Справа № 243/5708/25
Провадження №1-кп/243/937/2025
Іменем України
09 липня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, що відбувалося в приміщенні будівлі суду, кримінальне провадження №12025052510000466 від 08 травня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадянин ОСОБА_5 призваний відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16 липня 2024 року №126 солдата ОСОБА_4 з 17 липня 2024 року призначено на посаду гранатометника першого піхотного відділення другого піхотного взводу восьмої піхотної роти третього піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16 жовтня 2024 року №22 солдата ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04 жовтня 2024 року №4-РС зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
На час проходження військової служби у лавах Збройних Сил України на солдата ОСОБА_4 розповсюджується дія військових Статутів Збройних Сил України, які визначають загальні права та обов'язки військовослужбовців і їх взаємовідносини.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Статтею 3 КПК України визначено поняття «близькі родичі та члени сім'ї» - до кола яких, окрім іншого, відносяться особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» законодавчо закріплено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Статтею 3 Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, окрім інших, на таких осіб: мати (батько) одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив домашнє насильство за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 спільно проживає з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Останні між собою пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебувають у близьких відносинах та є особами, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
ОСОБА_4 , будучи раніше притягненим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09.01.2024 (справа №243/7266/23), за ч. 2 ст. 173-2 КУПАП постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16.06.2024 (справа №243/4618/24), продовжив свої систематичні умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_6 .
Так, 07.05.2025, приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного з ОСОБА_6 проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство відносно останньої, що призвело до психологічних страждань потерпілої, зокрема, не маючи підґрунтя, вчинив стосовно потерпілої активні дії, що виражались у криках, словесних образах, грубих висловлюваннях з використанням нецензурної лайки, погроз фізичного насилля, поштовхах та приниженні гідності, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, побоювання за свою безпеку у потерпілої, що відповідно до висновку судово-психологічної експертизи зумовило тривалі та інтенсивні психологічні страждання ОСОБА_6 ..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 126-1 КК України, визнав у повному обсязі. Пояснив, що він спільно проживає з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше він притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Незважаючи на це, 07.05.2025 року, приблизно об 11 год. 00 хв., за місцем спільного проживання з ОСОБА_6 він вчинив психологічне насильство щодо останньої, а саме: кричав, ображав нецензурною лайкою, штовхав. У вчиненому розкаявся, просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі та здійснювати розгляд кримінального провадження в порядку, визначеному ч. 3ст. 349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Щодо призначення покарання обвинуваченому, потерпіла поклалася на розсуд суду.
Враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в скоєному кримінальному правопорушенні, його показання повністю відповідають сутності пред'явленого обвинувачення, суд, за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, доведена у судовому засіданні повністю та суд вважає правильною кваліфікацію його дій за ст. 126-1 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 свідчать про те, що він є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, потерпіла до нього будь-яких претензій не має.
При сукупності обставин скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, суд приходить до переконання про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 є можливим без його ізоляції від суспільства та вважає, що обвинуваченому доцільно призначити покарання у виді пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, а також застосувати до нього обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави стягнути витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 , засудженого до пробаційного нагляду, такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи відповідно до ст.91-1 КК України, строком на 3 (три) місяці у вигляді: направлення для проходження програми для кривдників.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , витрати, пов'язані з проведенням судово-психологічної експертизи № 53/05/25 від 26.05.2025 року у розмірі 4000 грн.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1