Справа № 209/4999/23
Провадження № 1-в/191/394/25
іменем України
03 липня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Прокурор вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Суд, з урахуванням думки прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вважає необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «СВК (№94)» за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержиська Дніпропетровської області від 20.03.2025, яким він засуджений за ч.4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного по даному вироку, приєднано частково у вигляді 1 місяця позбавлення волі, частину невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2023 та остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді тримання під вартою. Строк покарання рахується з часу його затримання - з 10.08.2023. Зараховано в строк відбуття призначеного судом покарання термін попереднього ув'язнення з 10.08.2023 до набрання вироком законної сили, згідно ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 20.04.2025.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 02.08.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2023 ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк на 1 рік.
Вирок набрав законної сили 11.03.2023.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 15.09.2022 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 2400,00 грн., а також 15.09.2022 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.190 КК України, тобто незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2022 встановлений на рівні 2481,00 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2022 році становив 1240,50 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2022 складали 2481,00 грн.
Вирок Дніпровського районного суду м.Дніпродзержиська Дніпропетровської області від 20.03.2025 за ч.4 ст. 186 КК України стосовно ОСОБА_4 не підпадає під дію Закону України № 3886-IX.
При цьому, за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2023 вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 за епізодом за ч.4 ст.185, скоєним 15.09.2022 становила 2400,00 грн., була меншою за розмір, з якого, відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України, настає кримінальна відповідальність, тому суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.185 КК України за вказаним епізодом, як таким, що не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України. При цьому, за іншим епізодом за ч.1 ст.1990 КК України, сума крадіжки перевищувала розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому кримінальна караність його діянь в повному обсязі не усунена.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за зазначеним вище епізодом, при цьому призначене за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержиська Дніпропетровської області від 20.03.2025 вид та міру покарання суд вважає необхідним залишити без змін, оскільки до вказаного вироку частково приєднано покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2023 у вигляді 1 місяця позбавлення волі.
Керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, суд
Клопотання задовольнити.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2023 в частині його засудження за епізодом за ч.4 ст.185 КК України, скоєним 15.09.2022 у зв'язку із усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2023 за ч.1 ст. 190, ст..75 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.
Вирок Дніпровського районного суду м.Дніпродзержиська Дніпропетровської області від 20.03.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким його засуджено за ч.4 ст.186, ст.71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі - залишити без змін.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)».
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1