Справа №: 452/1828/25
Провадження № 3/452/893/2025
Іменем України
08 липня 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23 травня 2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Рудки, на вул. Чорновола, 50, Самбірського району, Львівської області, керував транспортним засобом -марки Suzuki Lets без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки так і в медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на грудну бодікамеру 1707, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду адмінматеріалів був повідомлений своєчасно, належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду.
Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно нього відбудеться у Самбірському міськрайонному суді Львівської області знехтував своїми процесуальними правами та процесуальними обов'язками.
Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість правопорушника стверджується матеріалами справи, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №339674, актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відеофіксацією.
За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази у їх сукупності, вважаю, що в діях громадянина ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилось у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено оскільки ОСОБА_1 не з'явився до суду.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справах не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, згідно довідок Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія немає.
Відповідно до роз'яснень абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка його не має, не може бути застосовано.
При обранні виду та розміру стягнення, враховується характер адміністративного правопорушення та обставини справи, а також з урахуванням наведеного на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення штраф - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя