. Визнав факт, незаконного придбання, перевезення та зберігання психотропних речовин без мети збуту. Зазначив, що добровільно звернувся для проходження курсу лікування від наркоманії та пройшов лікування в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня».
Прокурор проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження з підстав передбачених ч.4 ст. 309 КК України, не заперечував.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно зі ч.1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальний правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КПК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У ст.1 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15.02.1995 №62/95-ВР визначено наступні поняття: наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз "наркоманія"; добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника.
Згідно із роз'ясненнями, наданими судам у пунктах 23 та 24 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002р. "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. За змістом норми, передбаченої ч.4 ст.309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" Пленум Верховного Суду України роз'яснив судам, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України за наявності обставин, передбачених цією нормою закону, для суду є обов'язковим.
При цьому суд враховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29.11.2021 року (справа № 357/11205/19 провадження № 51-2776 кмо 21), згідно якого добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
Таким чином, суд відповідно до положень кримінального закону, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України, повинен з'ясувати: 1) чи вчинила особа злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України; 2) чи звернулася особа до лікувального закладу добровільно, а не вимушено, тобто чи ставила вона за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин; 3) чи розпочала лікування.
Згідно Епікризу КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» №2473 від 10.06.2025 вбачається, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.05.2025 по 10.06.2025 з діагнозом Висновок ЛКК: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів (солі). Згубне вживання. F 15.1.
Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (далі - Закон) наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною.
Однак наркоманія - загальна назва хвороб, що проявляються патологічним потягом до постійного вживання в зростаючих кількостях наркотичних препаратів і наркотичних речовин внаслідок стійкої психічної й фізичної залежності від них.
Після прийняття вказаного Закону відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 1998 року № 297 "Про перехід органів і закладів охорони здоров'я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду" в Україні здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров'я - з 01 січня 1999 року.
Згідно з чинним Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я НК 025:2021 Міністерства охорони здоров'я України, узгодженим з МКХ-10, у системі обліку і звітності в охороні здоров'я хворобу за класифікацією "наркоманія" не зазначено.
Суд зазначає, що формулювання наявності у певної особи залежності від психоактивних речовин шляхом зазначення про наявність «психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психостимуляторів (солі)» є таким, що охоплюється терміном «наркоманія» у розумінні Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року та відповідає цілям правозастосування ч. 4 ст. 309 КК.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що встановлений у ОСОБА_4 діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів (солі)» відповідає терміну «наркоманія» у розумінні Закону.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії, а тому на переконання суду є всі правові підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження.
Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 та ч.2 ст.124 КПК України.
Ухвала слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.04.2025 про арешт майна підлягає скасуванню.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 288, 314, 372 КПК України, ч.4 ст.309 КК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226830000021 від 05.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/121-25/8679-НЗПРАП від 14.04.2025 в розмірі - 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім)грн. 00коп.
Речовий доказ: сейф-пакет PSP2164702 з двома прозорими полімерними пакунками з кристалічною речовиною білого кольору та пачку з-під цигарок з вугіллям (залишками) PVP, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області (квитанція №2677 від 28.04.2025) - знищити.
Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.04.2025 про арешт майна - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1