Справа № 638/5027/25
Провадження № 2/638/3878/25
10 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретарів Дудка Є.М., Рудській В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної військової адміністрації, Харківської міської ради, Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та володіння майном шляхом зняття заборони відчуження, -
20.03.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначено, що він на законній підставі, як член сім'ї, постійно проживає та зареєстрований з 06.06.2006 у житловому будинку АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір'ю ОСОБА_2 , яка 12.02.2025 набула право власності на 14/300 частин будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 . ОСОБА_2 перебуває у немічному стані, а тому позивач оформляв на неї спадщину після померлого батька та дізнався, що вказаний будинок перебуває під обтяженням «заборона». Зазначене обтяження на будинок створює позивачу перешкоди у володінні та користуванні нерухомим майном, після смерті батька перешкоджає зареєструвати у будинку членів сім'ї, отримувати дозволи компетентних органів щодо здійснення будівництва та проведення капітального ремонту. У зв'язку з чим позивач просить скасувати обтяження «заборона», яке зареєстроване першою Харківською державною нотаріальної конторою на підставі рішення бн від 22.01.1986 Облвиконкому.
20.03.2025 протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями вказану цивільну справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
21.03.2025 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито загальне провадження у справі.
14.04.2025 представником Харківської обласної військової адміністрації подано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що згідно з додатком до рішення Облвиконкому від 21.12.1987 № 533, яке прийнято за наслідком рішення Харківського міськвиконкому № 145-48 від 13.05.1987 № 145-48 «Про будівництво житлового кварталу по АДРЕСА_2 » (додається позивачем до позовної заяви), до переліку домів, які належать громадянам на праві приватної власності та які підлягають знесенню - взагалі не входить житловий будинок АДРЕСА_1 , щодо якого позивач намагається скасувати обтяження заборону. Виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів прийнято рішення від 25.12.1985 № 433-3. Тобто, саме вищевказаним рішенням постановлено вилучити у громадян земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, які належать їм на праві приватної власності згідно із додатками до вказаних рішень (у тому числі домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 ) та відвести їх (земельні ділянки) Виробничому об'єднанню «Харківський завод Електроапаратури» для будівництва житлових будинків і об'єктів обслуговування населення в мікрорайоні АДРЕСА_3 . Отже, з урахуванням рішення Харківської міської Ради народних депутатів від 25.12.1985 № 433-3 та відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 № 1131 «Про порядок відшкодування громадянам вартості належних їм житлових. будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або суспільних потреб, і забезпечення їх житловою площею» в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 21.10.1983 № 1015, виконавчим комітетом Харківської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 22.01.1986 № 35 «Про знесення індивідуальних житлових будинків, у зв'язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво». До переліку житлових будинків, які дозволено зносити віднесено, у тому числі, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . рішення виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів від 22.01.1986 № 35 «Про знесення індивідуальних житлових будинків, у зв'язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво», яке стало підставою для реєстрації обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, прийняте відповідно до норм чинного на час його прийняття законодавства, на теперішній час не втратило чинність, не скасоване та не визнано недійсним. З цього слідує, що зареєстрована Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою заборона не втратила свого призначення та не може бути скасована судом, так як рішення, що стало підставою для накладення заборони на спірний об'єкт - будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1 - є чинним та в подальшому підлягає виконанню. невиконання рішення виконавчого комітету Харківського обласної ради народних депутатів від 22.01.1986 № 35 «Про знесення індивідуальних житлових будинків, у зв'язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво» само по собі не припиняє його дію, оскільки у вказаному рішенні не зазначено строк його виконання, а тому, вважаємо, що і підстави для скасування обтяження у вигляді заборони реєстраційний номер обтяження 5620447, 07.09.2007, архівний номер: 2790153HARKOV1, архівна дата: 24.04.2001. Дата виникнення: 21.04.2001 року, № реєстра: 14284, внутр. № 3701F63925F2282F3В5А на будинок АДРЕСА_1 , яке зареєстровано Першою Харківською державною нотаріально конторою 24.04.2001 року - відсутні. спірний житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності саме ОСОБА_2 (матері позивача), яка, як вже зазначалося раніше, успадкувала від чоловіка ОСОБА_7 (померлого батька позивача) лише 140/300 частки вказаного житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами. З урахуванням вищезазначеного, вбачається, що на теперішній час у позивача ОСОБА_1 відсутнє право власності, у тому числі право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . в матеріалах справи відсутні як докази того, що заборона відчуження вказаного об'єкта нерухомого майна накладена в інтерсах Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», так і відсутні докази того, що останньому були передані в користування, чи володіння, чи розпорядження земельні ділянки, зокрема по АДРЕСА_1 , зокрема і земльної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 . З урахуванням вищезазначених обставин, вважаємо, що ДП «Харківський завод електроапаратури» не є належним відповідачем у даній, оскільки не є особою, в інтересах якої встановлено обтяження, та не є особою, якій передано в користування, чи володіння, чи розпорядження земельну ділянку, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 . позивач упускає вищезазначений факт про те, що зняття заборони з нерухомого майна, а саме з житлового будинку АДРЕСА_1 вже було предметом спору у справі № 638/10194/21 та щодо якого вже є рішення, що набрало законної сили ще у 14.03.2024. Також, вищезазначені обставини свідчать про обізнаність позивача у наявності обтяження на вказаний житловий будинок, як мінімум, з моменту першого звернення до суду, а саме 06.07.2021, що підтверджується встановленими судом обставинами, викладеними у мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.01.2023 по справі № 638/10194/21. Таким чином, позивачем пропущено строк на звернення до суду. У зв'язку з чим представник ХОДВА у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.
14.04.2025 представником позивача ОСОБА_8 - адвокатом Ковалем А.П. подао відповідь на відзив, у якій зазначено, що збереження існуючого стану речей із обтяженням будинку, внаслідок чого позивач невизначено тривалий час у подальшому не може здійснити правомочност законного користувача нерухомого майна щодо його обслуговування та відновлення не відповідає принципу правової визначеності. Щодо позовної давності зазначив, що позивач зареєстрований у батьківскому будинку як член сім'ї співвласника будтинку, але має свою сім'ю та до початку 2024 року фактично проживав у своємо житлі за іншою адресою. Після смерті батька у 2024 його мати знемогла та наразі потребує догляду, тож позивач пройняв рішення жити з нею, у лютому 2025 року оформив на неї спадщину тоді і дізнався про обтяження. У зв'язку з потребою переїзду для фактичного проживання до матері виникла потреба у капітальному ремонті будинку а отриманні відповідних дозволів. Про судовий спір матері щодо вказаного обтяження у 2022 році не знав, оскільки фактично мешкав у іншому місці, а мати на той час самостійно вирішувала всі побутові питання. Отже строк позовної давності не пропущено позивачем. Судове рішення від 31.01.2023 за позовом ОСОБА_2 про скасування заборони зі спірного будинку не позбавляє іншу особу, яка не була учасником справи, звернутися до суду з позовом. У зв'язку з чим просив задовольнити позов.
ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
02.06.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
01.07.2025 представником відповідача ХМР - Кукуєвою В.І. подано пояснення у справі, у яких зазначено, що позивач не є власником/співвласником вказаного об'єкта нерухомості. У позовній заяві позивач посилається на те, що у власником будинку є його мати, а він є членом її сім'ї та з урахуванням роз'яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вважає, що він має право на звернення до суду із вказаним позовом, з чим не погоджуються з огляду на наступне. реєстрація в житловому приміщені забезпечує лише право на проживання у визначеному житлі. Факт реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 не дає підстав вважати його власником або особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). При цьому, позивачем не обґрунтовано та не доведено, які саме його права порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачами , що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. власник житла, який має право вимоги за вказаним позовом - ОСОБА_2 вже зверталась до суду із позовною заявою про зняття заборони з нерухомого майна (справа № 638/10194/21). Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова у справі № 638/10194/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв'язку з недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами підстав для скасування обтяження нерухомого майна (заборону на нерухоме майно). Вказане судове рішення ОСОБА_2 не оскаржувалось та набрало законної сили 14.03.2023. Рішення виконавчого комітету Харківського обласної ради народних депутатів від 22.01.1986 № 35 «Про знесення будинків, що належать громадянам на праві особистої власності у зв'язку з відведенням земельних ділянок під будівництво» є таким, що видано у відповідності до діючого на момент видачі рішення законодавства, не скасоване у судовому порядку, недійсним не визнано. Отже, зареєстрована Першою харківською державною нотаріальною конторою заборона відчуження спірного майна не втратила свого призначення та не може бути скасована, так як рішення Облвиконкому від 22.01.1986 № 35, яке стало підставою для накладення обтяження, є чинним та підлягає виконанню. Посилання позивача про те, що термін виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 13.05.1987 № 145-48 та рішення виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів від 22.01.1986 № 35 сплив ще у 1990 року є лише припущенням позивача та не відповідає змісту самих рішень. До того, ж рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 13.05.1987 № 145-48, а яке посилається позивач, не стосується обставин справи, оскільки не охоплює адресу будинку по АДРЕСА_1 . Натомість, невиконання рішення виконавчого комітету Харківського обласної ради народних депутатів від 22.01.1986 № 35 «Про знесення будинків, що належать громадянам на праві особистої власності у зв'язку з відведенням земельних ділянок під будівництво» само по собі не припиняє його дію, оскільки в цьому рішенні не зазначено строк його виконання. Таким чином, невиконання рішення Облвиконкому від 22.01.1986 № 35 по теперішній час не може бути підставою для скасування заборони відчуження спірного нерухомого майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровано 07.09.2007 за № 5620447 Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі рішення Облвиконкому від 22.01.1986 № 35. Крім наведеного, матеріали справи не містять доказів виконання/невиконання покладених на ДП «Харківський завод електроапаратури» зобов'язань, щодо надання житла та виплати грошової компенсації у зв'язку з відселенням зі спірного домоволодіння у порядку встановленому чинним, на той час, законодавством, зокрема, на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 № 468 «Про порядок відшкодування громадянам вартості належних їм житлових будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або суспільних потреб, і забезпечення їх житловою площею». Отже, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують доводи позивача щодо невиплати власникам житла компенсації у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 № 468. Крім того, представником ДП «Харківський завод електроапаратури» також не надано належних доказів, що свідчать про не виконання ним зобов'язання щодо виплати чи невиплати власникам будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідної компенсації. У зв'язку з чим представник відповідача ХМР просила відмовити у задоволені позову.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, уповноважив адвоката Коваля А.П. представляти його інтереси в суді.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль А.П. у судовому засіданні підтримав позов, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому та у відповіді на відзив.
Представник відповідача ХМР - Кукуєва В.І. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні. З підстав, викладених у письмових поясненнях.
Третя особа ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представники відповідачів ДП «Харківський завод електроапаратури», ХОДВА та треті особи Дегтярьова Т.П., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.06.2006 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №651220-2021 від 18.02.2021.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418409645 від 18.03.2025 власником будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 , розмір частки 140/300, ОСОБА_3 , розмір частки 60/300, ОСОБА_7 , розмір частки 140/300, ОСОБА_4 , розмір частки 100/900, ОСОБА_5 , розмір частки 100/900, ОСОБА_6 , розмір частки 100/900.
12.02.2025 ОСОБА_2 (мати позивача) отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 140/300 часток жилового будинку садибного типу з господарчими спорудами АДРЕСА_1 .
Отже, власником спірного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 є, зокрема ОСОБА_2 (мати позивача). Позивач у справі має зареєстроване місце проживання за адресою спірного будинку.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418409645 від 18.03.2025 спірний будинок по АДРЕСА_1 перебуває під обтяженням: 5620447 від 07.09.2007.
Державним архівом Харківської області 04.04.2025 надано відповідь №01-41/1186 та видано рішення Виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів №35 від 22.01.1986 «Про знесення індивідуальних житлових будинків у зв'язку з відведенням земельних ділянок для державного будівництва та про затвердження рішень Харківської, Куп'янської міських, Харківської, Балаклійської, Куп'янської районних Рад народних депутатів в частині, що стосується зносу індивідуальних житлових будинків згідно додатку - по АДРЕСА_1 в інтересах Харківського заводу електроапаратури.
Рішення Облвиконкому від 22.01.1986, - у період часу з 22.01.1986 року по теперішній час не виконано.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 ЦК України - право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов'язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 зі справи № 1-23-32/135-08-4825.
У постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначено, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 910/10647/18, від 08.10.2019 № 916/2084/17.
У постанові Верховного Суду № 208/9810/21 від 29.06.2023 зазначено, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є власником буд. АДРЕСА_1 , а тільки зареєстрований у вказаному будинку. Позивачем не обґрунтовано, які саме його права і законні інтереси порушено.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 (матір позивача та власник майна) зверталася до суду з позовом про зняття заборони з буд. АДРЕСА_1 . Рішенням Дзержинського (нині- Шевченківського) районного суду м. Харкова від 31.01.2023 у задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено. Рішення набрало законної сили 14.03.2023. До суду апеляційної інстанції рішення суду ОСОБА_2 не оскаржувала.
Оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено які саме його права та законні інтереси порушено, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 350, 351, 391, 1268, ст.ст.2,12,19, 81,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської обласної військової адміністрації, Харківської міської ради, Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та володіння майном шляхом зняття заборони відчуження- відмовити.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_4 .
Відповідач- Харківська обласна військова адміністрація, адреса м. Харків, вул.Сумська,б.64, код ЄДРПОУ 23912956.
Відповідач- ДП «Харківський завод електроапаратури», адреса м. Харків, вул.Лозівська,б.5, код ЄДРПОУ 14308262.
Відповідач - Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7.
Суддя - І.В. Семіряд