Справа № 185/3122/25
Провадження № 2/185/3928/25
іменем України
09 липня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
24.03.2025 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив суд:
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 247799.08 гривень, з яких 44088,77грн. - три проценти річних від простроченої суми, 203710,31грн. - інфляційне збільшення боргу за період з 04.04.2022 по 25.02.2025. Судові витрати у справі, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно довіреності від 07.12.2015 ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в установах та організаціях перелічених (зазначених) безпосередньої у довіреності. Для виконання цієї довіреності та представлення його інтересів в установах та організаціях ОСОБА_2 уповноважено, в тому числі, одержувати через касу філій та відділень АТ «Укрексімбанк» будь-які суми з рахунку позивача, без обмежень їх розміру. В подальшому, в період з 17.02.2016 по 21.07.2016 ОСОБА_1 перераховані, а ОСОБА_2 (відповідачем у справі) на підставі довіреності від 07.12.2015 отримані грошові кошти у розмірі 514791,60грн. (еквівалент 19550,53 доларів США). Довіреність від 07.12.2015 видана строком на один рік дійсна до 07 грудня 2016. Після спливу строку дії довіреності та у зв'язку з неповерненням ОСОБА_2 отриманих грошових коштів, ОСОБА_1 12.11.2018 на адресу відповідача надіслано вимогу, в якій позивач вимагав, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної вимоги, повернути йому грошові кошти, які отримані відповідачем на підставі довіреності від 07.12.2015 у розмірі та еквівалентів до курсу Національного банку України, а саме 514791,60грн. Вимогу ОСОБА_2 отримала 15.11.2018 але не повернула кошти і як наслідок не виконала грошові зобов'язання. У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог по повернення грошових коштів після спливу строку чинності Довіреності від 07.12.2015 і після вимоги про їх повернення, відповідачу за період з 21.11.2018 нараховані санкції у відповідності до статті 625 ЦК України.
28.02.2019 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/10194/18 винесено заочне рішення, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 540211,45грн. Вказаним судовим рішенням встановлені обставини зазначені вище і відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України вказані обставини не доводяться знову. Зазначене судове рішення, набрало законної сили, наявне у вільному доступі в ЄДРСР, а також ця обставина встановлена рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 у справі №185/7130/21 (наявна в ЄДРСР) і не підлягає доведенню знов.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 у справі №185/5973/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені частково. Присуджено до стягнення з відповідача інфляційні витрати за період з 03.04.2019 по 19.06.2019 в розмірі 6177,49грн., та три відсотки річних за період з 03.04.2019 по 19.06.2019 в розмірі 3300,30грн., всього - 9477,79грн. В іншій частині позову відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що факт виникнення у відповідача ( ОСОБА_2 ) грошового зобов'язання щодо повернення позивачу ( ОСОБА_1 ) безпідставно отриманих коштів встановлений рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №185/10194/18, виконання якого починається з моменту набрання цим рішенням законної сили 02.04.2019 і саме з моменту набрання чинності цим судовим рішенням у відповідача виникло грошове зобов'язання і як наслідок у випадку невиконання такого грошового зобов'язання у відповідача виник обов'язок сплати інфляційних витрати та трьох процентів річних. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 у справі №185/5973/19 заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 у справі №185/5973/19 залишено без змін.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 у справі №185/7130/21, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені повністю. Присуджено до стягнення з відповідача інфляційні витрати та три відсотки річних за період з 20.06.2019 по 17.08.2021. 07.04.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/8329/22 прийнято рішення, згідно якого присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68181,94 гривень. Вказана сума є сумою інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 18.08.2021 по 03.04.2022 і присуджена до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 судового рішення - заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №185/10194/18.
Вказані судові рішення наявні у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, такі рішення набрали законної сили і перебувають на примусовому виконанні: ВП № 59530920 дата відкриття 11.07.2019; ВП № 64338786 дата відкриття 03.02.2021; ВП № 69671118 дата відкриття 22.08.2022; ВП № 72501232 дата відкриття 11.08.2023.
Стягувачем за переліченими вище провадженнями є ОСОБА_1 , боржником є - ОСОБА_2 .
На теперішній час на примусовому виконанні у Павлоградському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавчий лист виданий 17.04.2019 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/10194/18, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 540211,45 гривень (ВП №59530920). По зазначеному вище провадженню стягнуто кошти на користь стягувача на загальну суму 33203,52 грн. Дані обставини встановлено у тому числі судовим рішенням - рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 у справі №185/7130/21.
Станом на момент подання позову, борг складає 507007,93 грн.
Обов'язок по поверненню грошових коштів у відповідача виник з моменту набрання рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №185/10194/18 від 28.02.2019 законної сили, тобто з 02.04.2019 і ця обставина встановлена судовим рішенням. 07.04.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/8329/22 прийнято рішення, згідно якого присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68181,94 гривень. Вказана сума є сумою інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 18.08.2021 по 03.04.2022. У зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання відповідачем (часткове виконання), позивач звертається до суду і просить стягнути три відсотки річних та інфляційні витрати за період з 04.04.2022 по 25.02.2025 (включно). Сума індексу інфляції, яка нарахована на суму невиконаного зобов'язання за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми - 507007,93 грн., за період з 04.04.2022 по 25.02.2025 (включно) становить 247799,08грн., з яких 44088,77грн. - три проценти річних від простроченої суми, 203710,31грн. - інфляційне збільшення боргу.
Відповідач звернувся до суду з письмовим відзивом у якому зазначив наступне. Відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 , просить стягнути із ОСОБА_2 суму 3% річних у розмірі 44088,77 гривень та інфляційні втрати у розмірі 203710,31 грн. За змістом позову позивач визначає, що у ОСОБА_2 мається заборгованість за виконавчим провадженням № 59530920 у розмірі 507007,93 гривні по стану на момент подання позову, що встановлено рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 року. Саме із цієї суми позивач здійснює розрахунок 3 % річних та інфляційних втрату заявлених розмірах. Звертаємо увагу суду, що позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Посилання на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 року по справі №185/7130/21, за яким здійснено стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 20.06.2019 по 17.08.2021. В даному рішенні, судом було встановлено наявність заборгованості на період розгляду справи на підставі довідки державної виконавчої служби. При цьому встановлена в цьому рішення обставина щодо наявності заборгованості за виконавчим провадження у розмірі 507 007,93 не є преюдиційною обставиною, так як розмір заборгованості за виконавчим провадженням може змінюватися в наслідок оплат з боку боржника. Слід звернути увагу що з моменту винесення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 року по справі №185/7130/21 минуло два роки та три місяці. Жодного доказу що розмір заборгованості за виконавчим провадженням № 59530920 на день подачі позову складає 507 007,93 грн. позивач до позову не надав. Розмір заборгованості за виконавчим провадження на певний період може бути підтверджений лише довідкою державного виконавця, сформована станом на час подачі позову. Виходячи із того, що позивачем не доведений розмір заборгованості на яку нараховується 3 % річних та інфляційні втрати є необґрунтованими і здійсненні позивачем нарахування цих показників.
Щодо обтяжливості для відповідача нарахованих компенсаційних виплат у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Таким чином, кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. В задоволенні позову просить суд відмовити.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив суд слухати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Встановлено на підставі зібраних у справі доказів, що:
28.02.2019 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/10194/18 ухвалено заочне рішення, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 540211,45 грн. Зазначене судове рішення, набрало законної сили.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 у справі №185/5973/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з відповідача інфляційні витрати за період з 03.04.2019 по 19.06.2019 в розмірі 6177,49грн., та три відсотки річних за період з 03.04.2019 по 19.06.2019 в розмірі 3300,30грн., всього - 9477,79грн. В іншій частині позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 у справі №185/5973/19 заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 у справі №185/5973/19 залишено без змін.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 у справі №185/7130/21, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені повністю. Стягнуто з відповідача інфляційні витрати та три відсотки річних за період з 20.06.2019 по 17.08.2021.
07.04.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/8329/22 прийнято рішення, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68181,94 гривень. Вказана сума є сумою інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 18.08.2021 по 03.04.2022 року.
До позовної заяви позивачем долучено довідку від 09.03.2023 року №2919/17494 у який надано перелік виконавчих проваджень, які перебували на виконанні станом на дату видачі вказаної довідки, тобто на 09.03.2023 року. Суд ставиться критично до даного документу, тому що він не містить посилань на суми заборгованості і був актуален станом на 09.03.2023 року, тобто два роки тому.
Отже, позивачем не доведено в судовому засіданні наявності заборгованості відповідача на час звернення позивача до суду, тобто на 25.04.2025 року.
З урахуванням того, що позивач проводить розрахунок сум, які на його думку слід стягнути з відповідача, саме за період з 04.04.2022 по 25.02.2025 роки, перевірити правильність і законність даного розрахунку в судовому засіданні не можливо. В свою чергу позивач в судове засіданні не з'явився, жодних додаткових доказів суду не надав, клопотань не заявляв.
Відповідно до ст.81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в судовому засіданні не доведено тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. О. Головін