Справа № 185/6809/25
Провадження 1-кп/185/1221/25
іменем України
10 липня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025041370000756 від 30.04.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, громадянина України, який не одружений, має середню освіту, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 , вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за таких обставин.
27 квітня 2025 року, в період часу з 13 год. 00 хв по 18 год. 00 хв перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_7 . Так, в ході виниклого словесного конфлікту на фоні висловлених образ з боку матері ОСОБА_7 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 . Далі, у вказаний час, під час з'ясування стосунків у ході зазначеної сварки ОСОБА_3 , знаходячись у літній кухні на території вищевказаного домоволодіння, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої і бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, стоячи над ОСОБА_7 , яка в цей час лежала на своєму ліжку в літній кухні вищезазначеного домоволодіння, умисно схопив своїми руками за шию останню та став її здавлювати, тим самим припинив надходження кисню в організм потерпілої, після чого взяв подушку з-під голови останньої та накрив нею шляхи дихання ОСОБА_7 та тримав її до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя, внаслідок чого умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_7 . Надалі ОСОБА_3 взяв із приміщень домоволодіння армовану липку стрічку та фрагмент мотузки, зв'язав руки ОСОБА_7 мотузкою, а рот закрив армованою липкою стрічкою, приклеївши її, після чого залишив тіло в літній кухні та чекав моменту, під час якого він зможе позбутися тіла матері ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_3 , 28.05.2025 приблизно о 05 год. 00 хв витягнув тіло ОСОБА_7 на подвір'я волочачи його по землі за зв'язані руки, де розмістив його до ями, в якій раніше розташовувалася водяна свердловина, засипав тіло цементом та залив водою, для того, щоб утворився бетон, з метою знищення слідів злочину.
В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , а саме застосування фізичної (механічної) дії тупих твердих предметів (предмету) в області шиї тіла ОСОБА_7 по здавлюючому механізму, яка з урахуванням морфологічних ознак була прижиттєвою та проявилася здавленням органів шиї, яка ускладнилася механічною асфіксією, що й призвело до безпосередньої причини смерті, спричинено травму шиї, яка за своїм характером відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілої ОСОБА_7 .
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 115 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не заперечував. Щиро розкаявся та просив вибачення. Пояснив, що між ним та потерпілою ОСОБА_7 , яка є його матір'ю, протягом 20 років мали місце постійні конфлікти побутового характеру. У березні 2024 року він звільнився зі служби, аби здійснювати догляд за матір'ю. Постійного місця роботи у м. Павлограді знайти не міг, періодично виїжджав на заробітки до м. Дніпра та м. Києва. 27 квітня 2025 року між ним та матір'ю знову виникла сварка, яка, за його словами, набула загостреного характеру. У другій половині дня він зайшов до літньої кухні, де ОСОБА_7 відпочивала на ліжаку. Мав намір примиритися, однак у відповідь почув образи на свою адресу, зокрема: «сидиш у мене на шиї», «живеш за мої гроші». Не стримавшись, підійшов до матері й почав душити її обома руками, тримаючи їх на шиї кілька хвилин. Після цього взяв подушку, накрив нею обличчя потерпілої, перекривши дихальні шляхи, й утримував її до повної зупинки ознак життя. Надалі, з метою приховати скоєне та уникнути кримінальної відповідальності, заклеїв потерпілій рот липкою стрічкою, зв'язав руки та відволочив тіло до присадибної ділянки. Там розмістив тіло в яму із водяної свердловини, засипав цементною сумішшю та залив водою, щоб утворити бетонну масу, з метою знищення слідів злочину.
Потерпілий ОСОБА_5 , в судовому засіданні, пояснив, що є онуком потерпілої. Про вбивство дізнався з новин. Зазначив, що ОСОБА_3 є рідним братом його батька. Родинні відносини та спілкування не підтримував ані з загиблою бабусею, ані дядьком, оскільки були погані стосунки у мами з бабусею. Покарання просив призначити на розсуд суду.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12025041370000756 від 30.04.2025, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , 27.04.2025, приблизно о 18:00 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_7 , під час якої схопив своїми руками за шию та став її здавлювати, тим самим припинив надходження кисню в організм потерпілої та тримав до тих пір, доки остання не перестане подавати ознаки життя, внаслідок чого умисно, протиправно заподіяв смерть (к.п. арк. 34).
Відповідно до рапорту помічника чергового Павлоградського РВП ГУНП у Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_8 , яка зареєстрована ЄО за № 21076 від 29.04.2025, яка повідомила про зникнення сусідки - ОСОБА_7 , 1943 року народження. Заявниця вказала, що востаннє бачила її в неділю, 27 квітня 2025 року, коли вони разом їздили на кладовище, після чого повернулися додому. Зі слів заявниці, у зниклої є син, ОСОБА_3 , який, за словами сусідів, має неадекватну поведінку, та є підозри, що він міг бути причетним до зникнення матері, можливо - вбити її та приховати тіло (к.п. арк. 35).
У рамках досудового розслідування ОСОБА_3 надав заяву про надання дозволу на проведення слідчих дій на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (к.п. арк. 36).
Згідно з протоколом огляду місця події від 29 квітня 2025 року із доданою фототаблицею, огляд проведено на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності понятих - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У ході огляду встановлено, що вхід на територію домоволодіння здійснюється через залізні ворота коричневого кольору. Зліва від входу розташовані господарські приміщення, справа - житловий будинок. На подвір'ї також знаходиться житлова прибудова, у приміщенні якої зафіксовано значний безлад: одяг, посуд та залишки їжі розкидані у хаотичному порядку (к.п. арк. 37-40).
Відповідно до ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 травня 2025 року у справі № 185/4707/25 (провадження № 1-кс/185/338/25), надано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проведено 30 квітня 2025 року (к.п. арк. 41-42).
Згідно з протоколом обшуку від 30.04.2025 з додатками (фототаблиця та відеозапис), під час обшуку на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: труп ОСОБА_7 , забетонований на присадибній ділянці; мотузка, упакована до поліетиленового контейнера (п/к); сріблястий скотч; фрагмент мотузки з рук трупа, також упакований до п/к; розкладний ніж із чорним руків'ям. З будинку № 1: гамаші коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору (ймовірно, крові); ковдра біло-зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору. З будинку № 2: моток липкої стрічки сріблястого кольору; пара чоловічих берців коричневого кольору; фрагмент мотузки; мобільний телефон «Redmi», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з SIM-карткою № НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Redmi», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з SIM-карткою № НОМЕР_6 . З гаража: ще один фрагмент мотузки (к.п. арк. 43-55).
Відповідно до протоколу огляду предмета від 15 травня 2025 року, проведеного за участі власниці - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідством оглянуто подушку, яку остання добровільно надала. Місцем огляду зазначено ділянку місцевості поблизу будинку № 13 по вул. Ковальська, м. Павлоград (к.п. арк. 56-57).
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 01.05.2025 з додатком (відеозапис), проведеного за добровільної згоди власника домоволодіння ОСОБА_3 за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , установлено таке, 27.04.2025 року, приблизно о 18:00-19:00 год, ОСОБА_7 повернулася з кладовища та перебувала в кімнаті, лежачи на ліжку на спині, головою до стіни. У цей час до кімнати зайшов ОСОБА_3 , між ним і матір'ю виникла сварка. Під час конфлікту ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 , схопив її обома руками за шию та почав стискати. Він утримував руки на шиї потерпілої орієнтовно 10 хвилин. ОСОБА_7 чинила фізичний опір і завдавала ударів руками, ОСОБА_3 витягнув подушку з-під її голови, поклав її на обличчя потерпілої та придавлював ще приблизно 5 хвилин. Після цього він узяв мотузку та клейку стрічку (скомч), якою обмотав рот потерпілої, а мотузкою зв'язав їй руки за спиною. Згодом, дочекавшись темряви, ОСОБА_3 витягнув тіло на подвір'я, волочачи його по землі за зв'язані руки, і помістив до ями, в якій раніше розташовувалась водяна свердловина. Тіло поклав на лівий бік, обгорнувши його навколо труби, залишивши у такому положенні до ранку наступного дня - 28.04.2025. Близько 05:00 28.04.2025 року ОСОБА_3 приніс приблизно 20 упаковок сухої бетонної суміші, висипав її до ями, де знаходилося тіло ОСОБА_7 , після чого ввімкнув воду, щоб суха суміш вступила у взаємодію з водою та утворила бетон. Увечері 28.04.2025, коли бетон застиг, засипав місце землею, щоб приховати сліди бетонування від сторонніх осіб(к.п. арк. 58-63).
Повідомленням про підозру від 30.04.2025 та повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 18.06.2025 за ч. 1 ст. 115 КК України. (к.п. арк. 134-140).
З досліджених судом, висновків експертів, судом встановлено таке.
Відповідно до висновку експерта № 20250404060000417 від 21.05.2025 року при експертизі трупу ОСОБА_7 на тлі значно виражених гнильних змін зовнішніх тілесних ушкоджень не виявлено. Однак згідно з (судово-гістологічного) дослідження в проєкції навколишніх м?яких тканин щитоподібного хряща та у корені язика наявні крововиливи, що може свідчити про застосування фізичної (механічної) дії тупих твердих предметів (предмету) в області шиї тіла трупу по здавлюючому механізму, яка з урахуванням морфологічних ознак була прижиттєвою та проявилася здавленням органів шиї, яка ускладнилася механічною асфіксією, що й призвело до безпосередньої причини смерті та за своїм характером дана травма шиї відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілої, згідно з п. 2.1.1 а), п. 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ N?6 «Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України» від 17.01. 1995 р.
Даний висновок підтверджується судово-гістологічним дослідженням при якому виявлено: у м?яких тканинах з проєкції щитоподібного хряща та у корені язика виявляються скупчення зернистих мас, що аналогічні тим, що містяться у просвіті деяких судин, що дає можливість припустити наявність крововиливів.
Згідно з трупними явищами, виявлених при експертизі трупу, смерть ОСОБА_7 настала більш ніж за 48 годин до початку проведення розтину, що не суперечить даті вказаній в постанові про призначення судово-медичної експертизи. (к.п. арк. 64-66).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 20250404060000417 від 01.05.2025 року, безпосередня причина смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена судово-медичним експертом ОСОБА_12 на підставі розтину трупа, є механічна асфіксія. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок нападу з метою вбивства чи нанесення ушкодження. Виявлено залитою бетонною сумішшю після нападу з застосуванням умисного удушення по АДРЕСА_1 (к.п. арк. 67).
Відповідно до висновку експерта № 20250404060000417 від 02.06.2025, враховуючи морфологічні ознаки та результати судово-гістологічного дослідження виявлена травма шиї могла утворитися в час зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 27.04.2025р. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок удушення при здавлюванні органів шиї, яка ускладнилася механічною асфіксією, що й призвело до безпосередньої причини смерті та дана травма перебуває в прямому причинно-наслідковому зв?язку з її настанням. Даний висновок підтверджується морфологічною картиною та результатами судово-гістологічного дослідження.
Згідно з (судово-гістологічного) дослідження в проєкції навколишніх м?яких тканин щитоподібного хряща та у корені язика наявні крововиливи, що може свідчити про застосування фізичної (механічної) дії тупих твердих предметів (предмету) в області шиї тіла трупу по здавлюючому механізму, яка з урахуванням морфологічних ознак була прижиттєвою та проявилася здавленням органів шиї, яка ускладнилася механічною асфіксією. Враховуючи морфологічні ознаки, результати судово-гістологічного дослідження, характер виявленої травми, більш вірогідно, що смерть потерпілої настала одразу після спричинення тілесних ушкоджень. Враховуючи характер виявленої травми, результати судово-гістологічного дослідження, не виключена можливість утворення виявленої травми шиї за обставин та умов на які вказує підозрюваний ОСОБА_13 під час проведення слідчого експерименту за його участю, тобто механізм спричинення виявлених тілесних ушкоджень, не суперечить механізму їх заподіяння вказаному в ході проведення слідчого експерименту підозрюваним. (к.п. арк. 68-69).
Висновком експерта №2428/2636-БД від 29.05.2025 року при серологічному дослідженні фрагмента кістки потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлений антиген А, що не виключає можливості приналежності її крові до групи А з ізогеманлютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. (к.п. арк. 71-72).
Висновком експерта №2428/2637/БД від 29.05.2025 року на ковдрі встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. На штанах наявність крові не встановлено. При серологічному дослідженні сліду крові на ковдрі виявлений антиген А, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об'єкті від особи(осіб) групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі можливо і від потерпілої ОСОБА_7 (к.п. арк. 74-76).
Висновоком експерта № СЕ-19/113-25/3069-Д від 15.05.2025 року на зовнішній поверхні рулону липкої стрічки та на внутрішній поверхні картонної втулки рулону липкої стрічки типу «скотч», яка була вилучена під час обшуку 30.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів рук не виявлено. (к.п. арк. 79-82).
Висновком експерта № СЕ-19/113-25/3073-ТР від 23.05.2025, встановлено на торцевих краях чотирьох мотузок довжиною 1950 мм, довжиною 2400 мм, довжиною 5460 мм, довжиною 4850 мм, вилучених 30.04.2025 року, за фактом вбивства гр. ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , наявні сліди розділення. Сліди розділення на торцевих краях чотирьох мотузок довжиною 1950 мм, довжиною 2400 мм, довжиною 5460 мм, довжиною 4850 мм, утворені внаслідок розрізу. (к.п. арк. 85-88).
Висновком експерта № СЕ-19/113-25/3072-ТР від 20.05.2025, встановлено на торцевих краях мотузки (складається з трьох частин), загальною довжиною 650 мм, вилученої 30.04.2025 року, за фактом вбивства гр. ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 наявні сліди розділення. Сліди розділення, розташовані торцевих країв мотузки (складається з трьох частин), загальною довжиною 650 мм, утворені внаслідок розрізу. (к.п. арк. 91-94).
Висновком експерта № СЕ-19/113-25/3071-ТР від 19.05.2025, встановлено на торцевих краях мотузки довжиною 1140 мм, вилученої 30.04.2025 року, за фактом вбивства гр.. ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 наявні сліди розділення. Сліди розділення, розташовані торцевих країв мотузки довжиною 1140 мм, утворені внаслідок розрізу. (к.п. арк. 97-99).
Висновком експерта № СЕ-19/113-25/3526-ТР від 12.06.2025, встановлено слід розділення (розрізу), розташований на торцевому краю рулону армованої липкої стрічки типу «скотч», з написом «AXENT ich Liebe perfection», вилученої з першої упаковки та слід розділення (розрізу), умовно позначений, як «другий», розташований на торцевому краю армованої липкої стрічки типу «скотч», вилученої з другої упаковки, до розділення (розрізу), складали раніше єдине ціле, а саме рулон армованої липкої стрічки типу «скотч» з написом «AXENT ich Liebe perfection». (к.п. арк. 102-107).
Висновком експерта № СЕ-19/113-25/3525-ТР від 05.06.2025, встановлено мотузку, довжиною 1140 мм, вилучена з першої упаковки (з будинку N?2), чотири мотузки, довжиною 1950 мм, довжиною 2400 мм, довжиною 5460 мм, довжиною 4850 мм, вилучених з третьої упаковки (з гаража), такого ж типу і виду, що і мотузка, загальною довжиною 650 мм, вилучена з другої упаковки (з рук трупа). (к.п. арк. 110-119).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/113-25/3021-БД від 14.05.2025, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1 додатку 1, які надані за добровільною згодою ОСОБА_3 на відібрання зразків букального епітелію. (к.п. арк. 120-129).
Відповідно до Висновку експерта №2428/2638-БД від 20.06.2025 на ножі, що був наданий на дослідження, наявність крові не встановлена, клітини з ядрами не виявлені. На змивах з обох рук ОСОБА_3 (об'єкти №№ 3, 4), що були надані на дослідження, наявність крові не встановлена, клітини з ядрами не виявлені. Піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 (об'єкти №№ 1, 2), що були надані на дослідження, наявність крові не встановлена, при цитологічному дослідженні виявлені епітеліальні клітини з ядрами. При визначенні статевої належності епітеліальних клітин в об'єкті № 1 встановлене їх походження від особи чоловічої генетичної статі. Статева належність клітин в об'єкті № 2, не встановлена, через недостатню кількість придатних для дослідження ядер клітин. (к.п. арк. 183-186).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №240-к від 20.05.2025, ОСОБА_14 в період інкримінованого йому діяння будь-який психічний розлад не виявляв і нині також не виявляє. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитований виявляв правильне орієнтування в навколишньому й особах, певну послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці та висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень душевної діяльності, коли він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння будь-який психічний розлад не виявляв і нині також не виявляє. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (к.п. арк. 131-133).
Зазначені висновки суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено.
Будь-яких розбіжностей у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.
Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі й права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставлючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору достатності та взаємозв'язку, доходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, що свідчить про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Життя людини, згідно з статтею 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. Тому охорона життя людини - найважливіше завдання кримінального права України. Серед злочинів проти особи вбивство становить особливо небезпеку. Це найтяжчий злочин проти життя людини.
Вбивство - це винне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Об'єктом вбивства є життя людини. Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
Так, ОСОБА_3 , умисно схопив своїми руками за шию ОСОБА_7 та став її здавлювати, тим самим припинив надходження кисню в організм потерпілої, після чого взяв подушку з-під голови останньої та накрив нею шляхи дихання ОСОБА_7 та тримав її до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя, внаслідок чого умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_7 . В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , а саме застосування фізичної (механічної) дії тупих твердих предметів (предмету) в області шиї тіла ОСОБА_7 по здавлюючому механізму, яка з урахуванням морфологічних ознак була прижиттєвою та проявилася здавленням органів шиї, яка ускладнилася механічною асфіксією, що й призвело до безпосередньої причини смерті, спричинено травму шиї, яка за своїм характером відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілої ОСОБА_7 . Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання незворотної смерті ОСОБА_7 .
З цього моменту даний злочин вважається закінченим. Причинний зв'язок між вказаним діянням і наслідком - є смерть ОСОБА_7 , що є закономірним результатом умисного діяння ОСОБА_3 .
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом ОСОБА_3 .
Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачав його суспільно небезпечні наслідки. Наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. ОСОБА_3 передбачав неминучість настання наслідків та прагнув досягти конкретного результату, у вигляді смерті ОСОБА_7 . А отже передбаченням обвинуваченого охоплюється причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Вольовий момент ОСОБА_3 характеризується бажанням досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання спрямоване на досягнення чітко визначеної мети.
Суд оцінив докази, що мали значення для з'ясування змісту та спрямованості умислу ОСОБА_3 , зокрема на ґрунті неприязних відносин, умисно схопив своїми руками за шию ОСОБА_7 , та став її здавлювати, тим самим припинив надходження кисню в організм потерпілої, після чого взяв подушку з-під голови останньої та накрив нею шляхи дихання ОСОБА_7 та тримав її до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя, внаслідок чого умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_7 .
Згідно з висновком експерта № 20250404060000417 від 02.06.2025, смерть ОСОБА_7 настала внаслідок удушення при здавлюванні органів шиї, яка ускладнилася механічною асфіксією, що й призвело до безпосередньої причини смерті та дана травма перебуває в прямому причинно-наслідковому зв?язку з її настанням.
Обвинувачений після вчинення злочину, з метою приховування та уникнення кримінальної відповідальності витягнув тіло на подвір'я, волочачи його по землі за зв'язані руки, де розмістив його в яму водяної свердловина, засипав тіло цементом та залив водою, для того, щоб утворився бетон, з метою знищення слідів злочину.
Таким чином, вибір способу заподіяння тілесних ушкодженнь, їх локалізація і характер, а саме удушення при здавлюванні органів шиї, та поведінка обвинуваченого після заподіяння тілесних ушкоджень, беззаперечно свідчить про спрямованість умислу обвинуваченого на позбавлення життя ОСОБА_7 .
Зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначеному злочині обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.
За фактичними обставинами, дії ОСОБА_3 мали активний характер, були протиправними, між цими діями, і наслідками у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_7 , яка настала від удушення при здавлюванні органів шиї перебувають, у безпосередньому причинному зв'язку, що свідчить про наявність у нього прямого умислу на позбавлення життя ОСОБА_7 .
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Розкаяння ОСОБА_3 , окрім визнання факту вчинення злочину, полягає у його ставленні до вчиненого злочину, наданні правдивих показаннь, у вираженні щирого жалю про вчинене, негативної оцінки злочину та готовності понести покарання.
Разом з тим, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину, на якому наполягала сторона захисту.
При наявності щирого каяття особи не обов'язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання п. 1 ч. 1 ст. 66 КК. Тобто, такі обставини, що пом'якшують покарання, як щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, має бути активним, тобто певним чином ініціативним. (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 674/1608/17). Факт проведення відповідних розшукових дій щодо встановлення обставин злочину, було здійснено за заявою ОСОБА_8 , яка повідомила про зникнення потерпілої ОСОБА_7 . Крім того, обвинувачений після вчинення злочину навпаки вживав заходів для приховування тіла потерпілої, зокрема, розмістив тіло в яму із водяної свердловини, засипав цементною сумішшю та залив водою, щоб утворити бетонну масу, що свідчить про намагання уникнути кримінальної відповідальності. За таких обставин, сам лише факт визнання вини та надання правдивих свідчень, не є проявом ініціативного сприяння правоохоронним органам, а отже не можуть розцінюватися як обставина, що пом'якшує покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 67 КК України є - вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Мотиви призначення покарання
Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов'язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога, не працевлаштований, проходив строкову військову службу з 22.10.1985 по 29.10.1988, а також військову службу за контрактом з 04.12.2020 по 20.03.2024 у в/ч НОМЕР_7 , звільнений у запас за сімейними обставинами; має статус учасника бойових дій; не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, підлягає покаранню за вчинення особливо тяжкого злочину, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Обставиною, яка зумовлює призначення покарання у виді позбавлення волі вище від мінімальної межі і водночас вказує на неможливість досягнення мети покарання шляхом призначення покарання в межах мінімального строку, є надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину. Надзвичайність суспільної небезпеки вчиненого злочину визначається сукупністю усіх зібраних у кримінальному провадженні даних, які стосуються вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, за матеріалами кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , задушив матір, яка значно поступалася йому у фізичній силі, після чого намагався приховати свій злочин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Такі обставини, на переконання суду, свідчать про свідоме нехтування обвинуваченим ОСОБА_3 цінностями людського життя і співіснування, а відтак про його високу суспільну небезпеку. Відтак зваживши ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, ставлення ОСОБА_3 , до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості й цілей правосуддя, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років у межах санкції за ч. 1 ст. 115 КК України.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного злочину й особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Комплексне з'ясування обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого, обставини, що безпосередньою пов'язані з вчиненням злочину, поведінка обвинуваченого, після вчиненого злочину, не дають підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України при призначенні покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень
Запобіжний захід ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.04.2025 року встановлено, що ОСОБА_3 , фактично був затриманий 30.04.2025 року о 18:00 год. За адресою: м. Павлоград, вул. Ковальська, 13.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , обчислювати з 30.04.2025 року з дня його фактичного затримання.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року по справі №185/4707/25 (провадження №1-кс/185/386/25); від 02 травня 2025 року по справі №185/4707/25 (провадження №1-кс/185/339/25), відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
Витрати пов'язані із проведенням судово дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-25/3069-Д від 15.05.2025 року, на проведення якої було витрачено 4457,00 грн, судово трасологічних експертиз №СЕ-19/113-25/3071-ТР від 19.05.2025, №СЕ-19/113-25/3072-ТР від 20.05.2025 року, № СЕ-19/113-25/3073-ТР від 23.05.2025 року, №СЕ-19/113-25/3525-ТР від 05.06.2025 року, №СЕ-19/113-25/3526-ТР від 12.06.2025 року на проведення яких було витрачено 35656,70 грн, та молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/113-25/3021-БД від 14.05.2025 на проведення якої було витрачено 6263,48 грн, загальна сума витрат на експертизи становить 46?377,18 грн, відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов відсутній.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на10 (десять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 30.04.2025 з дня його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз у сумі 46?377 (сорок шість тисяч триста сімдесят сім) гривень 18 копійок.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Redmi» IME 1 НОМЕР_1 , IME 2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Redmi», IME 1 НОМЕР_4 , IME 2 НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 , пара чоловічих берців коричневого кольору - після набрання вироком законної сили повернути за належністю;
- мотузка; скотч сріблястого кольору; фрагмент мотузки з рук трупа та 2 фрагменти мотузки; розкладний ніж з чорною рукояткою; гамаші коричневого кольору зі слідами РБК; ковдра біло-зеленого кольору зі слідами РБК; моток липкої стрічки сріблястого кольору; зразки букального епітелію, подушка - після набрання вироком законної сили знищити.
Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року по справі №185/4707/25 (провадження №1-кс/185/386/25); від 02 травня 2025 року по справі №185/4707/25 (провадження №1-кс/185/339/25).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1