Справа № 215/5860/25
3/215/2095/25
09 липня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який протягом року притягався до адміністративної відповідальності, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
22.06.2025 о 11:30 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, поблизу буд. 1А по вул. Г.Маріуполя, ОСОБА_1 , керував мопедом 4-STROKE EX50QT-B, б/н, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я КЗ КПНД ДОР для встановлення стану наркотичного сп'яніння, відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 471662, 471644, відеореєстратор Ксіомі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 22.06.2025 о 11:30 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, поблизу буд. 1А по вул. Г.Маріуполя, ОСОБА_1 , керував мопедом 4-STROKE EX50QT-B, б/н, будучи особою, яка позбавлена права керування ТЗ, правопорушення вчинено повторно протягом року від 01.04.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова ДПО18№ 780650. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 471662, 471644. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 «а» ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з огляду на вказане, суддя визнає причини неявки особи в судове засідання неповажними, тому справа розглядається за наявними матеріалами.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369353 від 22.06.2025 (а.с. 2), протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369366 від 22.06.2025 (а.с. 10), рапорти працівника поліції (а.с. 3, 12), довідки згідно яких ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с. 4, 13), картку обліку адміністративного правопорушення щодо наявності повторності вчинення попередніх адміністративних правопорушень та рішень судів (а.с. 6, 14, 15), постанову серії ДПО18№ 780650 від 01.04.2025 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 5), направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 11), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 7, 16), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 ( із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого .
Дослідивши докази, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даних правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч.5 ст.126 КУпАП, тобто за більш серйозне з числа вчинених, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідок встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а.с.- 4, 13, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як інша особа, яка повторно протягом року керувала транспортним засобом, з ознаками наркотичного сп'яніння, та який відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на встановлення стану наркотичного сп'яніння, будучи позбавленим права керування ТЗ, що також передбачено нормами ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Також, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом 4-STROKE EX50QT-B, б/н, в матеріалах справи відсутні дані щодо власника даного ТЗ, тому суддя вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення без вилучення транспортного засобу.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без вилучення транспортного засобу.
В рішенні Європейського Суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, роз'яснено що, як зазначено у Кодексі України про адміністративні правопорушення та у подальших роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України, адміністративні правопорушення (тобто незначні правопорушення за законодавством України) караються арештом лише у виключних випадках (див. пункти 16 та 18), тобто адміністративне стягнення повинно бути пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,60 грн. із розрахунку (3028 *0,2).
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, суд, -
Адміністративну справу №215/5862/25; 3/215/2096/25 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, об'єднати в одне провадження з адміністративною справою № 215/5860/25; 3/215/2095/25 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, яка знаходиться в проваджені судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601), одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.