Справа № 452/1637/25
Провадження № 2-а/452/43/2025
"02" липня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Зелінська Т.С. в інтересах позивача звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанови №76 та №80 від 24.03.2025р., якими на позивача накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно постанови №76 його притягнуто до відповідальності за те, що під час звірки військово-облікових даних з'ясовано те, що він перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024р. №3633-ІХ (з 18.05.2024 року по 16.07.2024року), не уточнив свої облікові та інші персональні дані, через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Згідно постанови №80 позивач відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду для визначення придатності.
Вважає оскаржувані постанови незаконними і необґрунтованими, а відтак такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки посадовою особою відповідача не вживалися заходи щодо отримання облікових даних та персональних відомостей в порядку електронної інформаційної взаємодії, позивач перебуває на військовому обліку у відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 з 05.05.1992р., та під час складання протоколу №75 посадова особа володіла інформацією щодо ПІБ, дати народження, місця проживання Позивача (відповідне вказано в протоколах), але водночас в протоколі №75 та постанові №76 не вказано, які саме облікові та персональні дані не були оновлені позивачем (не надано перелік цих даних) і не могли бути одержані самостійно відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії; крім того вважає, що позивач міг бути направлений на медичний огляд лише шляхом виклику повісткою та на підставі рішення військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або керівника ТЦК та СП, а не шляхом вручення йому направлення на медичний огляд. Відтак просить скасувати вказані постанови №76 та №80 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На виконання вимог ст. 269 КАС України суд скерував відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно з якою визначив строк подачі відзиву на позовну заяву, та копію позовної заяви з доданими до неї документами, однак відповідач у строк встановлений судом не надав відзив на позов, а тому суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18 березня 2025 року старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 було складено протокол №75 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що він в особливий період та з дня набрання чинності Закону України №3633-ІХ протягом 60 днів до 17.07.2024р., не уточнив свої облікові та інші персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Факт вчиненого правопорушення підтверджується інформацією облікованою в реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», в якому відсутня інформація щодо уточнення ОСОБА_1 персональних даних. Сам ОСОБА_1 не заперечує, що уточнення облікових даних у визначений час не здійснив.
24 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 на підставі вказаного протоколу було винесено постанову №76 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Вказана норма Кодексу є бланкетною, тобто такою, що відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Позивач стверджував, що не мав обов'язку самостійно оновляти свої персональні дані, оскільки перебуває на військовому обліку у відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 з 05.05.1992р. і посадова особа володіла інформацією щодо ПІБ, дати народження, місця проживання позивача, а інформацію, яку не оновив, відповідач мав отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Так, статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 №3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ).
Згідно частини 1 Закону №3543-ХІІ система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до положень частини 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ у редакції Закону України від 11 квітня 2024 №3633-IX (які набрали чинності 18.05.2024 року), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №3543-ХІІ посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Як передбачено ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додатком 2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
11 квітня 2024 року Верховної Радою України прийнято Закон України №3363-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон №3363-ІХ), який набрав чинності 18.05.2024 року.
Статтею 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону №3363-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином громадяни України, які перебувають на військовому обліку зобов'язані були уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у строк до 16.07.2024 року (включно). У випадку недотримання цих вимог, з 17.07.2024 року настає відповідальність.
Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції Закону України №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку») окремо виділяє обов'язок громадян України щодо уточнення персональних даних та обов'язок громадян України виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо такого способу оновлення персональних даних і які були безуспішні в силу тих, чи інших причин, крім того витягу з реєстру «Резерв+» позивачем не представлено.
Таким чином позивач ОСОБА_1 в особливий період, будучи військовозобов'язаним, не уточнив свої персональні облікові дані у визначений законом строк (з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно) жодним з указаних способів.
Відтак, позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку, чим вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу, таким чином він порушив вимоги зазначених вище нормативних актів, тому його дії вірно кваліфіковані ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За наведених встановлених законом обставин суд зауважує, що явка позивача в будь-який інший день після 17.07.2024 утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1 КУпАП. Як встановлено судом позивач був ознайомлений із протоколом №75 від 18 березня 2025 року, повідомлений про дату розгляду справи, однак від підписання відмовився у присутності свідків.
Також судом установлено, що 18 березня 2025 року старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 було складено протокол №79 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що він відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду для визначення придатності. Вказане підтверджується наступними доказами: направленням №4/961, відомостями журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 , актом про відмову від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби від 18.03.2025р., складеним у присутності трьох свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим вчинив правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно картки обстеження та медичного огляду, вбачається, що ОСОБА_1 18.03.2025р. направлений (направлення №4/961) для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в механізовані війська у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Із Акту про відмову від проходження військово-лікарської комісії від 18.03.2025р. відомо, що за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 оголосили про необхідність проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності; факт відмови від проходження ВЛК зафіксовано за допомогою технічного приладу та зареєстровано у журналі направлень за №961; ОСОБА_1 від пояснень відмовився.
24 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 на підставі вказаного протоколу було винесено постанову №80 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Нормами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вбачається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 74 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024, передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Згідно з абзацом восьмим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів. За змістом пункту 1 додатку №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що 18 березня 2025 року ОСОБА_1 , будучи присутнім за адресою Самбірського РТЦК відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду для визначення працездатності, відмову зареєстровано у журналі реєстрації направлень, відносно позивача складено акт відмови від отримання направлення на медичний огляд, у присутності трьох свідків, який не оскаржувався, жодних пояснень про причину відмови позивачем в акті не зазначено.
Так, перебуваючи в приміщенні Самбірського РТЦК, позивачу відповідно до п. 74 Постанови КМУ було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, - тому твердження позивача, що крім направлення він повинен був отримати виклик/повістку для проходження ВЛК помилкові.
Крім того, суд звертає увагу, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення позивач був присутній, від пояснень відмовився у присутності двох свідків, у протоколах містяться повідомлення про дату, час та місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на 24.03.2025р. на 14.00год., у призначений час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не з'явився.
Таким чином судом встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було здійснено керівником РТЦК відповідно до норм чинного законодавства України та відповідно винесено ним постанови про накладення стягнення.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувані постанови є обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд уважає, що під час розгляду даного спору, встановлено, що відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; позивач відповідно не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, а тому враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, відтак до задоволення не підлягають з вищевикладених мотивів.
Керуючись статтями 77, 94, 139, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №76 від 24 березня 2028 року та №80 від 24 березня 2025 року, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя