іменем України
07 липня 2025 рокуСправа №451/1801/24
Провадження № 2/451/98/25
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
з участю представника позивача (представника відповідача за зустрічним позовом) Куцик В.Б., відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу та зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про скасування нарахування заборгованості за розподіл природного газу,
установив:
Стислий виклад позиції сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (позивач, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач, позивач за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7 257,24 грн боргу за надані послуги з розподілу природного газу за період вересень 2023 року - липень 2024 року та здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача (представник відповідача за зустрічним позовом) покликається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - Товариство, Оператор ГРМ) з 01.09.2023 надаються споживачам послуги з розподілу природного газу. Взаємовідносини між Оператором ГРМ та побутовими споживачами з розподілу природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Типовим договором розподілу природного газу (далі - Договір), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та іншими нормативно-правовими актами. ОСОБА_1 (далі - Споживач) з 01.09.2023 є споживачем послуг з розподілу природного газу Товариства. Споживач проживає за адресою: АДРЕСА_1 і Товариством надаються послуги з розподілу природного газу по абонентському рахунку № НОМЕР_1 . Споживач, після початку здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, за адресою проживання: АДРЕСА_1 (абонентський рахунок № НОМЕР_1 ). Підтвердженням того, що споживач повністю погодився та прийняв умови договору розподілу природного газу є невиконання покладеного на споживача обов'язку передбаченого пунктом 5, глави 3, розділу VI Кодексу газорозподільних систем, де передбачено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт, а також відповідно до пункту 1, глави 3, розділу VI Кодексу газорозподільних систем Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. За таких обставин, Відповідач зобов'язаний сплачувати вартість послуг, пов'язаних із розподілом природного газу, які надає ТОВ «Газорозподільні мережу України» з 01.09.2023. На час подання позову до суду у Споживача (Відповідача) за його адресою газопостачання не припинялося, послуги з розподілу природного газу надавалися відповідно до Типового договору розподілу природного газу; тобто, на момент отримання ТОВ «Газорозподільні мережі України» з 01.09.2023 ліцензії на розподіл природного газу, вказаний Споживач був приєднаний до газорозподільної системи та користувався послугами з розподілу природного газу і не відмовлявся від отримання послуги розподілу природного газу. На сьогодні, борг Споживачем не сплачено, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звертається до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за розподіл природного газу із ОСОБА_1 в розмірі 7 257,24 грн та 2 422,40 грн судового збору (т.1 а.с.1-12).
04.02.2025 відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд: 1) скасувати нарахування ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, заборгованість за розподіл природного газу у сумі 7257 грн 24 коп., яку нараховано до сплати позивачу ОСОБА_2 за період із 01.09.2023 по 31.07.2024; 2) заборонити ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, починаючи із 01.12.2020 на весь період дій Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (затверджено постановою НКРЄКП від 30.09.2015 № 2500) здійснювати за даними Оператора ГРМ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, нарахування позивачу ОСОБА_2 будь-яких заборгованостей та нарахування будь-яких оплат за розподіл природного газу; 3) заборонити Оператору ГРМ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, передавати дані комерційного обліку природного газу до ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, для здійснення нарахувань позивачу ОСОБА_1 за постачання розподіл газу на весь період дій Типового договору розподілу природного газу побутовим споживачам (затвердженого постановою НКРЄКП від 30.09.2015 № 2500).
Зустрічний позов відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що юридична особа приватного права ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, здійснює незаконний тиск та примушує до сплати за послуги розподілу природного газу, надсилаючи повідомлення про сплату заборгованості та погрожуючи припиненням газопостачання. Це спричинило ОСОБА_1 додатковий стрес, що може погіршити стан її здоров'я та завдати їй моральної та матеріальної шкоди. Як законослухняний громадянин, у періоди, коли вона мала достатньо коштів для оплати житлово-комунальних послуг (ЖКП), вона сплачувала рахунки без зайвих питань, оскільки вважала, що кошти надходять державному або комунальному підприємству, що є власністю Українського народу (ст. 13 Конституції України). У той період надавачі ЖКП, зокрема газопостачальне підприємство, приносили договори для підпису та проводили відповідні роз'яснення. Послуги газопостачання надавалися відповідно до Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання та внесення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 р. № 938, який був актом цивільного законодавства. Однак цей документ втратив чинність після скасування Постановою КМУ від 13.07.2016 № 442 разом з іншими 28 рішеннями, що регулювали сферу газопостачання для населення. ОСОБА_1 зазначає, що Оператор ГРС не є державним підприємством, про що свідчать відомості про Оператора ГРС в ЄДРПОУ та відсутність Оператора ГРС в переліку «Суб'єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об'єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків)», як на сайті Фонду державного майна України, так і на сайті Міністерства економіки України. Крім того, зазначає, що Оператор ГРС здійснює діяльність з порушенням законодавства, що підтверджує його недобросовісність. Також позивач зазначає, що нарахування ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, позивачу ОСОБА_1 , заборгованості за розподіл природного газу у сумі 7257 грн 24 коп., яку нараховано до сплати за період із 01.09.2024 по 31.07.2024, нарахування на весь період дій Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (затверджено постановою НКРЄКП від 30.09.2015 № 2500) позивачу ОСОБА_2 , починаючи з 01.09.2023 будь-яких оплат і примушення сплачувати кошти за здійснення таких нарахувань шляхом надсилання квитанцій чи іншим шляхом, - є нічим іншим ніж рекламою, яка вводить в оману щодо надання послуг, які надаються лише формально - фіктивно, однак в реальності ніколи не надавались, не надаються і не надаватимуться. Таким чином запобігти вищевказаним шахрайським діям ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, можна виключно задовольнивши в повному обсязі дану зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.69-87).
03.03.2025 від представника позивача (представника відповідача за зустрічним позовом) до суду поступив відзив на зустрічну позовну заяву, у якому зазначено, що позивач за первісним позовом не погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом та просить відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 . В обґрунтування відзиву представник позивача (представник відповідача за зустрічним позовом) зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є Оператором газорозподільної системи (надалі - Оператором ГРМ) з 01.09.2023 на території м. Львова та Львівської області. Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з 01.09.2023 надаються споживачам послуги з розподілу природного газу. Предметом позову є стягнення заборгованості за період вересень 2023 року - липень 2024 року у розмірі 7 257,24 грн. Обсяг споживання природного газу ОСОБА_1 за газовий рік з 01.10.2021 по 30.09.2022 склав 1 628,42 куб.м., відповідно величина місячного обсягу річної потужності на 2023 рік становить 135,70 куб.м. (1 628,42/12= 35,70). Обсяг споживання природного газу ОСОБА_1 за газовий рік з 01.10.2022 по 30.09.2023 склав 5 204,08 куб.м., відповідно величина місячного обсягу річної потужності на 2024 рік становить 433,67 куб.м. (5 204,08/12= 433,67). Отже, місячна вартість послуги для споживача у 2023 році становить 135,70 куб.м.* 2,028 грн./м.куб (тариф) = 270,20 грн. Місячна вартість послуги для споживача у 2024 році становить 433,67 куб.м.* 2,028 грн./м.куб (тариф) = 879,49 грн (т.1 а.с.129-139).
Заяви, клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Своєю ухвалою від 14 січня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання (т.1 а.с.57-58).
Ухвалою судового засідання від 13 лютого 2025 року суд постановив зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про скасування нарахування заборгованості за розподіл природного газу, прийняти до спільного розгляду з цивільною справою за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу (т.1 а.с.111-113).
Представник позивача (представник відповідача за зустрічним позовом) Куцик В.Б. у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та у відзиві на зустрічну позовну заяву. Звертав увагу суду на те, що позивач надає послуги газопостачання до будинку відповідача, а відповідач не сплачує за надані їй послуги, що і стало підставою для звернення до суду. Відповідач приєднався до типового договору, а відтак повинен оплачувати за послуги щодо розподілу газу. Договір є публічний і особа, яка використовує природний газ є такою, що фактично приєдналась до договору. Розрахунок проведено відповідно до вимог Закону та усіх вихідних даних, які наявні у позивача. У даному випадку виникли правовідносини щодо надання послуг. Конституція України зобов'язує позивача надавати послуги, які є делеговані державою, а відповідач зобов'язаний сплачувати за надані послуги. Ліцензія на надання позивачем послуг є у матеріалах справи у виді нормативного документу - постанова. Оскільки відповідач відмовляється надати показники лічильника та обмежує доступ для їх отримання і визнала у судовому засідання факт надання їй послуг, просив позов задовольнити та у задоволенні зустрічного - відмовити.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вона не замовляла у позивача величину потужності, заяви про приєднання до договору немає, протягом трьох років їй не надходили квитанції із відповідними печатками та підписами, як це передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік». Також просила врахувати, що договору на користування газорозподільчими трубами, як і ліцензії на надання цих послуг у позивача також немає. Із заявою про відмову від надання послуг не зверталася. Позивачем не подано жодного доказу на підтвердження позовних вимог. Вважає позов безпідставним, тому просила у його задоволенні відмовити, оскільки не буде сплачувати борг та задовольнити зустрічний позов із підстав, викладених у ньому.
Установлені судом фактичні обставини справи
Між Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ОСОБА_1 укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом оприлюднення заяви-приєднання до умов розподілу природного газу (для побутового споживача), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах» № 2498 від 30.09.2015.
Так, житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , обладнано газовими приладами (пристроями), опалювальна площа 98,3 кв.м, що підтверджується проектно-кошторисною документацією (т.1 а.с.16-25, т.2 а.с.80-92).
Копією Реєстру контрольного зняття показів лічильників підтверджується зняття показів 14.03.2020, 14.06.2021, 13.01.2022, 30.04.2022 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.116-117 зворот).
Крім того, АТ «Львівгаз» направляло Відповідачу повідомлення про зміну встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу від 28.02.2023 №1999; досудове повідомлення про наявність заборгованості за розподіл (доставку) природного газу від 14.08.2023 №830 (т.1 а.с.35).
Також, Актом про порушення №LV003348 від 10 березня 2023 року АТ «Львівгаз» засвідчено відмову в доступі до об'єкта споживача за адресю: АДРЕСА_1 , внаслідок чого представник Оператора ГРМ - АТ «Львівгаз» не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об'єкті споживача (т.1 а.с.32-33).
Як видно з протоколу від 13 квітня 2023 року відбулося засідання комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення, на якому було прийнято рішення про здійснення перерахунку граничних об'ємів споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32-33).
Таким чином, ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Обставини, що ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу та наявність газифікованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , у споживача ОСОБА_1 встановлено також рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 09.06.2022 у справі №451/1824/21 (т.1 а.с. 164-174, т.1 а.с.235-246, т. 2 а.с.19-29).
Зокрема, зазначеним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 09.06.2022 у справі №451/1824/21 (т.1 а.с. 164-174, т.1 а.с.235-246, т. 2 а.с.19-29) задоволено позов АТ «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення 2 292,42 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 по 30.11.2021.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, що визначені рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 09.06.2022, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 повністю погодилася та прийняла умови договору розподілу природного газу, оскільки письмову заяву про припинення розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , до Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не подавала, що також установлено у судовому засіданні.
Отже, між сторонами наявні договірні відносини щодо розподілу природного газу на умовах типового договору, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498.
12.04.2024 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) направлено відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) лист із вимогою здійснити оплату заборгованості у розмірі 4 618,77 грн (т.1 а.с.31).
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за надані послуги з розподілу природного газу за період з вересня 2023 по липень 2024 року заборгувала суму у розмірі 7 257,24 грн (т.1 а.с.30, т.2 а.с.79).
Відповідно до Абзацу 2 пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача (у даному випадку відповідача) за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача. Річна замовлена потужність об'єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік (з 01 жовтня по 30 вересня), що передував розрахунковому календарному року, але не може бути меншою за обсяги, визначені Кодексом газорозподільних систем (плата за послуги розподілу природного газу при мінімальному споживанні (дивись тут).
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 за № 1944 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України», з 01.01.2023 Регулятором встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,49 грн. за 1 м3 на місяць без ПДВ (2,028 грн. за 1 м3 на місяць з урахуванням ПДВ) (т.1 а.с.162-163).
Згідно з розрахунком позивача (відповідача за зустрічним позовом) суми заборгованості за послуги розподілу природного газу від 28.03.2025 тариф за розподіл природного газу у Львівській області дорівнює 2,028 грн. за 1 м.куб. Річна замовлена потужність об'єкта відповідача становить 1628,42 м.куб. за період з 01.10.2021 по 30.09.2022, та 5204,08 м.куб. за період з 01.10.2022 по 30.09.2023. Отже, при розрахунку вартості плати за розподіл природного газу позивачем було нараховано наступні платежі: за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року нарахування становить: 1628,42 м.куб. (річна замовлена потужність об'єкта відповідача по 30.09.2022 р.) / 12 місяців * 2,028 грн./м.куб. = 275,20 грн. за місяць. За період з січня 2024 по липень 2024 нарахування становить: 5204,08 м.куб. (річна замовлена потужність об'єкта відповідача по 30.09.2022 р.) / 12 місяців * 2,028 грн./м.куб. = 879,49 грн. за місяць (т.1 а.с.226).
Крім того, підтверджуючими доказами щодо нарахувань за розподіл газу споживачу ОСОБА_1 є такі копії документів: Розрахунок суми заборгованості за послуги розподілу природного газу перед Львівською філією ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (т.2 а.с.107); Акт про відмову у доступі №97 від 19.06.2024 (т.2 а.с.37), акт про відмову у доступі №137 від 30.08.2024 (т.2 а.с.38), Акт про порушення №002088 від 19.06.2024 (т.2 а.с.39-40), Протокол засідання комісії №50/07-Н від 25.07.2024 (т.2 а.с.41-48), Акт про порушення №003348 від 10.03.2023 (т.2 а.с.49-50), Протокол засідання комісії №30/04-н від 13.04.2023 (т.2 а.с.51-55), повідомлення про зміну встановленого режиму нарахування об'ємів розподіленого природного газу з підтверджуючими документами про відправку (т.2 а.с.57), Повідомлення про припинення газопостачання (т.2 а.с.56).
Разом із тим, судом досліджено документи, подані відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , а саме, скріншот сайту YouControl: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45204941/ (т.1 а.с.90, 90 зворот) та скріншот сервісу для визначення кодів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010 https://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/35/KVED10_35_22.html (т.1 а.с.91); копію Додаткової угоди №1 до Договору від 22.11.2012 №31/24 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та її складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №188), від 24 травня 2017 року (т.1 а.с.92-97); копію Протоколу розбіжностей до додаткової угоди №1 від 24.05.2017 (т.1 а.с.98); копію листа Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю від 26 лютого 2021 року №17-21/509, адресованого ОСОБА_3 (т.1 а.с.99); копію листа Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 31.01.2020 №28-зв (т.1 а.с.100); копію Постанови НКРЕКП від 12.07.2023 №1271 (т.1 а.с.101, 101 зворот); копії запитів ГО ОПГ «Багнет Нації» від 15.03.2021 та від 12.03.2021 (т.1 а.с.102,104); копії листів Інформаційного управління апарату Верховної Ради України №18/07-522 від 15.03.2021 та №18/07-498 від 12.03.2021 (т.1 а.с.103, 105); скріншот із програми Tiktok (т.1 а.с.106).
Крім того, суд установив, що 30.07.2024 ОСОБА_1 зверталася до начальника Червоноградського УЕГГ Львівської філії ГРМУ із заявою про внесення змін у склад сім'ї (т.2 а.с.3). Відповідно до Акту обстеження проживання/не проживання №100 від 10 липня 2024, складеного комісією Радехівської міської ради Львівської області, встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані, але не проживають за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.4).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах» № 2498 від 30.09.2015.
Позиція суду
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
Щодо ліцензії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» на розподіл природного газу
Згідно із Законом України № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Даний закон набрав чинність 28 червня 2015 року, і є чинним станом на сьогодні.
До набрання чинності вказаного вище закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», діяв Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», в якому було визначено що ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
Тобто, до 28 червня 2015 року ліцензією був документ встановленого зразка, а з 28 червня 2015 року ліцензія - це вже не документ певного зразка, а право на провадження виду господарської діяльності що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до ч. 7-9 статті 13 чинного Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», у разі встановлення під час розгляду заяви про отримання ліцензії відсутності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії.
Строк прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.
Рішення про видачу ліцензії набирає чинності з дня доведення такого рішення до відома ліцензіата шляхом внесення запису про нього до ліцензійного реєстру та оприлюднення на офіційному веб-сайті органу ліцензування наступного робочого дня після його прийняття.
Згідно з пунктом 1-1 ч. 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», видача ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.
Тобто, згідно із чинним законодавством станом на сьогодні видача ліцензії полягає не у виданні особі, яка бажає займатися господарською діяльністю що підлягає ліцензуванню, документа державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності, а в наданні права на провадження виду господарської діяльності шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії.
Постановою від 26.12.2022 №1839 НКРЕКП вирішено видати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Кіровоградської області (крім м. Гайворон), (конфіденційна інформація) Харківської області.
Постановою від 31.05.2023 № 971 НКРЕКП внесло зміни до вказаної вище постанови: «Унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», такі зміни: 1) в абзаці першому пункту 1 слова, літеру та знаки «Кіровоградської області (крім м. Гайворон), селище міського типу Донець та село Копанка Ізюмського району Харківської області» виключити та доповнити словами «згідно з додатком». Тобто, територія на яку поширює свою дію ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу встановлюється додатком до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 №1839.
Постановою від 31.08.2023 №1596 НКРЕКП внесло зміни до додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», виклавши його в новій редакції. Згідно з цими змінами, ліцензія видана в тому числі і на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на території Львівської області: Дрогобицький район; Золочівський район; Львівський район (конфіденційна інформація); Самбірський район; Стрийський район (конфіденційна інформація); Червоноградський район; Яворівський район (т.1 а.с.144-157, т.2 а.с.93-106).
Зважаючи на вищевикладене, твердження відповідача про відсутність ліцензії у ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» на розподіл природного газу на території Львівської області є безпідставними.
Щодо первісного позову
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно із пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об'єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).
Відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг.
Згідно із п. 1 ч. 2 цієї статті виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний сплачувати за надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Отже, у цьому випадку для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору, споживачу не обов'язкова наявність підписаної заяви-приєднання, оскільки фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору та його укладення можуть бути як сплата рахунку Оператора ГРМ, так і будь-які інші докази на підтвердження споживання природного газу.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів в їх сукупності встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якому присвоєно номер особового рахунку № НОМЕР_1 , та яка фактично споживає природний газ, оскільки не подавала Оператору ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на її об'єкт.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що не користувалася у будинку природним газом, який розподіляє ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про існування між сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.
Таким чином, оскільки відповідач отримувала послуги з постачання природного газу, та відповідно отримувала і послуги з розподілу природного газу до об'єкта газопостачання, однак не сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем, який є оператором газорозподільної системи на території Львівської області, у розмірі 7 257,24 грн, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо зустрічних позовних вимог
За викладених обставин, суд не має підстав для задоволення зустрічного позову, адже первісний позов підлягає повному задоволенню, а також з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 23, 27, 30, 31, 35, 37, 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII):
побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;
приєднання - сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуг транспортування чи розподілу природного газу, які здійснюються у зв'язку з підключенням об'єкта будівництва чи існуючого об'єкта замовника до газотранспортної або газорозподільної системи;
природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпчика і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією;
розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;
споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодексу газорозподільних систем) дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
У пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (із змінами) наведено значення вживаних термінів, зокрема:
договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;
реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом ГТС порядку закріплені в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за певним постачальником у розрахунковому періоді;
споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу;
розрахунковий період - газова доба та/або газовий місяць, визначені Кодексом ГТС на ринку природного газу, щодо якої (якого) визначаються прогнози відборів/споживання природного газу та фактичне споживання природного газу по споживачу і здійснюються відповідні розрахунки між споживачем та Оператором ГРМ;
Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
Оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
Згідно абзаців 1, 2 частини 1 статті 12 Закону № 329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Пунктами 1, 2 частини 2 статті 13 Закону № 329-VIII визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 статті 18 Закону № 329-VIII приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.
Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу.
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".
Статтею 37 Закону № 329-VIII визначено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором. Оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 38 № 329-VIII з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний надавати інформацію, обов'язковість надання якої встановлена законодавством.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону № 329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України», з 01.01.2023 Регулятором встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,49 грн за 1 м3 на місяць без ПДВ (2,028 грн. за 1 м3 на місяць з урахуванням ПДВ).
Предметом первісного позову є стягнення заборгованості за період вересень 2023 року - липень 2024 року у розмірі 7 257,24 грн.
Порядок здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу регламентовано Главою 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодексу).
Відповідно до п.1 Глави 6 Розділу VI Кодексу, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Відповідно до п.2 Глави 6 Розділу VI Кодексу, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Відповідно до п.4 Глави І Розділу І Кодексу, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Обсяг споживання природного газу ОСОБА_1 за газовий рік з 01.10.2021 по 30.09.2022 склав 1 628,42 куб.м., відповідно величина місячного обсягу річної потужності на 2023 рік становить 135,70 куб.м. (1 628,42/12= 35,70).
Обсяг споживання природного газу ОСОБА_1 за газовий рік з 01.10.2022 по 30.09.2023 склав 5 204,08 куб.м., відповідно величина місячного обсягу річної потужності на 2024 рік становить 433,67 куб.м. (5 204,08/12= 433,67).
Отже, місячна вартість послуги для споживача у 2023 році становить 135,70 куб.м.* 2,028 грн./м.куб (тариф) = 270,20 грн.
Місячна вартість послуги для споживача у 2024 році становить 433,67 куб.м.* 2,028 грн./м.куб (тариф) = 879,49 грн.
Зазначені вище розрахунки містяться у розрахунку суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу за вересень 2023 року - липень 2024 року у розмірі 7 257,24 грн (а.с.30).
Суд також звертає увагу, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Наведений процесуальний обов'язок ОСОБА_1 не виконано та не надано доказів, що вона зверталася із письмовою заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу, відтак, послуги з розподілу природного газу вона отримувала та має сплатити їх вартість відповідно до розрахунку, який нею не спростований, адже показів лічильника на час розгляду справи не подала і відмовилась такі подавати.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина перша, друга, четверта статті 12 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» суд вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги за зустрічним позовом щодо скасування нарахованої споживачу ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу за період з 01.09.2023 по 31.07.2024 в розмірі 7 257,24 грн.
Також безпідставними є позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом, в частині заборони ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, починаючи з 01.12.2020 на весь період дії Типового договору розподілу природного газу здійснювати нарахування позивачу будь-яких заборгованостей та нарахування будь-яких оплат за розподіл природного газу, та в частині заборони Оператору ГРМ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, передавати дані комерційного обліку природного газу до ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ, ЄДРПОУ 45204941, для здійснення нарахувань позивачу за постачання розподіл газу на весь період дій Типового договору розподілу природного газу побутовим споживачам.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви, оскільки ОСОБА_2 не довела наявності порушень діючого законодавства, її прав та законних інтересів Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Розподіл судових витрат
Згідно із ч. 1 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, із відповідача на користь позивача необхідно також стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Керуючись статтями 10, 13, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Стягнути із ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (м. Львів, вул. Золота, 42, 79039, ЄДРПОУ 45204941) 7 257 (сім тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки боргу за надані послуги з розподілу природного газу за період вересень 2023 року - липень 2024 року на р/р НОМЕР_3 .
Стягнути із ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (м. Львів, вул. Золота, 42, 79039, ЄДРПОУ 45204941) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Повний текст рішення виготовлено 10 липня 2025 року.