Справа № 183/11999/24
№ 1-кс/183/1256/25
10 липня 2025 року Слідча суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання Старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041350001484 від 19.11.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України, -
Старший слідчий СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України, - ОСОБА_5 .
Клопотання погоджене Керівником Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
В обгрунтування заявленого клопотання слідча, за погодженням з прокурором, посилається на те, що , що 09 листопада 2024 року приблизно о 21.10 годині ОСОБА_5 , будучи повнолітньою особою, перебував за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у нього виник прямий умисел, спрямований на природні статеві зносини з неповнолітньою ОСОБА_9 , з метою досягнення статевого задоволення, з сексуальних мотивів.
Реалізуючи прямий умисел, спрямований на природні статеві зносини з неповнолітньою ОСОБА_9 , з метою досягнення статевого задоволення, 09 листопада 2024 року приблизно о 21:15 годині ОСОБА_5 , будучи повнолітньою особою, перебуваючи в приміщенні будинку за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досягла шістнадцятирічного віку, вчиняв з останньою за добровільною згодою, з метою задоволення статевої пристрасті, дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_9 з використанням геніталій без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погроз застосування такого насильства.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 155 КК України, як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Відомості за вказаним фактом слідчим Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області 19 листопада 2024 року внесені до ЄРДР за № 12024041350001484 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 155 КК України.
07 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024041350001484 від 19 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України:
Прокурор наполягає на наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Враховуючи особу підозрюваного, слідчий вважає наявними ризики, визначені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років. Підозрюваний, усвідомлюючи можливе призначення судом покарання у вигляді реального позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обгрунтовує тим, що ОСОБА_5 мешкає в одному населеному пункті із потерпілою ОСОБА_9 , законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у зв'язку із чим може впливати на них, з метою змусити змінити свої показання.
За таких обставин слідчий наполягає на застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ним час;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити листування, телефонні переговори та спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Прокурор клопотання слідчого в судовому засіданні підтримала, просила його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними у ньому.
Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в повному обсязі, мотивуючи свою позицію відсутністю в матеріалах, поданих до клопотання, належних та допустимих доказів обґрунтованості пред'явленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України. Звернула увагу на відсутність постанов слідчого про визнання речовими доказами вилучених під час огляду місця події матеріалів, речей тощо, відсутність ухвал слідчого судді про легалізацію оглядів, які проводилися за правилами обшуку, в ході яких вилучалися речі, як у підозрюваного, так і у потерпілого. Заперечувала наявність ризиків, визначених у клопотанні слідчим. Так, захисник звернула увагу на те, що її підзахисний раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, з моменту несення відомостей до ЄРДР та до пред'явлення підозри пройшов певний час - майже 8 місяців, протягом якого ОСОБА_5 не вчинив жодної дії, направленої на переховування від органів досудового розслідування чи суду, а в у мовах воєнного стану в Україні ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку призовників, взагалі позбавлений такої можливості, як переховування. Крім того, сторона захисту також звернула увагу на те, що слідча вийшла за межі вимог, визначених ст. 194 КПК України, звертаючись до суду з клопотанням, яким фактично просить заборонити спілкування ОСОБА_5 з невизначеним колом осіб через засоби зв'язку, а з огляду на те, що протягом тривалого часу жоден зі свідків, потерпіла чи її законний представник не повідомляли про незаконний вплив на них з боку ОСОБА_5 , - взагалі вважає таку вимогу протиправною.
Підозрюваний в судовому засідання свою вину не визнає, підтримує позицію свого захисника щодо заявленого клопотання.
Вислухавши позицію сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали, подані до клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
19.11.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024041350001484 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України.
07 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 ст. 155 КК України, що підтверджується показами неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , протоклом проведення слідчого експерименту за участю неповнолітньої потерпілої, показами законного представника неповнолітньої потерпілої, показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , висновком судово-медичної експертизи № 8/С/Е, висновком експерта № СЕ-19/105-25/2472-ПС від 24.06.2025.
При розгляді доказів, наданих слідчим на підтвердження обґрунтованості пред'явленої підозри, слідчий суддя вважає їх вагомими та обґрунтованими, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
Інші докази, подані стороною обвинувачення, на підтвердження обґрунтованості пред'явленої підозри, а саме протокол огляду місця події, протоколи огляду речей, предметів не можуть на даній стадії процесу, розцінюватися судом, як належні, допустимі та достатні для забезпечення засудження підозрюваного.
Стосовно ризиків, визначених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо імовірності їх виникнення, з огляду на особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання, в тому числі, у вигляді реального позбавлення волі, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення понесення покарання.
Наявність ризику, передбаченого п.3 с.1 ст. 177 КПК України, слідчому судді не доведена з огляду на наступне.
В конкретній ситуації, сторона обвинувачення може ініціювати застосування запобіжного заходу лише у зв'язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому. Якщо дослівно тлумачити термін «запобігання спробам», то за змістом воно є тотожним поняттю «припинення розпочатої дії». Умовно його можна вважати співмірним з категорією «замах», що застосовується у визначенні стадій вчинення злочину, та вважається вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на настання наслідків, у цьому випадку визначених у ч. 1 ст. 177 КПК.
Зазначена у клопотанні слідчого спроба підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні має бути підтверджена належними доказами, у тому числі показами вказаних осіб, які доводять незаконний вплив особи, що здійснюється безпосередньо або через довірених осіб.
З урахуванням того, що підозрюваний протягом досудового розслідування перебував за місцем свого проживання у населеному пункті, де також проживають потерпіла , її законний представник, свідки, в тому числі матір підозрюваного, та мав можливість впливати на свідків, слідчим суддею не встановлено доказів наявності навіть спроб незаконного впливу на свідків, на показаннях яких, в тому числі обґрунтовується підозра.
Як зазначав суд вище, статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого, суд приходить до висновку, що даний запобіжний захід зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків, однак з урахування наявності лише одного ризику, визначеного ч.1 ст. 177 КПК України, слідча суддя приходить до переконання про часткове задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК).
З огляду на наявність обґрунтованої підозри та ризику, визначеного у п.1, ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
При цьому суд вважає за необхідне зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 :
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ним час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Саме такий обраний запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 182, 194, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041350001484 від 19.11.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строком до 04 вересня 2025 року.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 :
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ним час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
В іншій частині клопотання, - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_1