Справа № 452/1482/25
Провадження № 2-о/452/91/2025
"01" липня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
секретаря Кафтан О.Ю.,
із участю: заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту смерті на окупованій території, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, яку обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано на тимчасово окупованій території України; вказує, що отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки вказаний документ не може бути прийнятим для здійснення реєстрації смерті відповідно до законодавства України; просить у судовому порядку встановити факт смерті його матері на тимчасово окупованій території, оскільки таке потрібно для реалізації його майнових прав.
У судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити, так як у державній реєстрації смерті матері було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, атаке необхідне йому для оформлення спадщини після смерті особи.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення заявника та з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме в селищі міського типу Зуя Білогірського району Автономної Республіки Крим, що посвідчується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29.01.2025 року, що видане незаконним органом влади на тимчасово окупованій території.
Той факт, що ОСОБА_2 була матір'ю заявника підтверджується: свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 01.02.1982 року,Ю - з якого відомо, що матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була ОСОБА_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 від 29.06.1991 року, з якого відомо, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після реєстрації шлюбу 29.06.1991 року в Зуйській раді Білогірського району АРК змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Територія с.м.т.Зуя Білогірського району Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією, що підтверджується Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 про затвердження території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 відомо із свідоцтва про смерть виданим Білогірським районним відділом запису актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки Крим 29.01.2025 року. Оскільки заявник самостійно не реєстрував смерть матері в окупованому Криму, відтак лікарського свідоцтва про смерть у нього немає.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені,обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та /або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Із листа Міністерства Юстиції України від 22.04.2025р. наданого заявнику як відповідь на звернення відомо, що на сьогодні державна реєстрація факту смерті, що мала місце на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний ста, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті на такій території, винесеного у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 317 ЦПК України.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Встановлення даного юридичного факту необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті матері та отримання свідоцтва про смерть, встановленого Україною зразка, оскільки від цього залежить виникнення його майнових прав, зокрема, щодо оформлення спадщини після смерті матері.
Відповідно до положень частини 2 статті 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно частини 4 статті 49 ЦК України реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до Закону. Смерть фізичної особи підлягає обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті на підставі рішення суду.
Згідно розділу 1 абзацу 2 пункту 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000р. №52/5, із змінами від 18.10.2019 року, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Під час режиму воєнного стану державна реєстрація смерті проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника, незалежно від місця смерті чи проживання померлої особи. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану працюють у штатному режимі, крім міст/районів, де такої можливості немає у зв'язку з веденням активних бойових дій.
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подана заявником заява обґрунтована та підлягає до задоволення, факти викладені в ній та обставини підтверджуються доданими до неї письмовими доказами; встановлення наведеного факту має для заявника юридичне значення, так як необхідне для державної реєстрації смерті матері з подальшою метою реалізації його майнових прав.
Керуючись ст. ст. 4 - 10, 76 - 81, 263 - 264, 315, 317, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Непокрите Вовчанського району Харківської області, - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Зуя Білогірського району Автономної Республіки Крим Україна.
У відповідності до ст. ст. 317, 430 ЦПК України судове рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 2 липня 2025 року повного судового рішення.
Суддя