Справа № 346/2963/25
Провадження № 3/346/1214/25
09 липня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
08.06.2025 року о 22:00 год. в с. П'ядики, по вул. Кринички, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Renault Megane", номерний знак « НОМЕР_3 », та, порушивши п.12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійного контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення із огорожею, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та пошкоджено огорожу.
Крім того, 08.06.2025 року о 22:00 год. в с. П'ядики, по вул. Кринички, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки "Renault Megane", номерний знак « НОМЕР_3 », з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, внаслідок вказаної ДТП автомобіль марки “ Renault Megane » отримав пошкодження у вигляді розбитої передньої його частини.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився. Його захисник, адвокат Проворов І.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень заперечив з підстав, вказаних ним в письмових клопотаннях, згідно з яким просить провадження в даних справах закрити.
Зазначає, що до протоколу серії ЕПР1 №355882 від 08.06.2025 року за ст. 124 КУпАП не додано доказів пошкодження транспортного засобу, вантажу, автомобільних доріг, дорожніх споруд чи іншого майна. Згідно з протоколом ОСОБА_1 пошкодив тільки свій автомобіль, інформація про належність огорожі третім особам, що були визнані потерпілими, у матеріалах справи відсутня як і докази того, що ОСОБА_1 як водієм порушено швидкісний режим, що призвело до ДТП чи не врахування останнім дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його руху, авто технічна експертиза не проводилась, а отже порушення ним п. 12.1 ПДР України є недоведеним. Складена схема місця ДТП не відповідає Інструкції №1395, а саме в ній не зазначено “ вид пригоди », “ кількість учасників ДТП », “ тип транспортного засобу » та “ порушення пункту ПДР ». Також, в ній відсутні відомості про серію та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відеозапис, долучений до протоколу, не може бути належним доказом, оскільки у протоколі відсутні відомості про технічний пристрій, на який проводилась зйомка. Крім того, ОСОБА_1 був позбавлений права скористатися професійною правничою допомогою.
Щодо протоколу за ч. 1ст. 130 КУпАП зазначив, що ОСОБА_1 не було озвучено виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, а одразу запропонували йому пройти огляд за допомогою приладу “ Drager », потім зазначили “ будете продувати чи не будете ». ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд та запитав, що означає пройти тест та попросив пояснити, що поміняється, якщо він не буде його проходити. Але працівники поліції пояснили, що вони не будуть його заставляти і якщо він буде проходити тест чи відмовиться, нічого не зміниться. Таким чином, відмову від проходження тесту на факт вживання алкогольних напоїв за допомогою приладу “ Drager » та в медичному закладі не можна ототожнювати з відмовою від проходження огляду, оскільки огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не пропонувався і він від нього не відмовлявся. Крім того, в адміністративних матеріалах відсутній перелік спеціальних технічних засобів, в якому зазначено було б газоаналізатор “ Алкофор 507 », свідоцтво про метрологічну повірку на спеціальний технічний засіб, перелік закладів охорони здоров'я, де було б зазначено КНП “ Коломийська ЦРЛ » КМР; ОСОБА_1 не було вручено примірник акту огляду на стан сп'яніння, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, при цьому його посвідчення водія вилучено, а також не вручено копію протоколу, його складання відбулось у відсутності ОСОБА_1 ; останньому не було забезпечено право скористатися правничою допомогою адвоката перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння.
Однак, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:
- даними протоколів про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 №355877 та ЕПР1 №355852 від 08.06.2025 року, в яких зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень; вказані протоколи складені уповноваженою на те особою - інспектором Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Лубівим В.В., із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, та підписані уповноваженою особою; від підпису протоколів та отримання їх копій ОСОБА_1 відмовився;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2025 року до закладу охорони здоров'я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім'я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки сп'яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, згідно з яким ОСОБА_1 від огляду відмовився;
- схемою місця ДТП, яка сталася 08.06.2025 року о 22:00 год. в с. П'ядики, по вул. Кринички, 65, Коломийського району Івано-Франківської області, в якій зазначено перелік пошкоджень вищевказаного транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, анкетні дані учасника пригоди, зокрема ОСОБА_1 , розміри проїжджої частини, із фіксуванням точного місця ДТП із зазначенням прив'язки;
- рапортом помічника чергового Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 09.06.2025 року, згідно з яким 08.06.2025 року о 22:13 год. надійшло повідомлення зі служби “ 102 » диспетчера ДСНС про те, що в с. П'ядики, по вул.Кринички, Коломийського району Івано-Франківської області, водій не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав у кювет. Виїздом ГРПП на місце події встановлено, що 08.06.2025 року о 22:00 год. в с. П'ядики, по вул. Кринички, Коломийського району Івано-Франківської області, водій транспортного засобу марки "Renault Megane", номерний знак « НОМЕР_3 », ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійного контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення із огорожею, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та пошкоджено огорожу. Під час оформлення адміністративних матеріалів у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився;
- даними переглянутого відеозапису, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано як працівники поліції встановлюють особу ОСОБА_1 , який описав як саме відбулась ДТП, а саме вказав “ я виїжджав машиною і вдарився в паркан, я не бачив той паркан ». Опісля працівник поліції у зв'язку у вчиненням ДТП запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що він спочатку погодився, однак, пізніше не реагував на неодноразові питання щодо проходження огляду на місці події та ухилився від такого огляду. Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відмовився. На відео також зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП та за ст. 124 КУпАП, роз'яснення працівником поліції ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі, право скористатися правовою допомогою адвоката, оголошення йому змісту протоколів, від підпису протоколі, отримання їх копій та можливість скористатися правової допомогою ОСОБА_1 категорично відмовився, при цьому жодних зауважень, заперечень, в тому числі, з приводу того, що він не керував транспортним засобом та не вчиняв ДТП ОСОБА_1 не висловлював, а тільки намагався домовитись з працівниками поліції.
Діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, а також що передбачені у п.4 названої Інструкції, а саме наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
При цьому, слід зазначити, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Також слід звернути увагу, що право на захисника, яке передбачено ст.268 КУпАП, виникає у особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, тільки після складання стосовно неї відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу не має права вимагати участі адвоката під час проведення огляду водія на стан сп'яніння, оскільки за своїм правовим змістом проведення такого огляду є виконанням обов'язків водія відповідно до Правил дорожнього руху України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час їх складання ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень.
Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов'язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи».
Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.
Суд вважає, що ситуація, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагала від неї надати детальні пояснення, щодо обставин, які призвели до таких наслідків.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозапис, підтверджують, що водій ОСОБА_1 , який вчинив ДТП, на пропозицію поліцейського відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладах охорони здоров'я.
Поліцейський, з огляду на виявлення передбачених п. 3 Розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , мав підстави пропонувати йому пройти огляд.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та вчинив дорожньо-транспортну пригоду.
Суд розцінює критично заперечення адвоката Проворова І.В. вини ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності останнім за вчинення правопорушення. При цьому, слід зазначити, що зміст відеозапису повністю узгоджується із суттю правопорушення, що міститься у протоколі, а особа, що зафіксована на вказаному відео доказі є ОСОБА_1 , що підтверджується даними встановлення його особи. Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Поряд з тим, не заслуговують на увагу твердження адвоката про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не може братись до уваги судом, так як відсутнє посилання в протоколі на технічний засіб, яким його здійснено, оскільки це спростовується наявними відмітками про такий технічний засіб відеозапис в протоколі серії ЕПР1 №355877 від 08.06.2025 року. Не зазначення в схемі місця ДТП серії та номеру полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та в протоколі про належність третім особам пошкодженої огорожі не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Крім того, безпідставними слід визнати пояснення захисника про те, що до матеріалів справи не долучений перелік спеціальних технічних засобів, в якому зазначено було б газоаналізатор “ Алкофор 507 », свідоцтво про метрологічну повірку на спеціальних технічний засіб, перелік закладів охорони здоров'я, де було б зазначено КНП “ Коломийська ЦРЛ » КМР, оскільки ОСОБА_1 від такого огляду відмовився та протокол щодо нього складено за відмову від проходження огляду у встановленому законодавством порядку, а також клопотань про їх надання він не заявляв.
Не заслуговують на увагу також твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 не було вручено копії протоколів і також те, що останньому не було забезпечено право скористатися правничою допомогою адвоката, оскільки це спростовується дослідженим відеозаписом, згідно з яким ОСОБА_1 від отримання копій протоколу відмовився, скористатися правничою допомогою адвоката не забажав. Інші заперечення адвоката не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294, 308 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
об'єднати в одне провадження справи №346/2963/25 та № 346/2964/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єднаній справі присвоїти №346/2963/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративні стягнення:
- за 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя: Яремин М. П.