Справа № 383/395/25
Номер провадження 2-др/383/4/25
10 липня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Пузир Владислав Олександрович, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 383/395/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
27 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Пузир Владислав Олександрович, звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити у цій справі додаткове рішення та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21964,36 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено повністю. У розгляді справи брав участь представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пузир В.О., у зв'язку з чим позивачем понесено судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 21964,36 грн. Вказує, що між адвокатським об'єднанням «Науменко, Боруш і партнери» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір №18/25 від 20.03.2025 року, згідно якого адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському об'єднанню гонорар та відшкодувати фактичні витрати.Згідно акту №2 від 26.05.2025 року про приймання професійної правничої допомоги на підставі договору №18/25 від 28.03.2025 року витрати на професійну правничу допомогу склали 21964,36 грн. Заявник вважає, що вказані витрати, понесені позивачем є обґрунтованими та співмірними, відповідач не надав відповідні заперечення проти таких вимог та не надав клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, та оскільки суд не вирішив цього питання під час ухвалення рішення у справі, просить ухвалити додаткове рішення.
В судове засідання учасники справи та їх представники не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо витрат на правничу допомогу та дослідивши докази у їх сукупності дійшов наступного висновку.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 року ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено повністю та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, і інші судові витрати покладено на позивача, проте судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач (а.с.68-74).
Відповідно до змісту ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/13071/19.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 визначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у справі в сумі 27000,00грн (а.с.8) тапредставником позивача, адвокатом Пузир В.О. зазначено в судовому засіданні, що докази на підтвердження розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.
Представником відповідача адвокатом Пузир В.О. на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до заяви від 27.05.2025 року надано наступні документи:
- копію договору №18/25 про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2025 року, укладеного між адвокатським об'єднанням «Науменко, Боруш і партнери» і ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2, п.п.2.1 умов, передбачених цим договором, адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському об'єднанню гонорар та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати (а.с.81-86).
- копію заявки № 1-ЦС на надання професійної правничої допомоги на підставі Договору №18/25 від 20.03.2025 року, відповідно до п.1 п.п.1.1.-1.2. предметом заявки є надання з 20.03.2025 року ОСОБА_1 правничої допомоги у вигляді: збору доказів для підготовки і подання до суду позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення боргу у сумі 19900 доларів США за договором позики від 09.07.2024 року, представництво інтересів клієнта у справі за підготовленим і поданим позовом, з усіма правами наданими відповідному учаснику справи (а.с.87).
- копію акта №1 від 28.03.2025 року про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору №18/25 від 20.03.2025 року, яким визначено, що клієнту у період з 20.03.2025 року по 28.03.2025 року надано юридичні послуги на загальну суму 17798,80 грн (а.с.87 зворот).
- копію рахунку №1-383/395/25 від 28.03.2025 року про сплату правничої допомоги згідно акту наданих послуг №1 від 28.03.2025 року за договором №18/25 від 20.03.2025 року (а.с.88).
- копію платіжної інструкції № 55278923SB від 01.04.2025 рокупро сплату ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 17798,80 грн адвокатському об'єднанню «Науменко, Боруш і партнери» на підставі договору №18/25 від 20.03.2025 року (а.с.88 зворот).
- копію акта №2 від 26.05.2025 року про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору №18/25 від 20.03.2025 року, яким визначено, що клієнту у період з 29.03.2025 року по 26.03.2025 року надано юридичні послуги на загальну суму 4000,00грн (а.с.89).
- копію рахунку №2-383/395/25 від 26.05.2025 року про сплату правничої допомоги згідно акту наданих послуг №1 від 26.05.2025 року за договором №18/25 від 20.03.2025 року (а.с.89 зворот).
- копію платіжної інструкції № 56521219SB від 27.05.2025 рокупро сплату ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 4000,80 грн адвокатському об'єднанню «Науменко, Боруш і партнери» на підставі рахунку №2-383/395/25 від 26.05.2025 року (а.с.90).
- копію квитанції № 32166227722 від 30.04.2025 року на суму 907,47 грн та чек №834152 від 21.05.2025 року на суму 899,89 грн про придбання пального для заправки особистого транспортного засобу адвоката для прибуття з міста Кропивницький у місто Бобринець для участі в судових засіданнях (а.с.90 зворот - 91).
Судом також встановлено, що представництво позивача ОСОБА_1 здійснювалося в Бобринецькому районному суді Кіровоградської області адвокатом Пузир Владиславом Олександровичем на підставі ордеру №1108717 серії ВА від 27.03.2025 року виданого адвокатським об'єднанням «Науменко, Боруш і партнери» (а.с.10).
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу наведених норм процесуального права слідує, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч.ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.
Тобто, статтею 141 ЦПК України передбачений порядок розподілу судових витрат під час розгляду справ позовного провадження.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 року позивачу ОСОБА_1 у задоволені позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено повністю, проте, суд не вирішив питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, тому суд ухвалює додаткове рішення та покладає на позивача ОСОБА_1 судові витрати понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 21964,36 грн, таким чином його заяву про ухвалення додаткового рішення задовольняє частково, відмовивши у частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21964,36 грн з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст. 15, 106, 133, 137, 139, 141, 246, 247, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Пузир Владислав Олександрович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове рішення, яким судові витрати у справі на професійну правничу допомогу, понесені позивачем ОСОБА_1 у сумі 21964,36 грн, покласти на позивача ОСОБА_1 .
У частині задоволення заяви про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21964,36 грн відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області 26.10.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІД паспорт № НОМЕР_3 , орган видачі 3515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повне додаткове рішення складено 10.07.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко