Справа № 214/11032/24
2/214/1386/25
Іменем України
26 червня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі :
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму матеріальної шкоди у розмірі 39399 грн. 22 коп. та суму моральної шкоди у розмірі 40000 грн., а також просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та пов'язані з розглядом справи у розмірі 5000 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 10 вересня 2024 року, о 11 год. 22 хв., в м. Кривому Розі по вул. Вільної Ічкерії, буд. 17, водій ОСОБА_2 , відповідач у цій справі, керуючи транспортним засобом марки «Nissan X-Trail», днз НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, в момент перестроювання не надав дороги транспортному засобу марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , позивача у цій справі, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись та допустив із ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 року по справі №214/8053/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Так, у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Nissan X-Trail», днз НОМЕР_1 , на момент вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди не була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач направив заяву про виплату страхового відшкодування саме до Моторного (транспортного) страхового бюро України, у відповідь на яку 02 грудня 2024 року Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь позивача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 71579 грн. 73 коп. Однак, позивач зазначає, що сплачена сума страхового відшкодування є недостатньою для відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, позаяк згідно висновку експерта №178/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 11.10.2024 року, виконаного на замовлення позивача, сума матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 , складає 80313 грн. 67 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, тоді як згідно цього ж висновку та ремонтної калькуляції до нього, вартість відновлювального ремонту складає 110978 грн. 95 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, у т.ч.: 28210 грн. - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 20186 грн. 74 коп. - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 62582 грн. 21 коп. - вартість деталей (складових), які підлягають заміні чи ремонту. Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати йому матеріальні збитки, які були завдані йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10 вересня 2024 року, на суму 39399 грн. 22 коп., яка вирахувана ним наступним чином: 110978 грн. 95 коп. (сума грошових коштів, необхідних для відновлювального ремонту автомобіля) - 71579 грн. 73 коп. (сплачена сума Моторним (транспортним) страховим бюро України) = 39399 грн. 22 коп. (різниця між відновлювальним ремонтом автомобіля та матеріальною шкодою).
Разом з тим, позивач також просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку він оцінює у 40000 грн. 00 коп., що полягає в душевних переживаннях та стражданнях, пов'язаних з негативними змінами його життєвого устрою та зниженні якості його життя, у зв'язку з втратою можливості використовувати автомобіль, суттєвої втрати автомобілем товарного вигляду та докладанні зусиль щодо відшкодування завданої йому шкоди.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати, що в загальному розмірі становлять суму 7422 грн. 40 коп., яка складається із судового збору за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат, пов'язаних з проведенням експертного дослідження в сумі 5000 грн.
Ухвалою суду від 31.12.2024 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористався - відзив на позов до суду не надав.
За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , позивач є власником автомобіля марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 .
Як убачається зі змісту позову та підтверджується матеріалами справи, 10 вересня 2024 року, о 11 год. 22 хв., водій ОСОБА_2 - відповідач у цій справі, керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail», днз НОМЕР_1 , рухаючись в районі буд. 17 по вул. Вільної Ічкерії в м. Кривому Розі, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, в момент перестроювання не надав дороги транспортному засобу марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 - позивача у цій справі, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись та допустив із ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказані факти та обставини підтверджуються постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 року по справі №214/8053/24, яка набрала законної сили та якою винним у даній дорожньо-транспортній пригоді було визнано відповідача, який своїми діями порушив вимоги Правил дорожнього руху України, через що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у вчинені вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Згідно полісу №СА/1897369 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 , було застраховано у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Строк дії договору страхування при цьому становив із 00 год. 00 хв. 18 серпня 2024 року до 17 серпня 2025 року включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну була встановлена у розмірі 160000 грн. 00 коп., за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - у розмірі 320000 грн., розмір франшизи - 3200 грн.
Згідно висновку експерта №178/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 11.10.2024 року, наданого судовим експертом автотоварознавцем Рейнюком О.В. на замовлення позивача, за проведення якого позивачем було сплачено 5000 грн. 00 коп., сума матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 , склала 80313 грн. 67 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, при цьому згідно цього ж висновку та ремонтної калькуляції до нього, вартість відновлювального ремонту складає 110978 грн. 95 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, у т.ч.: 28210 грн. - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 20186 грн. 74 коп. - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 62582 грн. 21 коп. - вартість деталей (складових), які підлягають заміні чи ремонту.
Так, у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Nissan X-Trail», днз НОМЕР_1 , на момент вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди не була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач направив заяву про виплату страхового відшкодування саме до Моторного (транспортного) страхового бюро України, у відповідь на яку 02 грудня 2024 року Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь позивача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 71579 грн. 73 коп.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Види обов'язкового страхування в Україні визначені ст. 7 Закону України «Про страхування», одним із видів якого є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно п. 39.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.
Пунктом 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;
б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;
г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;
ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 вказано, що «суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з товариства, працівник якого є винуватцем ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати)».
У постанові у Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №755/7666/19 було зроблено висновок, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язана сплатити таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №522/15636/16-ц зазначено, що «якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу».
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем не була застрахована цивільно-правова відповідальність, відшкодування позивачу збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є відповідач, було проведено саме Моторним (транспортним) страховим бюро України, яке виплатило потерпілому страхове відшкодування в розмірі 71579 грн. 73 коп.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до висновку експерта №178/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 11.10.2024 року, сума матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля марки «Suzuki SX4», днз НОМЕР_2 , що склала 80313 грн. 67 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали була визначена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля, який був установлений у розмірі 0,49, тоді як згідно цього ж висновку та ремонтної калькуляції до нього, вартість відновлювального ремонту була визначена у розмірі 110978 грн. 95 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, у т.ч.: 28210 грн. - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 20186 грн. 74 коп. - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 62582 грн. 21 коп. - вартість деталей (складових), які підлягають заміні чи ремонту.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що правильним буде стягнення саме з винного водія різниці між вартістю відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу та вартістю матеріального збитку, сплаченого позивачу Моторним (транспортним) страховим бюро України та визначеного у тому числі з урахуванням законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком з урахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу, оскільки у останнього не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 39399 грн. 22 коп., вирахуваної як різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу у розмірі 110978 грн. 95 коп. та вартістю матеріального збитку, сплаченого Моторним (транспортним) страховим бюро України у розмірі 71579 грн. 73 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість подовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Так, зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача, покладено саме на особу, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тобто на відповідача, позаяк вина відповідача у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, під час якої було пошкоджено керований позивачем автомобіль, повністю підтверджується доказами у справі, зокрема постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 року та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України ця обставина доказуванню не підлягає.
При цьому, суд погоджується із доводами позивача, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він пережив нервове потрясіння, крім того, внаслідок пошкодження транспортного засобу він втратив можливість вільно користуватись ним, що призвело до негативних змін його життєвого устрою та зниженні якості його життя, позаяк він вимушений був змінити звичний ритм життя, докладати додаткових зусиль задля його організації, що спричиняло ряд незручностей та призвело до душевних страждань, а тому суд уважає, що позивачеві було спричинено моральної шкоди.
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд, окрім вищевикладеного, також ураховує такі критерії визначення розміру відшкодування моральної шкоди, як ступінь вини відповідача та вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу під керуванням позивача, а тому вважає, що позивачеві спричинено моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн. 00 коп. та яку вважає не більш, ніж достатньою для розумного задоволення потреб позивача і не призведе до його збагачення та при встановлених обставинах становитиме достатньо справедливу сатисфакцію.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно визначеної позивачем ціни позову та наявної в матеріалах справи квитанції убачається, що позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
При цьому, вартість проведення транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, спричиненого позивачу, за проведення якого останнім було сплачено 5000 грн. 00 коп., відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, суд відносить до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Отже, відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 753 грн. 56 коп. та пов'язані із розглядом справи у розмірі 5000 грн.
Разом з тим, згідно квитанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., замість належного - 1211 грн. 20 коп., у зв'язку з чим суд уважає за можливе роз'яснити позивачу положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 39399 грн. 22 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 753 грн. 53 коп. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 5000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.