Справа № 383/788/25
Номер провадження 3/383/398/25
10 липня 2025 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Адаменко І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст.184 КУпАП,-
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №482869 від 18.06.2025 року зазначено, що 06.06.2025 року близько 13 год 50 хв в с. Тарасівка Кропивницького району Кіровоградської області по вул. Олександра Качана, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення належного догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом «Мустанг -МТ-50», не маючи права керування вказаним транспортним засобом.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення за с.3 ст.184 КУпАП не визнала та пояснила, що є матір'ю малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначає, що у власності чи у користуванні ні вона ні її син ОСОБА_1 не мають транспортного засобу «Мустанг -МТ-50», також їй не відомо, кому належить зазначений у протоколі транспортний засіб. Також вказує, що в день події 06 червня 2025 року ні капітан поліції ОСОБА_2 , ні інспектор ЮП СВГ ВП №3 ОСОБА_3 до неї з приводу кермування її малолітнім сином ОСОБА_1 транспортним засобом не зверталися, пояснення від її сина та від неї з приводу події не відбиралися. Лише 18 червня від інспектора Бортко М.О. вона дізналася, що наче б то син кермував транспортним засобом «Мустанг -МТ-50», не маючи права керування, проте на її питання до сина той заперечив ці обставини.
Капітан поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 06.06.2025 року перебував у с. Тарасівка Кропивницького району Кіровоградської області та помітив, як двоє неповнолітніх осіб на вказаній вище вулиці керували транспортними засобами, при цьому неповнолітні побачивши патрульну машину припинили рух. Вказав, що ввімкнув нагрудний відеореєстратор вже коли підійшов до неповнолітніх, та не фіксував подію кермування ТЗ щодо малолітнього ОСОБА_1 письмовими документами та не спілкувався з його матір'ю, а та про вказану подію повідомив на лінію 102.
Інспектор ЮП СВГ ВП №3 9м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що в день події 06.06.2025 року на лінію 102 прийшло повідомлення від інспектора ОСОБА_2 про вчинення неповнолітніми адміністративного правопорушення, а саме керування транспортними засобами без відповідних документів. За вказаним фактом відносно матері малолітнього ОСОБА_1 було 18.06.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.184 КУпАП, на підтвердження обставин події щодо малолітнього ОСОБА_1 їй було надано лише відеозапис події капітаном поліуії ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП з наступних підстав.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може біти підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до змісту ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документа.
Також відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суд констатує, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи вищезазначене приходжу до висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Як встановлено в судовому засіданні до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №482869 від 18.06.2025 року не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт керування малолітнім ОСОБА_1 транспортним засобом в день події, тобто не доведено факту вчинення малолітнім адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, чи будь-яких інших правопорушення, відповідальність за які передбачена КУпАП, а доданий до матеріалів справи відеозапис, який не відображає факту кермування малолітнім ОСОБА_1 транспортним засобом «Мустанг -МТ-50» у день події та рапорт інспектора Бортко М.О. непідтверджують обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №482869 від 18.06.2025 року.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП. Матеріали справи, що надійшли на розгляд суду мають лише протокол про адміністративне правопорушення, якого на думку суду недостатньо для беззаперечного встановлення провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника.
Виходячи із змісту ст.8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення передбаченого КУпАП. Саме складання протоколу це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За встановлених обставин суд не має можливості дійти беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 порушила вимоги, ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.
Оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази як вини її малолітнього сина ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, так і вини матері дитини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а також докази події вказаного адміністративного правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.184 КУпАП.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251, 256, 252, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-
Провадження у справі № 383/788/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає чинності після закінчення строку подання скарги та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 КУпАП та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Суддя І. М. Адаменко