Справа № 181/1215/25
3/189/1424/25
іменем України
09.07.2025 року селище Покровське
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, які надійшли з Дніпровського апеляційного суду, які були оформлені та складені ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- зач. 3 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.04.2025 року, справу №181/1215/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП було направлено до Покровського районного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.
Згідно протоколу, 27.03.2025 року о 11.41 год. в селищі Межова по вул. Соборній Синельниківського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер 6810», результат огляду склав 2,20 проміле, від керування т/з відсторонений, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР. ОСОБА_1 двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за керування т/з в стані алкогольного сп'яніння. Дії ОСОБА_1 кваліфікованіч.3 ст.130 КУпАП.
В судове засідання порушник ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року), але з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є свідомим униканням адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, за таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - передбачає адміністративну відповідальність.
Частина 3 ст.130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №283002 від 27.03.2025 року, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, квитанцією тестування на алкоголь №2037 від 27.03.2025 року за допомогою приладу «Алкотест 6810», відеозаписом, рапортом та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Факт повторності правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП підтверджується постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 29.06.2024 року.
Крім того, 22.08.2024 року постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 02.09.2024 року.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Такий вид адміністративного стягнення для правопорушника ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для його виховання.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.В. Чорна