Справа № 214/9697/24
2/214/1247/25
Іменем України
10 липня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання,-
Представник АТ «Криворізька теплоцентраль» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про реструктуризацію заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання №3139 від 03.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 03 серпня 2021 року по 03 серпня 2023 року у розмірі основного боргу - 23384 грн. 42 коп., а також стягнути інфляційні втрати у розмірі 597 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 393 грн. 36 коп. та пеню у розмірі 405 грн. 35 коп. Разом з тим, представник позивача просила суд стягнути понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є суб'єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм власності та населення у місті Кривому Розі, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, як споживач послуг, які надає позивач, свої зобов'язання належним чином не виконує, оплату за отриману послугу централізованого опалення не здійснює, у зв'язку з чим має заборгованість. Так, 03 серпня 2021 року між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачем було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання №3139, відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості, яка утворилась станом на 01 серпня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , та не погашена на дату укладання цього договору у розмірі 30180 грн. 42 коп., зі встановленням обов'язкової щомісячної суми платежу з погашення рестуктуризованої заборгованості на період з 03 серпня 2021 року по 03 серпня 2023 року у розмірі 1257 грн. 52 коп. Укладення вказаного договору свідчить про те, що відповідач визнав наявну заборгованість за надані стороною позивача послуги та зобов'язався її сплатити. Однак, відповідач належним чином не виконує умови укладеного договору та за ним обліковується заборгованість у розмірі 23384 грн. 42 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати заборгованості просить стягнути з нього також інфляційні втрати, 3% річних та пеню, а також відшкодувати понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористався - відзив на позов до суду не надав.
За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини з приводу постачання теплової енергії, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Так, відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачував, внаслідок чого за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість, яка станом на 01 серпня 2021 року складала 30180 грн. 42 коп.
03 серпня 2021 року відповідач звернувся до позивача із заявою про укладення договору про реструктуризацію наявної заборгованості, тим самим визнавши її наявність.
Так, 03 серпня 2021 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання №3139.
Відповідно до п.1.1 Договору позивач та відповідач домовились про реструктуризацію заборгованості за надану послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що виникла у боржника станом на 01 серпня 2021 року та не погашена на дату укладання цього договору у розмірі 30180 грн. 42 коп.
Відповідно до п. 1.2 Договору обов'язкова щомісячна сума платежу з погашення реструктуризованої заборгованості на період з 03 серпня 2021 року по 03 серпня 2023 року становить 1257 грн. 52 коп.
Однак, згідно детального розрахунку погашення заборгованості згідно договору реструктуризації №3139 від 03.08.2021 року вбачається, що відповідач свої зобов'язання по укладеному договору належним чином не виконував, позаяк станом на серпень 2024 року сплатив за його умовами лише 6796 грн.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, судом установлено, що відповідачем умови укладеного договору належним чином не виконувались, своєчасно кошти не сплачувались, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, у зв'язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню несплачена за Договором про реструктуризацію заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання №3139 сума, визначена позивачем, що підтверджується наданим розрахунком, з яким погоджується суд.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, зважаючи на вищевикладене, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є грошовим зобов'язанням, позаяк відповідач має зобов'язання перед позивачем оплатити визначені укладеним договором суми, а позивач має право вимагати від відповідача відповідної оплати, однак, у зв'язку із несплатою належним чином відповідачем позивачу обумовлених сум, позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена у грошовому еквіваленті, а тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України та з відповідача на користь позивача, у зв'язку з наявною у нього заборгованістю Договором про реструктуризацію заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання підлягають стягненню інфляційні збитки у розмірі 597 грн. 57 коп. та 3% річних у розмірі 393 грн. 36 коп., згідно наданих позивачем розрахунків, з якими погоджується суд.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити та врахувати наступне.
Постановою КМУ від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Між тим, постановою КМУ від 29.12.2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» скасовано мораторій на нарахування пені й штрафів за заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг населенню. Відповідно до вищезазначеної постанови, такий мораторій зберігається лише для територій, де ведуться бойові дії згідно з переліком Мінреінтеграції.
Оскільки м. Кривий Ріг не є територією, де ведуться бойові дії та/або окупованою територією, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, згідно наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд, у розмірі 405 грн. 35коп.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість за Договором про реструктуризацію заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання №3139 від 03.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 03 серпня 2021 року по 03 серпня 2023 року у розмірі основного боргу - 23384 грн. 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 597 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 393 грн. 36 коп. та пеню у розмірі 405 грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) 3028 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.