441/939/25 2/441/684/2025
10.07.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого, судді - О.І. Ференц,
за участю секретаря судового засідання - Х.О. Пеленської,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад обставин справи:
Представник позивача Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 14.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 100726436, згідно якого їй було надано кредит в сумі 4000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів.
Стверджує, що надалі між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 100726436 від 14.06.2021 в сумі 17600 грн. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Вказує, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому представник позивача звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 100726436 від 14.06.2021 в сумі 17600 грн. та судові витрати у справі.
ІІ. Позиція учасників справи:
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій в суд заяві просив розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була належно повідомлена, відзив на позовну заяву не надала, заяву про розгляд справи у її відсутності не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано для розгляду судді Ференц О.І.
22.05.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Цивільно процесуальним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Із представлених доказів встановлено, що 14.06.2021 між ОСОБА_1 та ТзОВ «МІЛОАН» було укладено кредитний договір № 100726436, за умовами якого відповідачці були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 4000 грн. строком на 30 днів.
Згідно умов Договору факторингу № 09Т від 30.09.2021 ТзОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Таким чином позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «МІЛОАН», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 100726436 від 14.06.2021.
Згідно вказаного договору факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 17600 грн.
На виконання вимог ст.175 ЦПК України ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги до відповідачки ОСОБА_1 про сплату боргу.
Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Діджи фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.
Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов'язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Своїми процесуальними правами сторони під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядились на власний розсуд.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки вони містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачкою суду не представлено.
На час розгляду справи в суді відповідачка простроченої кредитної заборгованості не погасила.
В свою чергу відповідачкою не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання нею зобов'язань, взятих перед фінансовою установою, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Фінансова установа вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, позовні вимоги сторони позивача про стягнення заборгованості за кредитом, яка становить 17600 гривень, підлягають задоволенню.
V. Розподіл Судових витрат:
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
В матеріалах справи містяться квитанція про сплату № 100726436 від 14.05.2025 та від 22.05.2025 якою підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн., які, враховуючи вищевикладені норми процесуального права, стягуються з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025, Додаткової угоди № 100726436 від 02.04.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, детального опису робіт, акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 28.03.2025 розмір послуг за надання правничої допомоги становить 6000 гривень, які згідно ч.1 ст.137 ЦПК України підлягають стягнення з відповідачки.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, відповідачка ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги не заявляла.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства суд не вправі з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат, що підлягають розподілу (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) суму заборгованості за кредитним договором № 100726436 від 14.06.2021 в розмірі 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 10 липня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВ «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Суддя О.І. Ференц