Справа № 626/1512/25
Провадження № 2/626/627/2025
Іменем України
03.07.2025 року м.Берестин Берестинський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.
за участю секретаря Скачко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9717536 в сумі 25148,76 грн. та вирішити питання судових витрат. та витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 7000 ,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11 квітня 2024 року між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит" (далі - ТОВ "Макс Кредит") та відповідачем укладений договір кредитної лінії №00-9717536 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 1.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 7800 гривень.
Відповідно до пункту 1.4. позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 06 травня 2024 року та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).
Посилається на те, що кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав, про що свідчить інформаційна довідка від ТОВ "Платежі Онлайн" від 23 грудня 2024 року, однак, відповідач в порушення умов договору не сплатила заборгованість по кредиту.
17 грудня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9717536 від 11.04.2024 року.
02 квітня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9717536 від 11.06.2024 року в розмірі 25148,76 грн.
З врахуванням наведеного, ТОВ "Юніт Капітал" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-9717536 від 11 квітня 2024 року, яка станом на день відступлення прав вимоги становить 25148,76 грн та складається з наступного: 8580,00 грн - заборгованість по кредиту; 16568,76 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не прибули. Представник позивача в судове засідання надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, згоден на розгляд справи в його відсутність та винесення заочного рішення. За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 11.04.2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9717536 на умовах повернення кредиту в кінці його строку, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 7800 гривень строком на 360 днів до 06 квітня 2025 року зі сплатою процентів за користування кредитом..
Згідно з пунктом 1.5 договору тип процентної ставки - фіксований. За змістом пунктів 1.5.1, 1.5.2 договору стандартна процентна ставка становить 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, знижена процентна ставка - 2,22 %.
Відповідно до пункту 2.8 договору кредит у сумі 7800 гривень підлягає перерахунку 11 квітня 2024 року на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
Кредитний договір від 11 квітня 2024 року №00-9717536 підписано сторонами в електронній формі, зокрема ОСОБА_1 - одноразовим ідентифікатором № 05027. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором №48942.
Факт перерахування 11 квітня 2024 року грошових коштів ОСОБА_1 підтверджено ТОВ "Платежі онлайн", яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, довідкою від 23 грудня 2024 року про переказ на картку № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 7800 гривень, транзакція № 41285-91087-58594.
17 грудня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компнаія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за умовами якого ТОВ "Макс Кредит" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9717536 від 11 квітня 2024 в розмірі 25148,76 грн .
Крім того, 02 квітня 2025 року між ТОВ "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 020-425-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9717536 від 11 квітня 2024 року на загальну суму 25148,76 грн.
Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 11 квітня 2024 року № 00-9717536, станом на 17.12.2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 25148,76 грн, з яких: 7800,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 16568,76 грн - прострочена заборгованість за процентами .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626,628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першоїстатті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
Згідно з пунктами 6, 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертастатті 11 Закону № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що кредитний договір від 11 квітня 2024 року № 00-9717536 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 підписано останнім одноразовим ідентифікатором №05027, який було надіслано на номер відповідача НОМЕР_2. У договорі зазначені всі необхідні дані про особу ОСОБА_1 необхідні для його ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, офіційно зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону.
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подалвзаявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови таких, після чого позикодавець надіслав за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону НОМЕР_2 (міститься в реквізитах договору) одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідача з його умовами, оскільки без здійснення вказаних дій останньою кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону № 675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Щодо виконання кредитодавцем обов'язку щодо переказу (надання) кредитних коштів
Суд виходить із того, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).
Як вбачається з умов кредитного договору від 11 квітня 2024 року № 00-9717536 , зокрема пунктів 1.1, 2.8 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити банківської картки, вказаної клієнтом, і останній несе повну відповідальність за правильність вказаних ним у договорі реквізитів.
Як вбачається із пункту 2.8 договору відповідачем зазначено наступний номер електронного платіжного засобу (банківської картки) № НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, факт перерахування грошових коштів ОСОБА_1 підтверджено листом ТОВ "Платежі онлайн" від 23.12.2024 року про переказ на картку № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 7800 гривень, транзакція № 41285-91087-58594.
Відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером, яка вказана ним в договорі, йому не належить.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про доведеність факту переказу (надання) кредитних коштів відповідачу.
За змістом частини другоїстатті 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором.
Як слідує із пунктів 1.3, 7.2 кредитного договору строк користування кредитом сторонами визначено з 11 квітня 2024 року до 06 квітня 2025 року (360 днів).
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Як вбачається зі змісту пункту 4.2.6 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець відповідно до частини четвертоїстатті 16 Закону України "Про споживче кредитування" має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за надання кредиту.
Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до умов договору, сторони погодили, що стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, і застосовується у межах строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки (пункт 1.5.1 договору).
Знижена процентна ставка становить 2,22 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, і надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною пунктом 1.3.1. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (пункт 1.5.2 договору).
Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10, 00 % від суми кредиту, що складає 780,00 грн, яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах визначених пунктом 3.4 цього Договору (пункт 1.6 договору).
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору. Розрахунок заборгованості по кредитному договору та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.
Доказів того, що ОСОБА_1 , сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Також судом встановлено, що за наявним у матеріалах справи, за кредитним договором право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", що підтверджується договорами факторингу, укладених між первісним кредитором, ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем.
Станом на 11.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9717536 від 11.04.2024 року складає 25148,76 грн, з яких: 8580,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 16568,76 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Доказів виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 00-9717536 від 11.04.2024 року матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 00-9717536 від 11.04.2024 року, укладеним між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 , право вимоги за яким за договором факторингу №020425-У від 02.04.2025 року перейшло до ТОВ "Юніт Капітал", позивачу у справі, у вказаному розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі№ 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ "Юніт Капітал" здійснювало адвокатське бюро "Тараненко та партнери". На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року. Суд враховує складність даної справи, а також надані адвокатом послуги та приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним, а тому задоволенню підлягають понесені позивачем витрати на правову допомогу частково, а саме в сумі 2000,00 грн., що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 251, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "Юніт Капітал" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 00-9717536 від 11.04.2024 року у розмірі 25148 (двадцять п'ять тисяч сто сорок вісім) гривень 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "Юніт Капітал" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. , витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко