Справа№ 953/6569/25
н/п 3/953/2002/25
"09" липня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24 травня 2025 року о 22 годині 30 хвилин у м. Харкові по вул. Сумська, 60 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser 150, державний номерний знак НОМЕР_2 , заїхав на тротуар та здійснив наїзд на огорожу, внаслідок чого отримані механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.
Крім того, 24 травня 2025 року о 22 годині 30 хвилин у м. Харкові по вул. Сумська, 60 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser 150, державний номерний знак НОМЕР_2 , став учасником ДТП та з невідомих причин покинув місце події, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження суду 26 червня 2025 року. ОСОБА_1 достовірно було відомо про знаходження матеріалу відносно нього в провадженні суду, про що в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис останнього, тобто він був обізнаний про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу, однак в судове засідання не з'явився, причини його неявки суд визнає неповажними.
Приймаючи до уваги, що законом передбачені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення 15 днів (ст. 277 КУпАП) та строки накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому також враховую, що адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП, інкриміновані ОСОБА_1 не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Суд зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням такої особи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про розгляд судом складеного відносно нього адміністративного матеріалу, однак до суду не з'явився, проте скористався правом на надання своїх письмових пояснень, які містяться у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до яких він зазначив, що під'їхав до закладу Che Bar, заїхав на тротуар 24.05 о 22.00, стовп не бачив, пошкоджень не мав, після цього набрав поліцейський, приїхали на місце, ознак ДТП не було.
Тому суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла до таких висновків.
Як випливає зі змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності може бути лише вчинення особою адміністративного правопорушення.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Також основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Отже, диспозиції статті 124, статті 122-4 КУпАП не встановлюють певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку п. 10.1 та п.2.10 «а» ПДР України, як зазначено в протоколах.
Тому розглядаючи дану справу, суддя вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог ПДР України.
В правилах дорожнього руху в п.10.1 зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В правилах дорожнього руху в п.2.10 а зазначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Факт вчинення адміністративних правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 364359 від 17 червня 2025 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 364365 від 17 червня 2025 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 травня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортом інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону 3 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Русакова О.
Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколах відображають об'єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки об'єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об'єктивна сторона такого діяння полягає в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.
Складені працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та ст. 122-4 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
У відповідності зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин вчиненого правопорушення, особи правопорушника, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху № 953/6569/25»).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т.В. Юрлагіна