Номер провадження 3/243/2803/2025
Номер справи 243/5244/25
«10» липня 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП, -
Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 011258, 10 червня року о 17 годині 44 хвилини, в Донецькій області в Краматорському районі в смт. Билбасівка по вулиці Паркова біля будинку № 6, водій ОСОБА_2 , який раніше 17 лютого 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 ARLM-0450», результат 0,22 проміле Тест № 407, водій від керування транспортного засобу відсторонений, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_2 роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та ст.ст. 10, 63 Конституції України.
ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив.
З огляду на те, що ОСОБА_2 був обізнаний про складання щодо нього Протоколу про адміністративне правопорушення про час та місце розгляду справи - 10 червня 2025 року об 11 годині 00 хвилин повідомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі складеного відносно нього Протоколу про адміністративне правопорушення серія АБА № 011258 від 10 червня 2025 року, не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти Протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що « сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши Клопотання про його відкладення.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року : «Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідальність по ній настає за: повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України), у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г» ПДР України), а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).
Таким чином для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 130 КУпАП необхідно встановити, що особа:
- повторно протягом року керувала транспортним засобом, при цьому будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- або передала керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за умови, що тому, хто передає керування, відомо про такий стан;
- або керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз вищевказаних норм законодавства та диспозиції інкримінованої ОСОБА_2 статті КУпАП, доводить суду, що законодавець чітко визначив вичерпний перелік підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 КУпАП і кожна ця обставина як окрема так і у сукупності з іншими є по суті складовою адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП.
Тобто, якщо водій транспортного засобу ухиляється від огляду на стан сп'яніння, який йому було запропоновано пройти з дотриманням всіх діючих вимог, відповідні його дії та ознаки сп'яніння зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, то це вже є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також, згідно пункту 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 252 КУпАП Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні досліджені такі докази:
- Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 011258 від 10 червня 2025 року, з якого вбачається, що 10 червня року о 17 годині 44 хвилини, в Донецькій області в Краматорському районі в смт. Билбасівка по вулиці Паркова біля будинку № 6, водій ОСОБА_2 , який раніше 17 лютого 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 ARLM-0450», результат 0,22 проміле Тест № 407, водій від керування транспортного засобу відсторонений, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП;
- Диск з відеозаписом, який було переглянуто в процесі розгляду даної адміністративної справи;
- Чек про результат огляду Тест № 407 від 10 червня 2025 року;
- Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10 червня 2025 року;
- Рапорт працівника поліції від 10 червня 2025 року;
- Витяг з адмінпрактики про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП;
- та інші матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення,окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року , та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори "Drager Alcotest", реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Газоаналізатори "Drager Alcotest" сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Настановою з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог експлуатації.
Відповідно до Настанови з експлуатації Drager Alcotest 7510 границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°С до +40°С складають: для масової концентрації алкоголю в крові:
- абсолютна похибка (?): ± 0,06 ‰ (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 ‰ (проміле).
Крім того, при будь-якому використанні приладів Drager Alcotest необхідно повністю розуміти і суворо дотримуватись настанови (інструкції) з експлуатації.
Офіційні дистриб'ютори виробника, вказують на наявність у пристрої Drager Alcotest допустимої виробником абсолютної похибки ± 0,06 ‰, яка, на думку суду, повинна бути врахована при проведенні огляду працівниками поліції, так і судом при розгляді справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 р., яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974р., визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,5 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 заперечував вживання алкоголю. Також працівниками поліції не надано ОСОБА_2 трубку для перевірки її герметичності, що порушує Інструкцію.
За умови того, що працівникам поліції достоіменно було відомо, що прилад вимірювальної техніки, за допомогою якого проходять огляд на стан алкогольного сп'яніння має похибку, яка суттєво може вплинути на результат проходження такого огляду, та враховуючи, що працівники поліції не зробили забір повітря, працівники поліції повинні були запропонувати ОСОБА_2 проїхати до медичного закладу, оскільки в закладах охорони здоров'я огляд проводиться не тільки шляхом продування Drager Alcotest, але й за допомогою лабораторних досліджень біоматеріалу та інших досліджень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Отже, коли у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, він заперечував вживання спиртних напоїв, був не згодний з показниками технічного приладу 0,22 проміле, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
Таким чином, враховуючи вище викладене суддя приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тому провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вважаю, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
При цьому наголошую, що суд (суддя) не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене вважаю, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а представлені суду докази не є такими, що беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи, що на ОСОБА_2 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.
На підставі викладеного, керуючись статтями 130, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Судової палати з розгляду кримінальних справ и справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Т.А. Хаустова