Справа № 178/1589/24
08 липня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Затишнянської сільської ради до ОСОБА_1 , Кам'янської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
за участю представників: позивача Костюченка М.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом та вказав, що на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 18 січня 2010 року № 4-р-10, між ОСОБА_1 та Криничанською РДА, 19 лютого 2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки № 975, який зареєстровано 24 березня 2010 року за № 041012200451 у Криничанському райвідділі ДФФЦ ДЗК.
Відповідно до п. 1 вказаного договору, орендодавець - Криничанська РДА передає, а орендар - ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для створення фермерського господарства, із земель державної власності - землі запасу, яка розташована за межами населеного пункту, на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського (нині Кам'янського) району Дніпропетровської області. Пунктом 2 договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту, загальною площею 25,6787 га, в тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907 га. Відповідно до п. 5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: ріллі - 157857 грн., пасовищ - 38900 грн. Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку в розрахунку: рілля 3552 грн./га х 3,20 х 13,888 га х 0,1 % = 157,86 грн., пасовищ 1031 грн./га х 3,20 х 11,7907 х 0,1 % = 38,90 грн., всього 196,76 грн. на рік на момент укладання договору на рахунок Гуляйпільської сільської ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та коригується орендарем.
26 травня 2016 року відділом Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки площею 25,6787 га та присвоєно кадастровий номер 1222082000:01:001:0343, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 265037844.
Представник позивача вказує, що станом на 18 березня 2024 року ОСОБА_1 не створив та не зареєстрував у встановленому законом порядку фермерське господарство, а відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства. Тому з урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду та просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 25,687 га, в тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907, кадастровий номер 1222082000:01:001:0343, укладений 19 лютого 2010 року між Криничанською РДА та ОСОБА_1 , зобов'язати останнього повернути до комунальної власності Затишнянської сільської ради вищезазначену земельну ділянку.
Представник відповідача адвокат Ковалевський М.С., у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 зареєстрував фермерське господарство, а тому відсутній предмет спору; просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач Кам'янська районна державна адміністрація в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи сповіщені в установленому законом порядку. Просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з обставин викладених у відзиві. Згідно листа просять проводити судувий розгляд без їх участі.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 18 січня 2010 року № 4-р-10, між ОСОБА_1 та Криничанською РДА, 19 лютого 2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки № 975, який зареєстровано 24 березня 2010 року за № 041012200451 у Криничанському райвідділі ДФФЦ ДЗК. Вказаним договором визначено порядок та умови оренди земельної ділянки.
Пунктом 2 договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту, загальною площею 25,6787 га, в тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907 га. Відповідно до п. 5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: ріллі - 157857 грн., пасовищ - 38900 грн. Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку в розрахунку: рілля 3552 грн./га х 3,20 х 13,888 га х 0,1 % = 157,86 грн., пасовищ 1031 грн./га х 3,20 х 11,7907 х 0,1 % = 38,90 грн., всього 196,76 грн. на рік на момент укладання договору на рахунок Гуляйпільської сільської ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та коригується орендарем.
Строк дії договору визначено терміном на 49 років (п.8 Договору).
За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
За приписами ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
26 травня 2016 року відділом Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки площею 25,6787 га та присвоєно кадастровий номер 1222082000:01:001:0343, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 265037844.
Вказана земельна ділянка була передана в оренду ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, із земель державної власності - землі запасу, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського (нині Кам'янського) району Дніпропетровської області (п. 1. Договору).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» та відповідно Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Судом встановлено, що вказаний договір оренди було укладено 19 лютого 2010 року, представник позивача звернувся до суду з цим позовом 18 червня 2024 року, тобто, з наведеного виходить, що ОСОБА_1 всупереч ст. 526 ЦК України, досить тривалий час належним чином не виконував взяті ним обов'язки щодо необхідності створення та реєстрації фермерського господарства. Лише 19 червня 2024 року ОСОБА_1 здійснив реєстрацію СФГ на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства від 19.06.2024 р., посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Трухан А.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 1025, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За висновками Великої Палати Верховного Суду протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі. Такий позов може бути пред'явлений протягом всього строку дії договору (та існування обумовленого таким договором обов'язку виконувати зобов'язання щодо цільового використання земельної ділянки) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №922/3166/20).
Згідно відомостей із ДРРП земельна ділянка площею 25,687 га, в тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0343, що перебуває в оренді у ОСОБА_1 перейшла у комунальнувласність Затишнянської сільської ради 29.06.2021 року (номер відомостей про речове право: 42889498), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 434478934 Дата, час формування: 08.07.2025 10:19:44.
Таким чином, позовна давність відраховується з 29.06.2021.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України.
Разом з цим, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом статей 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину»; Розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 31 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України). У зв'язку з військовою агресією російської федерації 24.02.2022 проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року. Станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Тобто, Законом, у період існування вказаних вище обставин, продовжуються строки позовної давності. При цьому, Закон не вимагає вчинення будь-яких додаткових дій з цього приводу (звернення із заявою про поновлення таких строків, тощо). З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, позовну давність не пропущено.
Тобто, строк позовної давності у даному випадку не пропущено.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні), у згоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного суду від 23 грудня 2020 справа № 522/8782/16, провадження№ 61-21649св19.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Таким чином, сама по собі реєстрація ОСОБА_1 фермерського господарства після надходження позовної заяви до суду, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір.
З наведеного суд вважає, що відповідач отримавши земельну ділянку в оренду 19 лютого 2010 року, лише 19 червня 2024 року, тобто через більш ніж чотирнадцять років та чотири місяці, після надходження цього позову до суду, зареєстрував фермерське господарство для якого ця земля надавалась, що є порушенням умов договору й підставою висновку для суду щодо можливості його визнання недійсним та зобо'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи, що позовні вимоги Затишнянської сільської ради суд вважає можливим задовольнити, тому з відповідачів має бути стягнено 3028 грн судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Затишнянської сільської ради - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 25,687 га, в тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907, кадастровий номер 1222082000:01:001:0343, укладений 19 лютого 2010 року між Криничанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 повернути до комунальної власності Затишнянської сільської ради земельну ділянку площею 25,687 га, а тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0343, цільове призначення якої для ведення фермерського господарства.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 10 липня 2025 року.
Суддя Валентина БЕРЕЛЕТ