Справа № 643/10502/25
Провадження № 1-кс/643/3617/25
10 липня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017,-
ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017.
В обґрунтування скарги зазначила, що в провадженні Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР в м. Полтава перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42017220000000097 від 02.02.2017 за ч.1 ст.192 КК України, яке було зареєстроване на підставі її заяви за фактом заподіяння їй майнової шкоди. 12.06.2025 нею направлено до слідчого у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017 клопотання про допит потерпілої ОСОБА_3 , виклик для проведення слідчої дії просила направити на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 . До теперішнього часу постанову чи відповідь про результати розгляду заяви відповідно до положень ч.2 ст.220 КПК України їй не вручено. Зазначене дає підстави вважати, що слідчим у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017 не розглянуто її клопотання.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до його початку подав заяву, в якій просив розгляд скарги проводити без участі представника ТУ ДБР у м. Полтаві та відмовити у її задоволенні, у зв'язку з тим, що слідчі (процесуальні) дії, про які клопоче заявниця або вже проведені в межах здійснення досудового розслідування або не містять достатніх відомостей, що можуть вказувати на можливість досягнення їх мети, а саме отримання доказів за результатом їх проведення. Також надав матеріали кримінального провадження №42017220000000097 від 02.02.2017 - для огляду їх судом.
Заявниця у судовому засіданні скаргу підтримала, просила задовольнити. Звернула увагу на те, що судом порушуються її права і перебуваючи у нарадчій кімнаті слідчим суддею будуть приховані докази бездіяльності слідчого, оскільки у судовому засіданні він не вивчив матеріали кримінального провадження, надані слідчим, та відмовлено їй у ознайомленні з ними. При цьому, вказала, що їй достеменно відомо, що матеріали кримінального провадження не містять доказів розгляду її клопотання, а також направлення їй повідомлення щодо його розгляду.
Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника, ознайомившись із скаргою та матеріалами кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні здійснюється, у тому числі, слідчим суддею (п.18 ч.1 ст.3 КПК України) та регламентовано положеннями ст.ст.303-307 КПК України.
При цьому, щодо вимоги заявниці у наданні їй матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, слідчий суддя наголошує, що статтями 221, 290 КПК України унормовано спеціальний порядок доступу до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, тобто матеріалів досудового розслідування (матеріалів кримінального провадження).
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Положеннями ст.222 КПК України про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, на стадії досудового розслідування саме прокурор або слідчий є тією особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і приймає рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей, у тому числі на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
До повноважень слідчого судді, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження учасників кримінального провадження, не входить та нормами кримінального процесуального законодавства України не визначено.
Встановлення такого запобіжника щодо доступу до матеріалів досудового розслідування здійснено з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди як інтересам розслідування, так й інтересам учасників кримінального провадження. Адже, передчасне розголошення інформації про докази, їх зміст та сукупність, з одного боку створює ризик знищення або зміни других похідних доказів, які не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, з іншого боку порушує принцип презумпції невинуватості та поваги до гідності особи.
За змістом ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України.
Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у відповідності до КПК України, і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
Порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування врегульовано статтею 220 КПК України. Відповідно до цієї статті такі клопотання слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з ч.1 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Як вбачається з положень ч.3 вказаної статті цього Кодексу, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
У розумінні статті 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які дізнавач, слідчий, прокурор зобов'язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися протиправною бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов'язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.
Відповідно наведене вказує, що бездіяльність як предмет судового оскарження має місце тоді, коли в установлений статтею 220 КПК України термін слідчий, прокурор не виконує дій, визначених цією статтею як обов'язкові, - не повідомляє особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду та/або не приймає жодного з альтернативно можливих рішень - не задовольняє клопотання і не виносить мотивованої письмової постанови про відмову у його задоволенні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року в провадженні №11-945сап18).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №42017220000000097 від 02.02.2017 суб'єктом оскарження було отримано клопотання особи, яка подала скаргу.
Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 23.06.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні - відмовлено у повному обсязі.
Листом ТУ ДБР у м. Полтаві №30825-25/15-02-2/27575-25/п від 23.06.2025 ОСОБА_3 повідомлено про розгляд її клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №№42017220000000097 від 02.02.2017, а саме її допиту у якості потерпілої та відповідно до вимог ч.2 ст.220 КПК України направлено копію постанови про відмову у задоволенні клопотання від 23.06.2025.
Беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги скарги ОСОБА_3 повністю спростовані матеріалами кримінального провадження №42017220000000097 від 02.02.2017, в яких міститься лист-повідомлення №30825-25/15-02-2/27575-25/п від 23.06.2025.
Таким чином, бездіяльність, як предмет судового оскарження, щодо невиконання слідчим вимог ст.220 КПК у встановлений процесуальний строк, а також із дотриманням порядку розгляду клопотання, за таких обставин відсутня.
Факт неотримання заявницею письмового повідомлення про розгляд її клопотання відповідно до вимог ст.220 КПК України, не може свідчити про бездіяльність слідчого з розгляду клопотання від 12.06.2025, у зв'язку з чим, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017, є необґрунтованою та безпідставною, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчим суддею може бути постановлена ухвала про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 303-304, 306, 307, 309, 376 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017 - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №42017220000000097 від 02.02.2017 повернути до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві - для продовження досудового розслідування.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1