Справа № 195/717/25
2/195/330/25
27.06.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про розірвання договору оренди землі,-
У травні 2025 року представник позивача ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про розірвання договору оренди землі № 886 від 20.01.2016 р. з Додатковою угодою про внесення змін та доповнень б/н від 03.02.2017 р., Орендавець - ОСОБА_1 , Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" ( код ЄДРПОУ 30847304), земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8.44 га, кадастровий номер - 1225482000:01:005:0051, яка розташована на території Мирівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області
Позов обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1312 виданим 22.07.2019, набула право власності на земельну ділянку площею 8,44 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 1225482000:01:005:0051, яка розташована на території Мирівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області (номер запису про право власності - 16259957 від 01.09.2016р.)
Вищевказана земельна ділянка, з кадастровим номером 1225482000:01:005:0051, що належить на праві приватної власності позивачу, станом на теперішній час знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» (код ЄДРПОУ 30847304). При цьому Позивач договору оренди з Відповідачем не укладав, та відповідно другого екземпляру договору не має. Позивач, неодноразово, кожного року, починаючи з 2020 року зверталася до адміністрації ТОВ «Славутич», яка розташована за адресою: 53552 Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Виводове, вул. Н Кулик, буд.47 з вимогою надати їй, як власниці земельної ділянки, екземпляр Договору та сплатити належну їй орендну плату, однак станом на теперішній час, жодного разу орендна плата їй не сплачувалася та другий екземпляр Договору оренди не надавався. При цьому, що Відповідачу відомі дані Позивача та її поштова адреса.
02.05.2025 року, ОСОБА_1 з метою отримання інформації стосовно належної їй земельної ділянки звернулася до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району з відповідним запитом. Відповідно отриманої Інформації стосовно земельної ділянки 1225482000:01:005:0051, Державним реєстратором Томаківської РДА, ОСОБА_3 , 01.09.2016 зареєстроване інше речове право - право оренди земельної ділянки ТОВ «Славутич», на підставі Договору оренди №886 від 20.01.2016 та Додаткової угоди про внесення змін та доповнень від 03.02.2017р., зі строком дії до 20.01.2065р.
Відповідачем за користування належною позивачу земельною ділянкою у 2016, 2017, 2018. 2019,2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках орендна плата не сплачувалась взагалі, що є порушенням істотних умов Договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно з боку Відповідача має місце систематична несплата орендної плати (два та більше разів). Згідно з положеннями п. «д» ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
У зв'язку з чим позивач була змушена звернутися до суду з даним позовними вимогами.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, через порушення ТОВ "Славутич" істотних умов договору оренди землі, а саме через систематичну не сплату орендної плати на протязі 7 /семи/ років.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених вимог та вказує, що відповідно до п.4.1 Додаткової угоди від 03.02.2017 року орендна плата оплачена, про що свідчать видаткові касові ордери, які були надані до суду. Тому вважає, що ТОВ "Славутич" виконує свої обов'язки щодо сплати орендної плати за право користування земельною ділянкою.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст.12 ЦПК України).
Згідно із ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи питання щодо застосування правових норм, суд вказує, що спірні правовідносини регулюються нормами цивільного, земельного законодавства також, у відповідності до ст.263 ЦПК України, судом враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину №1312 виданим 22.07.2019, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 8,44 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 1225482000:01:005:0051, яка розташована на території Мирівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, номер запису про право власності - 16259957 від 01.09.2016р.
Земельна ділянка з кадастровим номером 1225482000:01:005:0051, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 станом на теперішній час знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» (код ЄДРПОУ 30847304).
20 січня 2016 року між ТОВ "Славутич" в особі Бакілова І.Ю. та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 886, за умовами якого п.2.1 орендодавець надає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області для її використання відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.3.1 в оренду передається земельна ділянка ( кадастровий номер 1225482000:01:005:0051) загальною площею 8.44 га .
Згідно п.4.1 договір укладено строком на 49 /сорок девять/ років . Термін закінчення дії договору 19.01.2065 року
Згідно п.5.1 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі із розрахунку 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 7 028.81 гривень.
Згідно п.5.2 розмір орендної плати складає 7028.81 гривень
Відповідно до інформаційної довідки №425178628 від 02.05.2025, стосовно земельної ділянки 1225482000:01:005:0051, Державним реєстратором Томаківської РДА, ОСОБА_3 , 01.09.2016 зареєстроване інше речове право - право оренди земельної ділянки ТОВ «Славутич», на підставі Договору оренди №886 від 20.01.2016 та Додаткової угоди про внесення змін та доповнень від 03.02.2017р., зі строком дії до 20.01.2065р. (номер запису про інше речове право - 16260306).
03 лютого 2017 року між орендавцем ОСОБА_1 в особі довіреної особи ОСОБА_4 та ТОВ "Славутич" було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 20.01.2016 року
Згідно п.4.1 додаткової угоди від 03.02.2017 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 20.01.2016 року орендна плата достроково оплачена орендарем у грошовій формі в розмірі :
- 20 000 /двалцять тисяч/ гривень;
- 5 000 /пяти тисяч/ гривень;
- 10 000 /десять тисяч/ гривень за весь час користування земельною ділянкою (49 - сорок дев'ять років) , що підтверджується видатковими касовими ордерами № 732 від 27.07.2010 року, № 844 від 18.08.2010 року , 853 від 19.08.2010 року, обов'язок орендаря щодо оплати орендної плати виконаний орендарем належним чином
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
За приписами ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Права та обов'язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право, крім іншого, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з ч. 3, 4, 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Таким чином, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.
Звертаючись до суду із позовом, представник позивача зазначив підставою для розірвання спірного договору факт порушення істотних умов договору та чинного законодавства , а саме систематична несплата орендної плати.
Пунктом 13.2 Договору № 886 оренди земельної ділянки від 20.01.2016 року вказано,що на вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених цим договором та чинним законодавством.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Укладаючи договір оренди землі сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначили його зміст, а тому зазначений договір оренди землі укладено з усіма погодженими сторонами умовами.
Вказані правові висновки щодо одностороннього розірвання договору оренди землі викладені в постановах Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі №623/2421/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі №420/550/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі №623/2422/16-ц.
Відповідно до ч.5 ст. 22 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору), внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Як вказує представник позивача, відповідачем за користування належною Позивачу земельною ділянкою у 2016, 2017, 2018. 2019,2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках орендна плата не сплачувалась взагалі, що є порушенням істотних умов Договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно з боку Відповідача (орендаря) має місце систематична несплата орендної плати (два та більше разів).
Щодо наданих стороною відповідача копій видаткових касових ордерів № 732 від 27.07.2010 року, № 844 від 18.08.2010 року, 853 від 19.08.2010 року на підтвердження оплати орендної плати, то суд скептично відносить до них, оскільки дані касові ордери датовані 2010 роком, а сам договір оренди земельної ділянки № 886, який укладено між ТОВ "Славутич" в особі Бакілова І.Ю. та ОСОБА_1 було укладено 20 січня 2016 року, а додаткову додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 20.01.2016 року було укладено аж 03 лютого 2017 року.
Тобто відповідачем не додано доказів, які б містили відомості про своєчасну сплату позивачу орендної плати з 2016 року по даний час.
Згідно з положеннями п. «д» ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
У відповідності з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова позиція викладена і міститься у Постанові Верховного Суду України від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 викладено висновок про застосування норм права згідно якого «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Водночас систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору є підставою для розірвання такого договору.»
Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати ним орендної плати з 2016 року.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2,3, 13,15,202,203,204,526,762,773,783 ЦК України, ст. ст.13,27, 77-80,141,263-267,268 ЦПК України, ст.ст.13,15,21,22 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 141,152 Земельного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про розірвання договору оренди землі - задовольнити.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки № 886 від 20.01.2016 р. з Додатковою угодою про внесення змін та доповнень б/н від 03.02.2017 р., Орендавець - ОСОБА_1 , Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" ( код ЄДРПОУ 30847304), земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8.44 га, кадастровий номер - 1225482000:01:005:0051, яка розташована на території Мирівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, одночасно припинити та скасувати державну реєстрацію іншого речового права № 16260306 від 01.09.2016 за вказаним Договором оренди земельної ділянки від 30 жовтня 2017 та зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" ( код ЄДРПОУ 30847304) повернути належну ОСОБА_1 земельну ділянку, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225482000:01:005:0051, у придатному для використання стані.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" ( код ЄДРПОУ 30847304) на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору в розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення - 07.07.2025 року
Суддя: М. В. Омеко